WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технології навчання - Реферат

Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технології навчання - Реферат

Загальна мета створення і подальшого запровадження педагогічної системи включає ієрархію цілей, що відбивають підцілі формування і використання в навчально-виховному процесі змісту освіти, учасників навчально-виховного процесу, елементів системи ЗН, педагогічної технології, інших складових, які входять до її складу. Таким чином, основною функцією цільової складової педагогічної системи є забезпечення загальної цілеспрямованості всіх її інших складових, прояв їх цільової взаємозалежності. В свою чергу, інтелектуальна складова - є ядром педагогічної системи, в головному визначає якісні показники навчально-виховного процесу, що здійснюється в ній.

Наявність структури педагогічної системи відбиває не тільки взаємозв'язок її складових, але і їх взаємозалежність. Справді, властивості і особливості (параметри і характеристики) інтелектуальної складової педагогічної системи, її НС можуть суттєво вплинути на формування її цільової складової, Вочевидь, що не усякі навчальні цілі можуть бути досягненні без урахування якісних показників (властивостей і особливостей), які відбивають зміст навчання, характеризують учасників навчально-виховного процесу і НС. Якщо, відносно змісту навчання, учасників навчально-виховного процесу і педагогічних технологій - це загально визнаний факт, то відносно ЗН - це факт, який потребує подальшого усвідомлення. Ось чому, при проектуванні педагогічних систем значна увага повинна приділятися складу і рівню розвитку систем ЗН, в першу чергу таких ЗН, які в значній частині їх практичного застосування дозволяють суттєво поглибити цілі навчання і виховання і, навіть, стати причиною (відкривають шлях) формування нових необхідних навчально-виховних цілей. Це стає важливим у тих випадках, коли цільова складова педагогічної системи включає значну питому вагу навчально-виховних цілей, які викликані потребою формування умінь і навичок тої чи іншої діяльності. Особливо це стосується професійної освіти, коли, наприклад, відсутність необхідних ЗН унеможливлює формування необхідних цілей навчання і здійснення навчально-виховного процесу. Це стосується і формування деяких знань, способів продуктивного мислення і діяльності при вивченні тем, які потребують здійснення навчальної експериментальної діяльності в умовах об'єктивної неможливості проведення, скажімо, натурних експериментів через потребу формування і використання агресивних до людини (з екологічної точки зору) середовищ і елементів, навчальних об'єктів або процесів, безпосереднє відчуття і сприйняття яких неможливі через обмеження сенсорних можливостей людини, коли явища, що вивчаються, потребують для свого відображення і вивчення змін масштабів реального часу і/чи простору.

Освітнє середовище доцільно розглядати відносно педагогічних систем або їх цілеспрямованих сукупностей, чи відносно до закладу освіти або їх комплексів. Це середовище визначально впливає на якість освіти, на характер здійснення навчально-виховного процесу, на можливості формування ефективного з психолого-педагогічної погляду НС. У залежності від того, відносно чого розглядається освітнє середовище, його склад можуть утворювати (освітнє середовище характеризують, відбивають такі його аспекти, підсистеми): психолого-педагогічна складова, яка включає сукупність НС відповідних педагогічних систем; система основних фондів і засобів оснащення закладів освіти, яку утворюють загальні споруди і допоміжні приміщення закладів освіти і в яких віддзеркалюються архітектурно-естетичні, санітарно-гігієнічні і психолого-педагогічні особливості їх побудови і використання, загальне інженерне обладнання приміщень навчальних закладів (системи опалення, водопостачання, освітлення, енергозабезпечення тощо), а також технології забезпечення їх дієздатності і розвитку; ресурсна складова, яка включає сукупність різних ресурсів (фінансових, кадрових, організаційних, енергетичних) підтримки життєдіяльності і розвитку систем освіти; управлінська складова, яку утворюють організаційні структури управління закладами і системами освіти (корпоративними, регіональними, загальнодержавними); нормативна складова, яка включає законодавчо-правове і нормативно-інструктивне забезпечення, що регулюють процеси навчання, виховання і освіти на рівні окремого закладу освіти, їх комплексів або систем освіти різного організаційного рівня і призначення.

Процес проектування педагогічних систем значною мірою пов'язаний з дослідженням і моделюванням статики і динаміки діяльності і взаємодії їх суттєвих складових. Сукупність цих моделей і моделей впровадження, оцінювання та управління навчально-виховним процесом утворює систему моделей навчально-виховного процесу, яка одночасно є системою моделей педагогічної системи, завдяки якій і в межах якої цей процес здійснюється.

Часткова методика навчання (за назвою, що вживається у вітчизняній психолого-педагогічній науці) - це одна з моделей навчально-виховного процесу, яка інтегрує цілі навчання і виховання, зміст навчання, педагогічну технологію і складові системи ЗН в межах одного навчального елементу (навчальної теми, уроку, лекції, практичного заняття, навчального модуля, курсу тощо). Оскільки, часткова методика навчання передбачає за визначенням безпосередню спрямованість на зміст того чи іншого навчального елементу, в її назві приставку часткова доцільно, на наш погляд, опустити і вживати термін – методика навчання. Методика навчання: спрямована на цілі навчання і виховання навчальної одиниці; ґрунтується на змісті навчання, який сформований для досягнення цілей даної навчальної одиниці; відбиває психолого-педагогічні методи навчання і виховання, які обрані при викладанні даної навчальної одиниці; визначає діяльність учасників навчально-виховного процесу, організацію їх взаємодії, характер і структуру використання ними ресурсів НС, які застосовуються для забезпечення навчання і виховання за даною навчальною одиницею.

Таким чином, під методикою навчання ми розуміємо модель навчально-виховного процесу в межах одного навчального елементу, яка відбиває упорядкованість (поелементну у часі і просторі, відповідно до цілей навчання і виховання і завдяки обраної педагогічної технології) відносин змісту навчання, учасників навчально-виховного процесу і елементів системи ЗН.

Інтегровані сукупності методик навчання можуть утворювати методичні системи. Якраз наявність системоутворюючого фактора (факторів) інтегрує сукупність методик навчання і дозволяє, отже, говорити про цю інтегровану сукупність як про систему. Системоутворюючими факторами таких методичних систем можуть виступати спорідненість і/чи змістовна наближеність тих чи інших складових окремих методик навчання або їх комбінацій (повних і неповних): цілей навчання і виховання, змісту навчання, педагогічних технологій і елементів систем ЗН.

Наприклад, методичну систему можуть утворювати сукупність методик навчання, спрямованих на формування умінь і/чи навичок з тої або іншої діяльності, коли системоутворюючими факторами виступають фактор спорідненості навчально-виховних цілей і фактор спрямованості на відповідний вид діяльності (наприклад, різні тренажери). Як методична система можуть виступати сукупності методик навчання з вивчення множини навчальних тем з того чи іншого предмета, спеціальності або їх сукупностей (наприклад, методичні системи з викладання органічної хімії, молекулярної фізики, дисциплін гуманітарного циклу, будівельних спеціальностей). У тих випадках, коли предметом вивчення в деяких педагогічних системах виступають педагогічні методи і технології навчання і виховання (наприклад, в педагогічній освіті) єдність технологій для деякої сукупності методик навчання і виховання може виступати системоутворюючим фактором відповідних методичних систем (наприклад, методичні системи з опанування педагогічної техніки застосування в навчанні ситуаційних вправ, групових видів навчально-виховної діяльності, засобів і прийомів індивідуалізації навчання і виховання, формування окремих або сукупності цінностей тощо). Прикладом таких технологічно інтегрованих методичних систем можуть бути також сукупності методик навчання, які переважно і принципово базуються на інших (не педагогічних і освітніх) специфічних педагогічних або освітніх технологіях, використовують їх суттєві особливості і риси (наприклад, ІКТ, методичні системи дистанційного та е-дистанційного навчання). Засоби навчання теж можуть виступати системоутворюючими факторами відповідних методичних систем, коли ці ЗН застосовуються в педагогічних системах як предмет вивчення (наприклад, методичні системи для вивчення принципів будови двигуна внутрішнього згорання, комп'ютера, засобів відображення інформації, очищення рідин, пожежної безпеки тощо).

Loading...

 
 

Цікаве