WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вплив комп’ютерно орієнтованих засобів навчання на розвиток особистості дитини в підготовці її до школи - Реферат

Вплив комп’ютерно орієнтованих засобів навчання на розвиток особистості дитини в підготовці її до школи - Реферат

Реферат на тему:

Вплив комп'ютерно орієнтованих засобів навчання на розвиток особистості дитини в підготовці її до школи

Реформування освіти, необхідність її інформатизаціїспонукає дошкільну освіту, як першу ланку безперервної освіти, здійснювати пошук шляхів застосування комп'ютера, як засобу розвитку особистості дитини.

В зв'язку з цим, особлива увага приділяється створенню інтегрованого розвиваючого предметно - ігрового середовища, де комп'ютер, як засіб найбільш природно поєднується з іншими дидактичними засобами та методами [5]. При такому підході комп'ютер стає розвиваючим та збагачуючим сучасним засобом самостійної діяльності дитини [15]. Використання комп'ютера в якості ще одного принципового нового знаряддя дитячої діяльності в системі дидактичних засобів сприятиме успішному вирішенню завдань розвитку особистості дитини.

У всіх гуманістичних теоріях і практиках дошкільного виховання минулого і сьогодення проблемі розвиваючого предметно-ігрового середовища, його ампліфікації (збагачення), тобто створенню системи умов, які забезпечать всю повноту розвитку дитячої діяльності і її особистості, надається першочергове значення. Зміст розвиваючог предметно-ігрового середовища повинен задовольняти потреби актуального найближчого перспективного розвитку дитини, становлення її творчих здібностей.

Розвиваюче навчання з використанням нових інформаційних технологій все ширше застосовується в дошкільних установах і стає однією із ланок загальної дидактичної системи дошкільної освіти [7].

Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури показав, що проблема використання комп'ютерно орієнтованих засобів навчання в дошкільних закладах розглядається в двох напрямках: перший напрямок стосується питань впровадження у дидактику дошкільної освіти інформаційних технологій і педагогічних методів їх застосування, розробки структури занять, рекомендацій щодо санітарно-гігієнічних і ергономічних вимог, проблем безпеки по організації комп'ютерно-ігрового комплексу в дошкільних дитячих закладах [2, 6, 8, 12, 13, 16, 17, 19, 20, 22, 23, 24].

Другий напрямок досліджень висвітлює всебічний розвиток дітей в комп'ютерно орієнтованому ігровому середовищі. Ряд дослідників стверджують, що використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі дошкільного закладу сприяє оволодінню умінням вирішувати завдання конструктивної діяльності та допомагає формуванню просторових уявлень [26], забезпечує можливості для розвитку наочно-образного мислення, мови [18] комунікативних навичок, цілеспрямованості і соціалізації [25], збагачує інтелектуальний, естетичний, моральний та фізичний розвиток дитини [13],стимулює творчу активність дітей [11], сприяє вивченню іноземних мов [21].

Поряд з твердженням про необхідність використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі у дошкільному закладі деякі зарубіжні дослідники мають точку зору, яка формулюється так: чи дійсно, комп'ютери є засобами придатними для дітей дошкільного віку, які суттєво впливають на їх розвиток?

Тому ми поставили перед собою мету: виявити вплив інформаційних технологій, як складової предметно-ігрового середовища на розвиток особистості дитини у підготовці її до школи.

Для дослідження був вибраний старший дошкільний вік, тому що для використання комп'ютера, як засобу діяльності від дитини вимагається уміння оперувати символами (знаками), узагальненими образами, тобто достатньо розвинене мислення, творча уява. В старшому дошкільному віці дітям вже доступні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, знакового опосередкування і символічного моделювання. Дитина здатна до створення нового малюнку, конструкції, образу фантазії, до зв'язного розповідання про зображене на картинці, звукового аналізу слова. В кінці дошкільного віку переважає особлива форма спілкування внеситуативно – особистісна [10]. Дитина, яка досягла цієї форми спілкування, засвоює особливу позицію – позицію учня, яка забезпечує сприятливі умови для навчання у школі [1].

За даними психолого-педагогічної науки, успішне навчання у школі можливе лише за умови, що на момент вступу до неї дитина набула відповідного особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку, який забезпечує її психологічну готовність до школи. Отже квінтесенцією всього розвитку дошкільного періоду є психологічна готовність дитини до школи.

Дослідження передбачало вирішення наступних завдань:

  1. Визначення рівня готовності до школи дітей шестирічного віку в дошкільних закладах, де в навчально-виховному процесі активно використовуються комп'ютерно орієнтовані засоби навчання.

  2. Визначення рівня готовності до школи дітей шестирічного віку в дошкільних закладах, де в навчально-виховному процесі не застосовуються інформаційні технології.

  3. Порівняння даних рівня готовності дітей до школи в дитячих закладах, які застосовують у навчально-виховному процесі комп'ютерно орієнтовані засоби навчання з рівнем готовності дітей дошкільних закладів, які не використовували комп'ютерних засобів навчання та їх аналіз.

Розробляючи методику дослідження, ми спирались на теоретичні уявлення вітчизняної та зарубіжної психології про вікову періодизацію та кризи розвитку і новоутворення в старшому дошкільному віці, а також на положення Л.С.Виготського, що готовність до шкільного навчання з боку інтелектуального розвитку дитини полягає не стільки в кількісному запасі уявлень, скільки в рівні розвитку інтелектуальних процесів, тобто в якісних характеристиках дитячого мислення. В зв'язку з цією точкою зору, бути готовим до шкільного навчання означає досягти відповідного рівня розумових процесів: дитина повинна вміти виділяти суттєве в явищах оточуючої дійсності, вміти порівнювати, бачити схоже та відмінне, навчитись розмірковувати, знаходити причини явищ, аналізувати та робити висновки. Дитина, яка не здатна слідкувати за розмірковуваннями вчителя і внаслідок цього приходити до найпростіших висновків, є ще не готовою до шкільного навчання. За думкою Л.С.Виготського, бути готовим до шкільного навчання, перш за все означає володіти умінням узагальнювати і диференціювати оточуючий світ [4].

З ім'ям А.Н. Леонтьєва пов'язують появу самого терміну "психологічна готовність дитини до школи" про те, що розвиток можливості керувати своєю поведінкою складає один із суттєвих моментів, які утворюють психологічну готовність дитини до навчання в школі.

Це ж положення в своїх дослідженнях стверджувала український вчений В.К. Котирло. Вона довела, що у дітей дошкільного віку є передумови для формування вольової готовності. Характерною рисою цього періоду є здатність підпорядкування мотивів своєї поведінки. Це дає можливість дитині керувати своєю поведінкою, яка необхідна для того, щоб включатися у спільну діяльність, приймати систему вимог, яку ставить школа і вчитель. Довільність поведінки - один з найважливіших показників готовності до навчання в школі.

Л.І. Божович вважає одним із критеріїв готовності дитини до школи -"внутрішню позицію школяра". Це психологічне новоутворення виникає в кінці дошкільного віку і є сплавом двох потреб - пізнавальної і потреби в спілкуванні з дорослим на новому рівні. Саме поєднання цих двох потреб дозволяє дитині свідомо формувати свої наміри і цілі та виявляється в довільній поведінці [1].

В даний час існує велика кількість методик, які досліджують готовність дитини до школи. З них необхідно було вибрати ті, які дають системне уявлення про розвиток особистості, і разом з тим, щоб вони були достатньо зручні і прості в використанні, щоб діагностика не займала багато часу. Виходячи з цих потреб, ми використали "Експрес - діагностику готовності дітей до навчання в школі" московських авторів (Вархотової Є.К., Дятко Н.В., Сазонової Е.В.), адаптували її до завдань експерименту [3]. В діагностичний набір входили 11 тестів, які давно використовуються в психологічній практиці та завдання, які допомагають виявити рівень інтелектуальної готовності дітей до навчання і дозволяють побачити стан найбільш важливих до адаптації шкільного навчання сторін психіки дитини.

Відомо, що якість виконання дитиною завдань залежить від того, наскільки дитина відчуває себе природно і невимушено. Для цього була створена атмосфера доброзичливості, в якій дитина не боялася би помилитися, намагаючись досягти того, щоб всі завдання сприймалися дитиною як гра, в якій інструкція виконувала роль правил, а експериментатор був партнером по грі. Якщо дитина була стурбована, боялася відповідати, то експериментатор емоційно підтримував її, висловлював впевнення, що вона добре виконає усі завдання. По ходу виконання завдань постійно давали дитині знати, що вона все робить правильно.

Методика складалася з одинадцяти субтестів. Перед виконанням кожного субтесту, експериментатор давав інструкцію, як виконувати завдання. Критеріями оцінки були бали: самий низький -0, середній - 1 і високий - 2 бали. Для кожного субтесту були розроблені свої показники для оцінювання. Графік залежності кількості досліджуваних дітей (в процентах) від набраних ними балів дав змогу авторам діагностичного комплексу встановити, що:

  • дитина, яка набрала 18 балів і більшевід загальної кількості тестування по всім 11 тестам, до навчання в школі готова;

  • дитина, яка набрала 16 або 17 балів, до навчання у школі готова умовно,тобто буде готова лише після співбесіди з психологом і додаткових занять з дитиною над подоланням недоліків в її подальшому розвитку;

  • ті діти, які набрали 15 балів і менше,вірогідніше всього до навчання в школі не готові.

На кожну дитину, яка тестувалася, заповнювалася анкета - протокол співбесіди. Анкета була розроблена таким чином, що на одній стороні аркушу паперу вказували ім'я, прізвище, вік дитини, відомості про батьків, ким вона хоче бути, чи є вдома комп'ютер, які гуртки відвідує, а на зворотній стороні - результати набраних балів за кожний з 11 субтестів (протокол тестування).

Весь комплекс субтестів був спрямований на виявлення основних, параметрів готовності дитини до школи. Так, блок субтестів №1,3,6,7,11 дає уявлення про рівень розвитку мови дітей, їх словниковий запас, стан монологічної мови.

Блок субтестів № 2,4 - про рівеньрозвитку елементарнихматематичних уявлень.

Блок субтестів № 3,5,8,11 - про вміння дитини встановлювати причинно-наслідкові, просторові уявлення, здатність робити умовисновки, сформованість понятійного, логічного мислення, розвиток елементів творчості.

Блок субтестів № 2,4,8,10 - про рівень розвитку просторових уявлень, образного мислення.

Блок субтестів № 2,7 - про сформованість довільної поведінки, позиції школяра.

За цією методикою було досліджено 160 дітей. Дослідження проводилося в дошкільних закладах м. Києва, в яких створені найкращі умови для особистісного розвитку дітей. Ці дошкільні заклади добре оснащені наочними посібниками, спеціальним інвентарем та технічними засобами навчання. В дошкільних закладах, де в роботі з дітьми застосовували комп'ютерно-ігрові комплекси використовувалися комп'ютерні програми, зміст яких відповідав віковим психофізичним можливостям дітей і одночасно забезпечував подальші перспективи їх розвитку. Ці програми, здебільшого, пізнавального і дидактичного змісту, які навчають математиці, грамоті, конструюванню тощо.

Loading...

 
 

Цікаве