WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчальне середовище сучасних педагогічних систем - Реферат

Навчальне середовище сучасних педагогічних систем - Реферат

За таким розумінням, до складу педагогічної системи (ПС) входять цільова підсистема ПС, методична підсистема ПС і НС у зазначеному вище складі (рис. 3).

В межах тої чи іншої навчальної одиниці зміст і структура комплексної взаємодії ДПВ визначаються відповідною методикою навчання – нормативною моделлю навчально-виховного процесу, сценарієм педагогічної діяльності з вивчення конкретної навчальної одиниці або їх сукупностей. Іншими словами, методика навчання являє собою структурно упорядкований технологією навчання відповідно до обраних цілей навчання і виховання зміст навчання з вивчення конкретної навчальної одиниці або їх сукупностей в межах даної методичної системи.

Модель навчального середовища в структурі педагогічної системи наведена на рис.4.

За таким розумінням зміст освіти є структурно упорядкована педагогічною технологією відповідно до цілей освіти сукупність змістів навчання з окремих навчальних одиниць в межах даної педагогічної системи. В свою чергу, педагогічна технологія структурно упорядковує окремі технології навчання в межах даної ПС, являє собою структуру педагогічної системи.

Структура цільової підсистеми ПС окрім іншого відбиває упорядкованість цілей створення і використання НС, їх підпорядкованість загальній меті освіти і навчально-виховним цілям, які реалізуються у відповідних педагогічних системах. Це, в свою чергу, передбачає взаємозалежність всіх складових НС, зумовлює можливість здіснення в педагогічних системах тільки тих технологій навчання і виховання, тої навчально-виховної діяльності, які можуть бути практично забезпечені наявним якісним і кількісним складом НС, зокрема, систем ЗН. Таким чином, важливою складовою НС є ЗН.

У навчально-виховній діяльності ЗН виступають як матеріальні і інформаційні ресурси здійснення навчально-виховної діяльності, структурно-упорядкована взаємодія яких створює умови для ефективного досягнення цілей навчання і виховання.

З метою підвищення ефективності використання ЗН у навчально-виховному процесі з множини усіх ЗН, що необхідні для досягнення цілей навчання і виховання, утворюються відповідні їх сукупності, в яких забезпечується техніко-технологічна і функціонально-цільова інтеграція.

Визначимо [2], що: окремі засоби навчання, або, просто, засоби навчання (засоби навчальної діяльності) – це матеріальні та інформаційні об'єкти (елементи) НС, які призначені для використання учнями і вчителями при здійсненні ними окремих навчальних дій. Комплекти ЗН (підвид інтегрованих ЗН) - структурно упорядковані сукупності ЗН, які призначені для забезпечення навчальної діяльності за однією структурою. Комплекс ЗН (підвид інтегрованих ЗН) - структурно упорядкована сукупність ЗН, яка призначена для забезпечення навчальної діяльності за декількома структурами. Система ЗН - підсистема НС, склад якої утворюють інтегровані ЗН, а структура - визначається множиною навчальних цілей їх використання учнями і вчителями.

Здатність комплексів ЗН забезпечувати діяльність за декількома структурами передбачає можливість "покриття" ними широкого спектру навчальних цілей, визначає їх багатоцільове навчальне використання, створює умови для реалізації різних форм організації навчального процесу. Таким чином, різнодіяльнісне спрямування, можливість багатоструктурної організації комплексів ЗН забезпечує з їх боку створення умов для формування поведінки суб'єкта навчання у різних ситуаціях, які пов'язані з прийняттям рішень з широкого спектру подій в тій чи іншій предметній галузі, що є однією з важливих цілей навчання і виховання.

Ця особливість поширюється і на інші види діяльності (безпосередньо не освітньої), інтеграція з якими є дуже важливою для забезпечення якісної освіти. Так, експериментальні наукові дослідження значною мірою пов'язані із спостереженнями, вивченням тих чи інших об'єктів або процесів, а сама наукова діяльність повинна бути органічно поєднана з навчальною. В свою чергу, навчальна діяльність повинна включати елементи наукового пошуку, вивчати і використовувати науковий інструментарій. Це є підставою для створення лабораторних навчально-наукових комплексів ЗН (ЛКЗН) - систем засобів навчання нового покоління. Завдяки новим педагогічним, структурно-функціональним і техніко-технологічним можливостям такі комплекси ЗН повинні забезпечити створення і розвиток сучасного НС, підвищити ефективність застосування новітніх систем ЗН в розкритті і формуванні у особистості творчих підходів при опануванні освітою, в подальшій діяльності випускників навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації.

Створення і використання інтегрованих систем ЗН повністю відповідає закону імперативності, на якому, зокрема, базується дидактика: процес є інтегративним тоді і тільки тоді, коли виконуються такі умови: поява якісно нових властивостей в результаті інтеграції, наявність системно-структурного характеру зінтегрованого об'єкта, збереження індивідуальних ознак елементів інтеграції, існування декількох стабільних станів зінтегрованого об'єкта [6].

Концептуальними засадами, на яких базується створення сучасних ЛКЗН, є: сучасна елементна база, модульність побудови, техніко-технологічна сумісність, системна відкритість, наявність засобів з'єднання модулів з комп'ютером, наявність спеціального програмного забезпечення управління навчальним експериментом і обробки його результатів. ЛКЗН забезпечують можливість: гнучко синтезувати і динамічно змінювати НС, незалежно використовувати окремі ЗН, організовувати взаємодію різних окремих ЗН за декількома структурами, використовувати різні технології навчання і виховання, створювати умови для реалізації різних форм організації навчально-виховного процесу, враховувати наявні педагогічні можливості викладацького складу, розгортати, представляти та ілюструвати в НС реальні об'єкти і процеси об'єктивного світу або їх штучні модельні відбитки, багатоцільове навчальне і наукове використання, застосування при вивченні декількох навчальних тем і, навіть, предметів, наскрізності і наступності застосування ЗН в освіті і науковій діяльності, в різних типах навчально-виховних закладів і на різних рівнях отримання освіти.

Технологічну складову НС утворюють моделі педагогічних технологій. Серед багатьох відомих визначень педагогічної технології наведемо такі з них: "Педагогічна технологія – сфера знання, яка включає методи, засоби навчання і теорію їх використання для досягнення цілей освіти" [5], "Педагогічна технологія відображає процес розробки і реалізації в освітній установі педагогічного проекту, який відображає певну систему педагогічних поглядів, спрямованих на досягнення певної освітньої мети, визначає зразок професійно-педагогічної діяльності з його реалізації" [10].

В науці і практиці для опису складу і структури процесу розв'язання завдання поряд з технологією розв'язання завдання (здійснення різних видів діяльності) часто вживається термін механізми розв'язання завдання (здійснення діяльності, функціонування, поведінки, регулювання, управління системами тощо). Непоодинокі випадки, коли ці терміни вживаються некоректно. Тому, доцільно навезти наше розуміння цих семантично близьких, але все ж таки різних (за деяким суттєвими ознаками) понять і, таким чином, запропонувати підходи щодо їх коректного вживання для опису процесу розв'язання завдання (діяльності різних систем). Вочевидь, що коли нижченаведені ознаки опису процесу розв'язання завдання (особливості опису процесу розв'язання завдання) не є суттєвими для даного конкретного розгляду реалізації завдання, вживання кожного з цих двох термінів є еквівалентним (обидва цих терміни можуть вживатись рівнозначно).

Спираючись на визначення задачі, запропоноване В.М.Глушковим [11], зазначимо, що під задачею розуміється формуюча (задающая – рос.) система, яка розглядається по відношенню до існуючої або потенційної реалізуючої (решающей – рос.) системи і яка складається з предмета діяльності (предметної галузі) і мети діяльності. Розв'язання задачі можна розглядати як процес переводу формуючої системи з одного стану (фази) в іншій. Сам цей процес здійснюється реалізуючою системою, яка включає способи і засоби розв'язання задач. За таким розумінням модель завдання (задачі, діяльності) включає формуючу і реалізуючу частини.

В формуючій частині моделі завдання задаються цілі і предметна галузь завдання (діяльності). Виділяють класи задач (завдань, видів діяльності), для яких існують (можна застосувати) єдині механізми (алгоритми) їх розв'язання (наприклад, класи математичних задач з розробленими і відомими алгоритмами їх надійного розв'язання, задачі управлінської діяльності тощо). Спроможність розв'язати завдання (здійснити очікувану діяльність), яке сформульоване в формуючій частині моделі завдання, визначається реалізуючою частиною моделі завдання (її процесором), яка характеризується "пристосованістю" щодо розв'язання завдань даного класу (здійснення відповідного виду діяльності) і "потужністю" щодо можливості отримання кінцевого рішення (завершення діяльності) за припустимий час.

Loading...

 
 

Цікаве