WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Хімічна освіта в школі: екскурс в історію. - Реферат

Хімічна освіта в школі: екскурс в історію. - Реферат

Значна увага приділялася тому, щоб кожен учень склав детальний письмовий звіт про хід виконання роботи з обов'язковими схемами і рисунками.

Слід відзначити, що вивчення хімії в училищах було досить добре забезпечене з точки зору наявності достатньої кількості обладнання, реактивів тощо.

У ході перших робіт учні вивчали правила роботи з традиційно "небезпечним" обладнанням, серед якого бунзенівський (газовий) пальник, спиртівка, інші джерела відкритого вогню.

Наведемо далі перелік практичних робіт з короткими анотаціями.

1. Випарити звичайну воду.

Ця робота мала на меті ознайомити учнів з наявними нагрівальними пристроями.

2. Приготувати суміш порошків сірки та заліза.

Потрібно було змішати дві вказані речовини, а потім розділити їх за допомогою збовтування суміші у воді.

3. Приготувати сірчане залізо.

Роботи 2 і 3 були пов'язані між собою, причому робота 3 розглядалася як перший приклад реакції сполучення. Для оцінки результатів у цій роботі учні вперше проводили зважування, а тому вчителеві рекомендувалося у випадку недостатньої кількості ваг, поділити клас на дві групи, одна з яких виконувала б спочатку роботу 2, потім роботу 3, а друга група навпаки.

4. Спостерігати розклад вуглемідної солі.

У цій роботі учні вперше ознайомлювалися з реакцією розкладу, причому перед ними ставилося завдання (і наводився опис того, як це зробити) зібрати вуглекислий газ, отриманий під час реакції. Залишки ж порошку купрум оксиду пропонувалося зберегти для використання в практичній роботі 22.

Для довідки: вуглемідна сіль — речовина, отримана штучно, хоча в природі є мінерал, подібний за властивостями, — малахіт. На старих мідних монетах та бронзових речах утворюється зелений наліт — це і є вуглемідна сіль (інколи ще кажуть "патика").

5. Визначити, наскільки зменшиться вага вуглемідної солі, якщо її прожарити, та виразити у відсотках втрату ваги.

6. Розклад вуглемідної солі з поглинанням продуктів розкладу.

7. Прожарити у відкритому тиглі залізо, мідь і сплав стануму з плюмбумом.

8. Спостерігати зменшення об'єму повітря при ржавінні в ньому заліза.

9. Спостерігати участь повітря в окисненні купруму.

Цей початковий цикл робіт, присвячений вивченню перших законів і понять, мав в основному привчити учнів до спостереження за певними хімічними реакціями.

Наступний цикл робіт мав на меті вивчення властивостей води та її складових. Він включав такі роботи:

10. Скласти прилад для перегонки води.

У цій роботі за наведеною схемою учні повинні були скласти вказаний прилад, отримати за його допомогою дистильовану воду та випарувати її, а потім порівняти отримані результати з результатами роботи 1. Тим самим учні наочно ознайомлювалися з тим, що "чиста" вода фактично є розчином солей (на відміну від дистильованої).

11. Виявити гігроскопічну воду у "сухому" піску, кухонній солі, папері, тирсі, ваті.

12. Виявити присутність вологи в повітрі.

13. а). Отримати водень дією металічного кальцію на воду.

б). Отримати водень дією заліза на водяну пару.

14. Отримати водень дією сірчаної кислоти на цинк. Виділити цинковий купорос.

15. Отримати кисень з червоного меркурій оксиду.

16. Отримати кисень із бертолетової солі.

17. Отримати кисень із суміші бертолетової солі з манган пероксидом. Наповнити скляний газометр оксигеном.

18. Отримати воду відновленням купрум оксиду за допомогою гідрогену (синтез води).

19. Окиснити купрум у струмені оксигену.

20. Визначити ваговий склад води.

У ході наступних робіт учні ознайомлювалися з властивостями солей і розчинів.

21. Провести реакцію нейтралізації і випарити нейтральний розчин.

22. Отримати окремі солі сірчаної кислоти (розчинення в кислоті оксидів металів).

23. Витіснити купрум з мідного купоросу цинком.

24. Витіснити купрум з мідного купоросу залізом.

25. а). Витіснити плюмбум з оцтовоплюмбумової солі цинком.

б). Розчинити плюмбум оксид в оцтовій кислоті і виділити з розчину плюмбум.

26. Розчинити у воді та викристалізувати селітру.

27. Очистити кухонну сіль розчиненням та кристалізацією.

28. Виділити з води розчинене в ній повітря.

Проводилися також і роботи, пов'язані з вивченням властивостей досить небезпечних хімічних речовин. Звичайно ж, вони виконувалися під витяжкою з дотриманням необхідних правил техніки безпеки. Серед таких робіт:

29. Отримати хлор дією соляної кислоти на манган пероксид. Приготувати хлорну воду.

30. Отримати бромистий магній дією бромної води на порошок магнію та витіснити бром хлором.

31. Провести реакцію заміщення йоду хлором і бромом.

32. Отримати хлороводневий газ.

33. Приготувати хлористий натрій нейтралізацією розчину натрій гідроксиду соляною кислотою (хлороводневою).

34. Спостерігати плавлення сульфуру (сірки). Отримати охолодженням розплавленого сульфуру пластичний і крихкий сульфур.

35. Отримати сірководень і спостерігати його горіння. Приготувати сірководневу воду.

36. Спостерігати дію сірководневої води на розчини солей деяких важких металів.

37. Отримати сірчаний газ і розчинити його у воді.

38. Отримати сірчаний газ дією кислоти на сірчанонатрієву сіль.

39. Ознайомитися з окремими властивостями сірчаної кислоти.

40. Отримати безводний мідний купорос та приєднати до нього воду.

41. Визначити відсотковий вміст кристалізованої води у мідному купоросі.

42. Спостерігати вивітрювання кристалічної сірчанонатрієвої солі.

Заключні два цикли робіт були присвячені вивченню властивостей азоту та вуглецю.

43. Спостерігати горіння вугілля на розплавленій селітрі.

44. Отримати азот із селітри.

45. Отримати азотну кислоту й ознайомитися з деякими її реакціями.

46. Отримати нітроген оксид і спостерігати за його сполученням з оксигеном (киснем) повітря.

47. Розчинити в азотній кислоті сплав аргентуму з купрумом й осадити аргентум та купрум у вигляді нерозчинних сполук.

48. Отримати аміак і спостерігати поглинання його водою.

49. Нейтралізувати соляну кислоту розчином аміаку у воді (нашатирним спиртом) і випарувати нейтральний розчин.

50. Відновити купрум з купрум оксиду вугіллям.

51. Виконати суху перегонку дерева та ознайомитися з найважливішими її продуктами.

52. Отримати з мармуру вапно.

53. Спостерігати дію кислоти на вуглекислі солі.

54. Отримати вуглекислий газ дією соляної кислоти на мармур і спостерігати реакцію вуглекислого газу з розчином вапна.

55. Спалити магній у вуглекислому газі.

56. Визначити відсотковий вміст вуглекислого газу в мармурі.

57. Приготувати їдкий натрій кип'ятінням розчину соди з їдким вапном.

58. Зібрати та дослідити гази, які утворюються в полум'ї свічки.

Останні дві роботи повинні були ознайомити учнів з використанням газового пальника та паяльної трубки при виготовленні скляного обладнання.

Вивчаючи історію, слід відзначити, що вдосконалення структури навчальних закладів у ході реформ супроводжувалося переглядом змісту освіти та форм організації навчального процесу, зокрема з хімії.

Незмінним же залишалося намагання педагогічної громадськості зробити навчальний процес більш ефективним за рахунок активізації діяльності учнів, упровадження нових методик навчання. І в наші часи питання збільшення кількості практичних занять у курсі хімії є актуальним саме з огляду на результативність навчання. А найбільшою проблемою залишається відсутність сучасного обладнання та реактивів, необхідних для проведення практичних занять і дослідів [4, 5].

Література

  1. Доклад о результатах работы комисии, образованной, согласно предложению Г.Попечителя Киевского Учебного Округа в реальных училищах //Циркуляр по Киевскому Учебному Округу. — Киев: Типография Т-ва И.Н.Кушнерев и Ко. Караваевская 5. — 1908. — Вып. № 4. — С. 250—256.

  2. Константинов М.О., Мединський Є.М., Шабаєва М.Ф. Історія педагогіки. – К.: Рад. шк., 1958.

  3. Медынский Е.Н. История русской педагогики до Великой Октябрьской социалистической революции. — 2-е изд., исп. и доп. — М.: Учпедгиз, 1938.

  4. Практические занятия по химии в средней школе //Циркуляр по Кіевскому Учебному Округу. — Киевъ: Типография Т-ва И.Н.Кушнерев и Ко. Караваевская 5. — 1913. — Вып. № 9. — С. 317—331.

  5. Синегуб С. Распределение учебного материала по химии в реальных училищах //Циркуляр по Киевскому Учебному Округу. — Киев: Типография Т-ва И.Н.Кушнерев и Ко. Караваевская 5. — 1915. — Вып. № 6. — С. 250—256.

  6. Созонов С., Верховский В. Элементарный курс химии. Для общеобразовательной средней школы. С-Пб: Издание Товарищества И.Д.Сытина, 1911.

  7. Созонов С., Верховский В. Первые работы по химии. Руководство для практических занятий, параллельных элементарному курсу. — С-Пб: Издание Товарищества И.Д.Сытина, 1908.

  8. Григорьев Г. Краткий курс химии. Для средней общеобразовательной школы и для самообразования. — Изд. 5-е, испр. и доп. — С-Пб: типография Н.Н.Клобукова, 1907.

Loading...

 
 

Цікаве