WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технології навчання - Реферат

Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технології навчання - Реферат

Реферат на тему:

Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технології навчання

Невпинне збільшення наукової інформації, зростання соціальної ролі особистості та інтелектуалізація її праці, швидка зміна техніки і технологій потребують постійного розвитку, модернізації освіти, приведення її стану і можливостей у відповідність із соціально-економічними потребами суспільства, що розвивається.

Це, в першу чергу, стосується забезпечення в закладах освіти якісно нового рівня навчально-виховного процесу, який здійснюється у відповідних педагогічних системах - базових функціональних підсистемах будь-якої системи освіти. Важливими складовими таких систем є навчальне середовище і засоби навчання, які його утворюють, а також технології навчання, які відображають і забезпечують впровадження в освітню практику сучасних методів навчання. Вочевидь, що кожна з цих складових повинна сьогодні знайти свій подальший розвиток, створити тим самим умови щодо реалізації завдань сучасного етапу модернізації освіти України і розвитку суспільства в цілому.

Проблеми, пов'язані з необхідністю поступового і невпинного розвитку засобів і технологій навчання, запровадженням їх в освітню практику, мають місце постійно, і будуть і надалі в освіті. Разом з тим, можливі шляхи розв'язання цих проблем в тих чи інших країнах світу не однакові, мають специфічні риси, які відображають і зумовлені станом розвитку національної науки, економіки і освітньої практики.

У ХІХ – ХХ сторіччі розв'язанням проблем створення засобів навчання займались відомі вітчизняні і зарубіжні вчені: Е.Ангерер, Л.І.Анциферов, Л.Б.Богаткіна, Е.В.Бурсіан, С.Герберт, С.У.Гончаренко, А.М.Гуржій, Ю.О.Жук, Є.В.Коршак, Н.С.Лук'янов, О.І.Ляшенко, Г.Г.Де-Метц, Б.Ю.Миргородський, М.Н.Нечипорук, Г.Роуелл, В.В.Самсонов, Дж.Стренг, В.Т.Черняшевський, Г.С.Шаповаленко, М.І.Шут та деякі інші.

Розглянемо питання, які, на наш погляд, дозволять поглибити розуміння означеної проблеми з позицій системного підходу і, базуючись на вже відомих результатах психолого-педагогічних досліджень і освітньої практики, спробуємо дати відповіді на деякі важливі теоретичні і практичні питання щодо їх розв'язання, а саме: 1. Що ми розуміємо під засобами навчання (ЗН) і їх сукупностями, яке їх місце і яку роль вони відіграють в сучасному навчально-виховному процесі? 2. В якому навчально-виховному оточенні використовуються ЗН; що ми розуміємо під педагогічною і методичною системами, навчальним і освітнім середовищем, методикою і технологією навчання і виховання, як ці категорії пов'язані між собою і яка роль в них визначається (ЗН) засобам навчання? 3. Як відбиваються в навчальних компонентах освітніх систем, що розглядаються, фактори і тенденції формування інформаційного суспільства?

Послідовно розглянемо ці питання.

Засоби навчання та їх сукупності

У навчально-виховній діяльності засоби навчання і виховання (далі, засоби навчання - ЗН) виступають як ресурси здійснення навчально-виховної діяльності, структурно-упорядкована взаємодія яких створює умови для ефективного досягнення цілей навчання і виховання.

З метою підвищення ефективності використання ЗН у навчально-виховному процесі з множини усіх ЗН, що необхідні для досягнення цілей навчання і виховання, утворюються відповідні їх сукупності, в яких забезпечується техніко-технологічна і функціонально-цільова інтеграція.

Для визначення ролі і місця ЗН в структурі навчально-виховної діяльності спочатку розглянемо таку загальну категорію діяльності як засоби діяльності (ЗД) з позицій, суттєвих в межах даного розгляду.

В залежності від допустимої з техніко-технологічної точки зору глибини інтеграції ЗД їх сукупності можна поділити на окремі ЗД і інтегровані ЗД.

Унормуємо окремі ЗД як такі, що мають нульовий рівень інтеграції. Ці ЗД не передбачають поєднання (агрегування) з іншими ЗД і використовуються в процесі діяльності для здійснення обмеженої множини дій і/чи операцій (окремих дій). Тобто, окремі ЗД - це матеріальні об'єкти (елементи) того чи іншого виду середовища, в якому розгортається діяльність людини, і які призначені для використання людиною в процесі виконання нею обмеженої множини дій та операцій (при здійсненні окремих дій).

Інтегровані ЗД складаються з окремих ЗД і передбачають можливість бути об'єднаними між собою для здійснення більш складних видів діяльності. Окремі ЗД, що входять до складу інтегрованих ЗД, тим не менше, не втрачають свого самостійного призначення і дозволяють, таким чином, своє незалежне використання у складі інтегрованих. В залежності від кількості структур, за якими окремі ЗД можуть об'єднуватися в інтегровані, останні можна поділити на два види - комплекти ЗД і комплекси ЗД. Якраз кількість допустимих структур, за якими можуть утворюватись інтегровані ЗД, і визначає їх рівень інтеграції, що, в свою чергу, характеризує гнучкість інтегрованих сукупностей ЗД щодо реалізації можливого спектру і шляхів їх використання при здійсненні тої чи іншої діяльності. Таким чином, визначимо, що: комплект ЗД (підвид інтегрованого ЗД) - це структурно упорядкована сукупність окремих ЗД, яка призначена для забезпечення діяльності за однією структурою; комплекс ЗД (підвид інтегрованого ЗД) - це структурно упорядкована сукупність окремих ЗД, яка призначена для забезпечення діяльності за декількома структурами. Здатність комплексів ЗД забезпечувати діяльність задекількома структурами багато в чому передбачає значно ширший, ніж це притаманне комплектам ЗД (і тим паче окремим ЗД), спектр їх багатоцільового використання (наприклад, окремо або одночасно в науково-дослідній, навчальній, проектно-технологічній, виробничій діяльності).

Для віднесення інтегрованих ЗД до класу ЗН, систем ЗН наявність тільки техніко-технологічної компоненти інтеграції сукупності ЗД є умовою необхідною, але не достатньою. Зазначені вище сукупності - це інтегровані засоби (системи) будь якого спектру діяльності.

Тільки за наявності навчально-цільових системоутворюючих факторів вони набувають ознак інтегрованих ЗН і утворюють в навчальному середовищі системи ЗН. Тобто, наявність як у окремих, так і у інтегрованих ЗД функціонально-цільової компоненти надає їм цілеспрямованості призначення і використання. Таким чином, визначимо що: окремізасоби навчання, або, просто, засоби навчання (засоби навчальної діяльності) – це матеріальні об'єкти (елементи) навчального середовища, які призначені для використання учасниками навчально-виховного процесу при здійсненні ними окремих навчальних дій. Комплекти ЗН (підвид інтегрованих ЗН) - структурно упорядковані сукупності ЗН, які призначені для забезпечення навчальної діяльності за однією структурою. Комплекс ЗН (підвид інтегрованих ЗН) - структурно упорядкована сукупність ЗН, яка призначена для забезпечення навчальної діяльності за декількома структурами. Система ЗН - підсистема навчального середовища, склад якої утворюють інтегровані ЗН, а структура - визначається множиною навчальних цілей їх використання учасниками навчально-виховного процесу.

Здатність комплексів ЗН забезпечувати діяльність задекількома структурами передбачає можливість "покриття" ними широкого спектру навчальних цілей, визначає їх багатоцільове навчальне використання, створює умови для реалізації різноманітних форм організації навчального процесу.

У навчально-виховному процесі зазначені особливості дозволяють використовувати: окремі ЗН, як правило, при вивченні окремих навчальних тем чи їх фрагментів у межах однієї навчальної дисципліни; комплекти ЗН - при вивченні декількох споріднених навчальних тем у межах однієї, рідко декількох навчальних дисциплін, предметів; комплекси ЗН - при вивченні багатьох навчальних тем у межах як однієї, так і багатьох навчальних дисциплін, предметів і, навіть, цілих спеціальностей і їх комплексів, впродовж здобуття освіти за декількома освітніми і/чи освітньо-кваліфікаційними рівнями. Таким чином, різнодіяльнісне спрямування, можливість багатоструктурної організації комплексів ЗН забезпечує з їх боку створення умов для формування поведінки суб'єкта навчання у різноманітних ситуаціях, які пов'язані з прийняттям рішень з широкого спектру ситуацій в тій чи іншій предметній галузі, що є однією з важливих цілей навчання і виховання.

Ця особливість поширюється і на інші види діяльності (не освітньої), інтеграція з якими є дуже важливою для забезпечення якісної освіти. Так, експериментальні наукові дослідження значною мірою пов'язані із спостереженнями, вивченням тих чи інших об'єктів або процесів, а сама наукова діяльність повинна бути органічно поєднана з навчальною. В свою чергу, навчальна діяльність повинна включати елементи наукового пошуку, вивчати і використовувати науковий інструментарій. Тому, зазначена багатоцільова придатність комплексів ЗД є підставою для створення на їх основі навчально-наукових комплексів ЗН. На цих же підставах, інтеграція навчальної і виробничої діяльності, тобто формування і використання спільної функціонально-цільової компоненти інтегрованих комплексів ЗД (що винятково важливо при професійній освіті) дозволяє створювати навчально-виробничі комплекси із спільними за призначенням ЗД. При цьому, ЗД в цілому обіймають ознаки як ЗН, так і засобів відповідного виду діяльності, а приналежно до системи освіти - тільки ознаки ЗН. Це стає дуже важливим у випадках, коли заклади освіти поряд і для забезпечення навчальної діяльності одночасно і в межах чинного законодавства здійснюють, окрім навчальної, інші види діяльності. Однак, далі ми будемо говорити про ЗД, як про ЗН.

Loading...

 
 

Цікаве