WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технології навчання - Реферат

Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технології навчання - Реферат

Суттєва щодо організації освіти специфіка цільової, змістовно-інформаційної, виховної і технологічної складових НС полягає в тому, що ці його чотири складові існують і використовуються протягом життєвого циклу НС у двох формах, як на етапі проектування навчально-виховного процесу, так і на етапі його здійснення.

Спочатку ці складові існують, зберігаються і використовуються в формі уявних моделей розумової діяльності суб'єктів проектування НС (як суб'єктна компонента розумової діяльності дослідників і проектувальників НС на етапах формування і доопрацювання ними цілей навчання і виховання, змісту навчання, технологій навчання і виховання, ЗН, наприклад, навчально-методичних матеріалів тощо).

Далі, як протягом цих процесів, так і після їх остаточного завершення ці складові існують і зберігаються в символьно-графічній або електронній формі у/на відповідних матеріальних об'єктах: у складі традиційних ЗН (підручниках, навчальних посібниках, методичних розробках, навчальних планах і програмах, технічних засобах тощо), і/чи завдяки електронним засобам накопичення, зберігання, організації і відображення інформації (засобам ІКТ, банкам даних і знань тощо). Доступ учасників навчально-виховного процесу до цих складових, їх використання здійснюється також завдяки тим же матеріальним об'єктам НС. Тим самим ці складові на певному етапі життєвого циклу існування і використання НС матеріалізуються у відповідних засобах і набувають ознак ЗН (у зазначеному вище розумінні). В цій формі вони входять до складу систем ЗН і використовуються в навчально-виховному процесі як засоби навчально-виховної діяльності.

Матеріальна форма існування і використання цільової, змістовно-інформаційної, виховної і технологічної складових НС дозволяє значно поліпшити процеси стандартизації освіти, сприяє поширенню передового педагогічного досвіду, організації і здійсненню педагогічної освіти тощо. Зокрема, існування цих компонент в електронній формі є результатом використання при формуванні НС інформаційно-комунікаційних технологій, освітні можливості яких зумовлені застосуванням таких засобів штучного інтелекту, як комп'ютери, комп'ютерні і телекомунікаційні мережі та системи з відповідним програмним забезпеченням.

Одночасно з цим, при здійсненні навчально-виховного процесу його учасники використовують цільову, змістовно-інформаційну, виховну і технологічну складові НС і в уявній формі, тобто у формі уявних моделей їх розумової діяльності.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що на різних етапах життєвого циклу НС його цільова, змістовно-інформаційна, виховна і технологічна складові (підсистеми) можуть одночасно існувати і використовуватися у двох формах: уявній (як суб'єктна компонента моделей розумової діяльності дослідників й проектувальників НС і учасників навчально-виховного процесу) і матеріальній (як ЗН і проектування НС).

У межах конкретного НС або їх цілеспрямованого комплексу наявність підцілей побудови і використання НС дозволяє говорити про сукупність ЗН як про систему – систему ЗН, з притаманними їм (системам) складом, структурою, здатністю гнучкого формування, розвитку тощо. Структуру такої системи можуть відбивати різні моделі – ієрархічні, мережеві, реляційні, нейроні тощо, віддзеркалюючи тим самим, різні моделі технологій навчання. В свою чергу, як ми вже зазначали, склад і принципи побудови елементів систем ЗН надають можливість будувати з множини цих елементів структурно упорядковані (за цілями і змістом навчання) їх інтегровані сукупності: комплекти і комплекси ЗН (наприклад, навчальні лабораторні комплекси ЗН). Така можливість дозволяє гнучко синтезувати і динамічно змінювати НС, тим самим, формувати різні навчально-виховні цілі, використовувати різні технології навчання, враховувати наявні педагогічні можливості викладацького складу, створювати такі системи ЗН, які, завдяки широкому спектру своїх дидактичних і структурно-функціональних можливостей, модульності побудови і техніко-технологічної сумісності, дозволяли б їх використання в широкій освітній практиці, в різних типах закладів навчання, створювали би відповідні умови для забезпечення наступності різнорівневої загальної і професійної освіти тощо.

Структура цільової складової НС відбиває упорядкованість цілей створення НС їх підпорядкованість загальній меті і навчально-виховним цілям, які реалізуються у відповідних педагогічних системах. Це, в свою чергу, передбачає взаємозалежність всіх складових НС, зумовлює можливість здіснення в педагогічних системах тільки тих технологій навчання і виховання, тої навчально-виховної діяльності, які можуть бути практично забезпечені необхідним складом системи ЗН.

Відповідно до цілей, змісту і обраних технологій навчання і виховання матеріальні об'єкти, які утворюють системи ЗН, дозволяють розгорнути, представити і проілюструвати в НС реальні об'єкти і процеси об'єктивного світу або їх штучні модельні відбитки. В останньому випадку, ЗН утворюють матеріальні імітаційні середовища для гнучкого моделювання і відображення навчально-виховних ситуацій, навчальних об'єктів і процесів.

Для поглиблення нашого розуміння ролі, яку відіграє НС і його складові при здійсненні навчально-виховного процесу розглянемо це питання з позиції задачного підходу щодо організації цього процесу.

При здійсненні навчально-виховного процесу НС бере участь у розв'язанні (сприяє розв'язанню) якогось навчального завдання (задачі). В зв'язку з цим, модель НС можна представити, спираючись на узагальнену модель задачі, яка включає в себе дві відносно незалежні, але діалектично взаємозумовлені і взаємопов'язані її частини: формуючу (задаючу частину завдання, яка включає опис проблемної галузі і формулювання цілей завдання) і реалізуючу (вирішуючу, дійову частину завдання, його процесор, яка включає методи і засоби, що застосовуються чи передбачається застосувати для розв'язання даного завдання або класу завдань).

Відносно НС його формуюча частина утворюється цільовою, змістовно-інформаційною і виховною складовими НС, а склад і структуру реалізуючої частини НС будують системи ЗН і технології навчання і виховання.

Відносна незалежність формуючої і реалізуючої частин НС полягає в тому, що кожна з цих частин можуть досліджуватись і розвиватись, фізично створюватись, накопичуватись, зберігатись і розповсюджуватись окремо і незалежно одна від одної. Їх діяльнісний навчально-виховний взаємозв'язок висвітлюється і передбачається тільки на етапі здійснення навчально-виховного процесу.

Взаємозалежність (взаємозумовленість і взаємопов'язаність) формуючої і реалізуючої частин НС полягає в тому, що в навчально-виховних цілях, в одних випадках, при вивченні тих чи інших технологій (наприклад в педагогічній освіті) і необхідності (бажаності) використання конкретних систем ЗН (які, наприклад, вже існують, є позитивний досвід їх застосування, є у наявності) відповідним чином формулюються умови завдання (умови навчального завдання, її формуюча частина - її предметна галузь і цілі). В інших випадках, умови навчального завдання апріорно передбачають (закладається у відповідний зміст і методики навчання) подальше використання конкретних технологій (причиною цього можуть бути, наприклад, наявність: викладацького складу, що володіє ними, необхідних навчально-методичних матеріалів, позитивного досвіду застосування) і систем ЗН, коли застосування тих чи інших ЗН є принциповим з педагогічної точки зору (реалізуюча частина завдання, його процесор).

Таким чином, в залежності від цілей формування і подальшого використання НС, його формуюча і реалізуюча частини взаємопередбачають і/чи взаємоспираються одна на одну.

Під педагогічною системою ми розуміємо упорядковану педагогічною технологією відповідно до цілей навчання і виховання сукупність змісту навчання, учасників навчального процесу та елементів системи ЗН. Зміст навчання, склад учасників навчально-виховного процесу та елементів системи ЗН визначають склад педагогічної системи, а педагогічна технологія - її структуру (статику і динаміку). В навчально-виховній діяльності педагогічні системи розглядаються на модельному рівні (при проектуванні і дослідженні навчального процесу) і на рівні натурних об'єктів і процесів (при його впровадженні і здійсненні).

Використовуючи зазначений вище підхід, склад педагогічної системи утворюють (педагогічну систему характеризують, відбивають такі її аспекти, підсистеми): цільова складова, яка включає загальну мету і часткові цілі навчання і виховання; змістовно-інформаційна складова (навчально-наукова, навчально-методична, навчально-організаційна), яка визначається, відбиває і організується змістом навчання; виховна складова, яка пов'язана з формуванням і змінами у тих, хто навчається, соціально-значущих цінностей і відносин; інтелектуальна складова, яку утворюють учасники навчально-виховного процесу, і навчальне середовище у зазначеному вище складі. По відношенню до педагогічної системи педагогічна технологія відіграє роль її системоутворюючої складової, відбиває структуру педагогічної системи, забезпечує поелементне і у часі ціле- і змістовноспрямоване (відповідно до цільової, змістовно-інформаційної і виховної її складових) упорядкування взаємодії її інших складових - учасників навчально-виховного процесу і елементів системи ЗН (підсистеми НС).

Loading...

 
 

Цікаве