WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Телекомунікаційні проекти як один із напрямів формування критичного мисленняв - Реферат

Телекомунікаційні проекти як один із напрямів формування критичного мисленняв - Реферат

Реферат на тему:

Телекомунікаційні проекти як один із напрямів формування критичного мислення

Необхідність реформування шкільної освіти викликана в усьому світі не тільки швидкозмінними умовами соціально-економічного життя, розвитком нових технологій, а й невдоволеністю результатами традиційної освіти.

У Проекті Національної Доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті зазначається:

"Глобалізація, швидка зміна технологій, утвердження пріоритетів сталого розвитку суспільства зумовлюють зростання ролі освіти. Людство помітно змінює орієнтації в напрямі розвитку демократії, піднесення гідності особистості, її культури, національної самоідентифікації, толерантності, розвитку в умовах ринкових відносин. Життя в умовах демократії, ринку новітніх науково-інформаційних технологій стає реальністю. Усе це зумовлює потребу радикальної модернізації освіти".

В Україні має ствердитися стратегія прискореного, випереджувального інноваційного розвитку освіти й науки; повинні забезпечуватись умови для розвитку, самоствердження й самореалізації особистості впродовж життя" [1].

Розвиток стає ключовим поняттям педагогічного процесу в більшості освітніх світових систем. Постіндустріальному суспільству необхідні люди, які вміють самостійно мислити, здатні до самореалізації. "Технології та ідеологія потрясають основи капіталізму двадцять першого сторіччя. Технологія робить кваліфікацію і знання єдиним джерелом стійкої стратегічної переваги", зазначає американський економіст Лестер Туроу [4]. Сучасний роботодавець інформаційного суспільства зацікавлений у працівникові, який:

  • уміє думати самостійно і вирішувати різноманітні проблеми (тобто застосовувати отримані знання для їх вирішення);

  • може критично і творчо мислити;

  • володіє значним словниковим запасом, який базується на глибокому розумінні гуманітарних знань.

Усе більш очевидним стає той факт, що навчання, орієнтоване на так званого "середнього" учня, спрямоване на засвоєння і відтворення знань, умінь та навичок, не може задовольняти потреби сьогодення. Суспільству потрібні люди, які вміють вчитися самостійно, здатні ставити перед собою цілі і досягати їх, шукати і знаходити необхідну інформацію для вирішення тих чи інших проблем, використовуючи для цього різноманітні джерела. Такій людині буде набагато легше самій підвищувати свій професійний рівень, підвищувати й змінювати кваліфікацію, поповнювати необхідні знання. Зрозуміло, що вирішення таких завдань вимагає від вчителів школи більших зусиль, ніж при звичайному передаванні учневі певної суми різноманітних знань.

Таким чином, життя ставить перед сучасною освітою завдання виховання та навчання учня, який:

  • може гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях, що динамічно змінюються, самостійно здобувати необхідні знання, уміло використовувати їх для вирішення різноманітних проблем на практиці, щоб протягом всього життя мати можливість знайти в ньому відповідне місце;

  • самостійно і критично мислити, уміти бачити труднощі, які виникають, знаходячи шляхи їх раціонального вирішення, використовуючи сучасні технології; чітко усвідомлювати, де і яким чином знання, які вони здобули, можуть використовуватися в оточуючому світі; бути здатними генерувати нові ідеї, творчо мислити;

  • грамотно працювати з інформацією (вміти збирати необхідні для дослідження певної проблеми факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зпівставляючи з аналогічними чи альтернативними варіантами, встановлювати статистичні закономірності, формулювати аргументовані висновки і на основі їх визначати і вирішувати нові проблеми);

  • бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах, вміти спільно працювати в різних галузях, не уникаючи конфліктних ситуацій, а вирішуючи їх;

  • самостійно працювати над розвитком своєї духовності, інтелекту, культурного рівня.

Отже, головний стратегічний напрямок розвитку системи шкільної освіти має базуватися на вирішенні проблеми особистісно-орієнтованої освіти, в якій в центрі уваги знаходиться особистість учня, а не вчителя, та основною стає діяльність учня, а не процес викладання основ наук. Провідним чинником у вирішенні цих завдань постають саме освітні технології.

При реалізації особистісно-орієнтованого навчання особливо актуальним є питання неперервної освіти, яка стає в інформаційному суспільстві нагальною потребою кожної сучасної людини. Для здійснення такої освіти впроваджується дистанційне навчання, в основі якого лежить використання нових інформаційних технологій. Все частіше електронні засоби (радіо, телебачення, глобальні телекомунікаційні мережі, Інтернет) використовуються в освіті як потужні джерела інформації. Розвиток нових інформаційних технологій дозволяє ефективно використовувати і сучасні педагогічні технології навчання.

Найбільш адекватними поставленим освітнім цілям вважаються такі сучасні освітні технології:

  • навчання в співробітництві;

  • метод проектів;

  • різнорівневе навчання;

  • індивідуальний та диференційований підходи до навчання, можливості рефлексії, які реалізуються в усіх вищезазначених технологіях.

Впровадження освітніх технологій передбачає широке застосування нових інформаційних технологій, і в першу чергу комп'ютерних.

Розглянемо застосування методу телекомунікаційних проектів, який насправді вважається гуманістичною технологією, що дозволяє учням не лише успішно засвоювати матеріал, а й розвиватися інтелектуально, формує навички китичного мислення, виховує самостійність, комунікативні навички, толерантність та сприяє здійсненню міжпредметних зв'язків. Суперництво, авторитарність, грубість, що часто породжуються традиційними методами, просто несумісні з особистісно-орієнтовними технологіями, яскравим прикладом яких є метод проектів.

Метод проектів припускає розв'язування деякої проблеми, яка передбачає, із одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, "відчутними", тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання, якщо практична, конкретний результат, готовий до впровадження.

Сьогодні важко здивувати когось комп'ютерами у школі. Вже у багатьох не лише міських, а й сільських школах України вчителі не тільки інформатики, а й інших навчальних предметів викладають основи наук, використовуючи на уроках нові інформаційні технології навчання, зокрема освітні можливості глобальної мережі Інтернет. Безперечно, важливим базовим питанням для здійснення програми інформатизації освіти України є забезпечення середніх загальноосвітніх шкіл сучасною комп'ютерною та комунікаційною технікою та організацією доступу до мережі Інтернет. Воно поступово вирішується в нашій країні. Все більше шкіл України мають сучасні комп'ютерні класи та доступ до глобальних комп'ютерних мереж.

З іншого боку, очевидно, що використання в навчальному процесі Інтернету та комп'ютерних технологій лише як джерела інформації, хоча і достатньо потужного, м'яко кажучи, є безперспективним. Більше того, калейдоскопічна інформаційна присиченість може бути шкідливою. Втім, будь-який засіб навчання можна зробити цікавим і корисним, і ніякий не може стати універсальним.

Проте, дуже ефективним у навчальному процесі, як свідчить світовий досвід, є використання саме комунікаційних можливостей всесвітньої мережі, тобто спеціально організованої навчальної діяльності, в якій учасники з різних регіонів міста, країни, різних країн світу разом співпрацюють над цікавою для всіх проблемою, навчальним завданням, обмінюючись за допомогою швидкодіючої мережі не тільки результатами своєї діяльності, а й методами дослідження, обговорюючи проміжні результати, спілкуючись з опонентами і однодумцями.

В освіті глобальне співробітництво зараз розвивається особливо бурхливо. Нові електронні супермагістралі роблять таке співробітництво ще більш доступним та ефективним. Найбільш ефективним виявилася організація спільних проектів на основі співпраці учнів різних шкіл, міст і країн. Вже з успіхом працюють декілька освітніх європейських та світових мереж, які залучають дітей та вчителів до навчання комп'ютерним мережам і в комп'ютерних мережах, запроваджуючи нову потужну освітню технологію – навчальні телекомунікаційні проекти.

Навчальний телекомунікаційний проект – це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів–партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має спільну мету – дослідження деякої проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, направлена на досягнення спільного результату діяльності.

Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім у тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні.

Розв'язання проблеми, закладеної у будь–якому проекті, завжди вимагає залучення інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібно, як правило, більш глибока інтеграція знання, що передбачає не тільки знання власне предмета проблеми, який досліджується, але і знання особливостей національної культури партнера, особливостей його світовідчування.

Тематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання цілком природно вимагало залучення комп'ютерних телекомунікацій. Іншими словами, далеко не будь-які проекти, як би цікаві і практично значущі вони не здавалися, можуть відповідати характеру телекомунікаційних проектів.

Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли в ході їх виконання передбачаються:

  • численні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим або іншим природним, фізичним, соціальним, і ін. явищем, які вимагають збирання даних в різних регіонах для розв'язування поставленої проблеми;

  • порівняльне вивчення, дослідження того чи іншого явища, факту, події, яка відбулася чи має місце в різних місцевостях для виявлення певної тенденції або прийняття рішення, розробки пропозицій, ін.

  • порівняльне вивчення ефективності використання одного і того ж або різних (альтернативних) способів розв'язування однієї проблеми, однієї задачі для виявлення найбільш ефективного, прийнятного для будь–яких ситуацій рішення, тобто для отримання даних про об'єктивну ефективність способу розв'язування проблеми, яка пропонується;

  • спільне творче створення, розробка деякої теми, будь то чисто практична робота (виведення нового сорту рослини в різних кліматичних зонах) або творча робота (створення журналу, газети, Web-сторінки, п'єси, книги, музичного твору, пропозицій по вдосконаленню навчального курсу, педагогічного програмного продукту, спортивних, культурних спільних заходів, народних свят і ін.);

  • проведення захоплюючої пригодницької спільної комп'ютерної гри, змагання.

Loading...

 
 

Цікаве