WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Доменно-фреймова модель педагогічної системи - Реферат

Доменно-фреймова модель педагогічної системи - Реферат

Сьогодні найбільшого поширення в освітній практиці набули моделі ПС, які базуються на НС третього порядку і які передбачають моделювання першого, другого і третього типів ДНВ. Можливі структури ДПВ в трьохкомпонентному НС наведені на рис.8. В переважній більшості методик навчання, що застосовуються в освітній практиці, описуються як раз ці ДПВ.

Вочевидь, що в методиках навчання (особливо в методичних системах) кількість описів ДПВ і ФПВ може значно перевищувати кількість можливих типів ДПВ і доменних угруповань - ФПВ. Тому, урахування при проектуванні ПС повної кількості її компонент, окрім усього іншого, значно ускладнює процес коректної побудови її доменно-фреймової моделі. Бажання проектувальників ПС "врахувати все" не тільки невиправдано підвищує обсяг проектної (науково-методичної) роботи, знижує варіативність спроектованих методик навчання, але й може призвести до значних помилок в описах деяких ДПВ і ФПВ, що пов'язано із суттєвою параметричною невизначеністю багатокомпонентних НС. Проте, необґрунтоване зменшення в методиках навчання кількості ДПВ і ФПВ, що можуть бути коректно описані, призводить до "поверховості" і тому малої практичної цінності, навіть, помилковості таких методик. Тому проектувальники ПС повинні намагатися ввести в методики навчання таку мінімально необхідну чисельність компонент НС, і відповідно до цього, таку кількість описів ДНВ, ДПВ і ФПВ, в яких можна було б реально врахували більшість відомих і педагогічно доцільних факторів, параметрів компонент НС, до яких ПС є чутливою (в першу чергу, щодо результатів навчально-виховної діяльності учнів) і які є науково обґрунтованими та можуть бути вірогідно і достовірно отримані.

Базуючись на запропонованій типології елементарних конструкцій ПС визначимо, що під методикою навчання ми розуміємо модель навчально-виховного процесу в межах одного навчальної одиниці, яка відбиває упорядкованість (поелементну у часі і просторі, відповідно до цілей навчання і виховання, завдяки і відповідно обраної педагогічної технології) відносин змісту навчання і компонент ПС. Як раз ця упорядкованість зазначених педагогічних відносини визначає "змістовно-технологічне наповнення" ДПВ і ФПВ. Іншими словами, методика навчання – це упорядкована педагогічною технологією сукупність ДПВ і ФПВ, які застосовуються для її опису. За таким розумінням, в межах деякого навчально-виховного процесу можна визначити, що однією з можливих моделей навчальної діяльності, що притаманна цьому процесу, є упорядкована педагогічною технологією сукупність ДНВ і ФНВ, що застосовуються (може застосовуватись) при здійсненні даного навчально-виховного процесу.

Інтегровані сукупності методик навчання можуть утворювати методичні системи. Якраз наявність системоутворюючого фактора (факторів) інтегрує сукупність методик навчання і дозволяє, отже, говорити про цю інтегровану сукупність як про систему. Системоутворюючими факторами таких методичних систем можуть виступати спорідненість і/чи змістовна наближеність тих чи інших складових окремих методик навчання або їх комбінацій (повних і неповних): цілей навчання і виховання, змісту навчання, педагогічних технологій і елементів систем ЗН.

Наприклад, методичну систему можуть утворювати сукупність методик навчання, спрямованих на формування умінь і/чи навичок з тої або іншої діяльності, коли системоутворюючими факторами виступають фактор спорідненості навчально-виховних цілей і фактор спрямованості на відповідний вид діяльності (наприклад, різні тренажери). Як методична система можуть виступати сукупності методик навчання з вивчення множини навчальних тем з того чи іншого предмета, спеціальності або їх сукупностей (наприклад, методичні системи з викладання органічної хімії, молекулярної фізики, дисциплін гуманітарного циклу, будівельних спеціальностей). У тих випадках, коли предметом вивчення в деяких ПС виступають педагогічні методи і технології навчання і виховання (наприклад, в педагогічній освіті) єдність педагогічних технологій для деякої сукупності методик навчання і виховання може виступати системоутворюючим фактором відповідних методичних систем (наприклад, методичні системи з опанування педагогічної техніки застосування в навчанні ситуаційних вправ, групових видів навчально-виховної діяльності, засобів і прийомів індивідуалізації навчання і виховання, формування окремих або сукупності цінностей тощо).

Прикладом таких технологічно інтегрованих методичних систем можуть бути також сукупності методик навчання, які переважно і принципово базуються на інших (не педагогічних і освітніх) та специфічних педагогічних або освітніх технологіях, використовують їх суттєві особливості і риси (наприклад, ІКТ, методичні системи дистанційного та е-дистанційного навчання). Засоби навчання теж можуть виступати системоутворюючими факторами відповідних методичних систем, коли ці ЗН застосовуються в ПС як предмет вивчення (наприклад, методичні системи для вивчення принципів будови двигуна внутрішнього згорання, комп'ютера, засобів відображення інформації, очищення рідин, пожежної безпеки тощо).

Окремі (часткові) методики навчання і їх системи (методичні системи), як деякі моделі (системи моделей) навчально-виховного процесу матеріалізуються у певних ЗН (методичних розробках, навчально-методичних матеріалах) і входять, таким чином, до складу відповідних систем ЗН.

Педагогічна технологія, яка спрямована (при проектуванні методичної системи і здійснені навчально-виховного процесу) на застосування в методичній системі, повинна, з одного боку, забезпечити взаємозалежність, взаємо обумовленість, непротирічність, послідовність і наступність взаємодії компонент НС, які передбачені змістом навчання і виховання та технологією навчання, що застосовуються в окремих методиках навчання. З іншого боку, педагогічна технологія повинна забезпечити узгодженість і взаємодоповнюваність часткових технологій навчання. Це, в цілому, передбачає необхідну доцільність і системність тих психолого-педагогічних методів навчання і виховання, які обрані для формування педагогічної технології як упорядкованої сукупності часткових технологій навчання в межах тої чи іншої методичної системи.

Насамкінець зазначимо, що поглиблене моделювання ПС і НС, на якому базуються ці ПС, не тільки розвиває теорію будови ПС і НС, що само по собі має велике значення, але й дозволяє визначити такі суттєві складові ПС і НС (що відбивають статику і динаміку цих систем), які визначально впливають на якісні показники ПС і НС, формують вимоги до цих складових з урахуванням останніх досягнень науки і практики. В цілому, це створює необхідні науково-методичні умови, закладає науково-практичний фундамент подальшого підвищення якості освіти, що надається.

Література:

  1. Биков В.Ю., Мартинов А.М. / Економіко-математичні моделі управління в освіті. – Томск: Вид-во Томск. ун-та, 1988. - 200с.

  2. Биков В.Ю. Системно-структурні засади забезпечення якості професійної освіти / Зб.наук.праць. - Донецьк: Либідь, 2001. – С. 269 – 273.

  3. Биков В.Ю. Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технологій навчання // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992 – 2002. Збірник наукових праць до 10 – річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. – Частина – 2. – Харків: "ОВС", 2002. – С. 182 – 199.

  4. Биков В.Ю. Методичні системи сучасних інформаційно-освітніх технологій // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Збірник наукових праць / За редакцією Л.Л. Товажнянського та О.Г. Романовського. – Вип.. 3. – Харків: НТУ "ХПІ", 2002. – С. 73-83.

  5. Жук Ю.О. Роль засобів навчання у формуванні навчального середовища // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. – К.: ІЗМН. 1998. – Вип.. 22. – С. 106 –112.

  6. Копыленко Ю.В., Позднеев Б.М. О создании единого информационно-образовательного пространства системы вузов УМО АМ / Проблемы информатизации высшей школы. – М., 1996. – № 1. – С. 3 – 6.

  7. Создание единого информационного пространства системы образования / Школа-семинар: Серия материалов под общей редакцией д.т.н., проф. Н.А.Селезневой и д.т.н., проф. И.И.Дзегеленка. – М. , 3 – 5 ноября 1998 г.

Loading...

 
 

Цікаве