WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Хімічна освіта в школі: екскурс в історію. - Реферат

Хімічна освіта в школі: екскурс в історію. - Реферат

Реферат на тему:

Хімічна освіта в школі: екскурс в історію.

Як відомо, до 1917 р. середню освіту в основному надавали гімназії та реальні училища, причому структура цих закладів і зміст навчання в них неодноразово змінювалися в ході реформ. Так, під час реформи 1864 р. були створені два види гімназій — класичні та реальні.

У класичних гімназіях певні відомості з хімії розглядалися в курсі природничої історії, який викладався протягом перших трьох років навчання.

У реальних гімназіях хімічні знання також вивчалися в курсі природничої історії. Проте ті обмеження, які були введені для випускників реальних гімназій щодо вступу до університетів (їм дозволяли вступати лише на фізико-математичні факультети), викликали численні прохання до тодішнього Міністерства народної освіти про реорганізацію реальних гімназій у класичні. Такі звернення певною мірою вплинули на проведення у 1871 р. чергової реформи, за якою замість реальних гімназій створювалися реальні училища із шестирічним терміном навчання. Передбачалося, що випускники реальних училищ будуть досить кваліфікованими працівниками в промисловому виробництві, яке на той час розвивалося швидкими темпами і, звичайно, вимагало підготовлених кадрів. Тому реальні училища були профільними: техніко-механічні, техніко-хімічні, комерційні, причому профіль обирався, в першу чергу, залежно від місцевих потреб.

Випускники шестирічного реального училища не мали права вступати до університету, і тільки згодом в окремих реальних училищах було введено 7-й клас для тих, хто бажав продовжити навчання в технічних або сільськогосподарських вищих навчальних закладах.

Згідно з навчальним планом реальних училищ 1872 р. хімія не вивчалася як окремий предмет, а була складовою курсу природничої історії. Однак розподіл навчального навантаження був таким, що на природничі дисципліни разом з математикою відводилося лише 35 відсотків часу, а це не давало можливості повною мірою реалізувати профільність навчання. До того ж у ці часи почали прискореними темпами розвиватися ремісничі та технічні училища, що було зумовлено, передусім, потребами виробництва.

У 1888—1889 рр. було здійснене чергове реформування гімназій та реальних училищ. Фактично були ліквідовані профілі реальних училищ, натомість вводилися два їх типи: загальноосвітнє (6—7 років навчання) і комерційне (7—8 років навчання). Водночас була впорядкована система технічного навчання, яка включала ремісничі училища, початкові й середні технічні училища.

Середні технічні училища пропонували чотирирічний термін навчання і готували техніків-помічників інженерів, причому до цих закладів приймали тих, хто закінчив принаймні п'ять класів реального училища. Саме в навчальних планах середніх технічних училищ у 1889 р. з'являється самостійний курс хімії, а також спеціалізований курс "Хімічне виробництво". Окремо виділялися години на практичні заняття в хімічній і техніко-хімічній лабораторіях. Що ж стосується реальних училищ, то тільки в 1906 р. в навчальному плані було виділено 2 тижневі години в 5-му класі на вивчення хімії [2, 3].

Цікаві дані щодо змісту курсу хімії та методів навчання наводяться в Циркулярі по Київському навчальному округу (№ 4 за квітень 1908 р.), у доповіді про результати роботи комісії, створеної з метою вивчення питань, пов'язаних з викладанням курсу хімії в реальних училищах.

У доповіді комісії основна увага приділялася питанню забезпечення наочністю під час вивчення хімії шляхом демонстрацій та проведення дослідів безпосередньо учнями. Саме тут зустрічаємо ті ідеї унаочнення, які згодом стали основою систематичного вивчення хімії в середніх загальноосвітніх школах: "Викладання хімії обов'язково повинно супроводжуватися демонстрацією дослідів; при цьому, у випадку проведення складних дослідів, комісія вважає за доцільне переходити до таких лише після засвоєння учнями відповідного теоретичного матеріалу; у всіх інших випадках досліди повинні супроводжувати теоретичні пояснення" [1]. Саме практичні заняття і проведення дослідів вважалися тими засобами, які давали змогу за досить короткий термін вивчення хімії засвоїти програму, викликаючи при цьому в учнів особливий інтерес до предмета.

Для проведення практичних занять в училищах створювалися хімічні лабораторії, які мали окремі приміщення, де зберігалися прилади та реактиви. У тому ж Циркулярі наведено переліки хімічних приладів, посуду, реактивів, необхідних для практичних занять з хімії. Слід відзначити, що на придбання обладнання та реактивів виділялися значні (як на той час) кошти. А самі практичні заняття проводилися з групами, у яких було не більше 15 учнів.

У висновках згаданої комісії відзначалося, що для успішного засвоєння програми з хімії необхідно збільшити кількість годин для проведення практичних занять. Для цього пропонувалося ввести ще 1 годину для вивчення хімії в першому півріччі 6-го класу училища, а також зменшити час на проведення щоурочного опитування учнів, замінивши його періодичними письмовими контрольними роботами.

У рекомендаціях щодо організації та проведення практичних робіт для вчителів вказувалося, що кожен учень повинен виконати всі обов'язкові роботи самостійно, а не в співпраці з іншими учнями. Ця вимога була спрямована на підвищення ефективності вивчення основних понять курсу хімії та оволодіння прийомами роботи з хімічними речовинами і відповідним обладнанням. Таким чином, практична складова курсу хімії будувалася на відомих дидактичних принципах, таких як наочність, доступність навчального матеріалу, свідома й активна участь учнів у процесі навчання.

Аналізуючи зміст хімічних знань у середній освіті того часу, слід враховувати, що підручники і посібники з практичних робіт досить часто створювалися викладачами конкретного навчального закладу переважно для потреб саме цього закладу. І хоч вони мали відповідати програмі, затвердженій Міністерством народної освіти, однак їхні автори самостійно визначали обсяг навчального матеріалу з того чи іншого питання програми, тим самим встановлюючи і певний рівень вимог до знань, умінь та навичок учнів.

Наприклад, один із досить популярних на початку ХХ ст. підручників був написаний викладачами Тенішевського реального училища С.Сазоновим і В.Верховським.

У цьому посібнику [6], що нараховував 36 розділів, теоретичний матеріал був поданий невеликими інформаційними блоками, у яких конкретні хімічні поняття супроводжувалися описом досить простих і поширених реакцій та відповідних дослідів. Так, поняття хімічних сполук описувалося на прикладі суміші сірки та заліза, закон збереження речовин розглядався в дослідах з горінням і т.ін.

Цікаво також те, що поняття чистих речовин вводилося після дослідів з очищення і дистиляції води, тобто в цьому посібнику чітко проглядається суто практичне спрямування викладу теоретичного матеріалу з хімії. Оцінюючи зміст теоретичної частини курсу, потрібно відзначити, що обсяг матеріалу був досить незначним і його виклад не супроводжувався вивченням таких відомих хімічних знань, як закон Авогадро, періодичний закон і періодична система хімічних елементів, будова атома тощо.

Звичайно ж, значна частина навчального матеріалу присвячена різноманітним хімічним реакціям, у ході яких можна отримати ті чи інші речовини або нові сполуки. Для того щоб зробити виклад матеріалу більш наочним і підготувати учнів до наступного вивчення символічних позначень хімічних елементів, рівняння реакцій записувалися в такій формі:

цинк

+

водень

сірка

кисень

=

цинк

сірка

кисень

+

водень

сірчана

кислота

цинковий

купорос

При цьому періодична система елементів, яка наводилася в одному з додатків підручника, не містила назв елементів, а лише їх символічні позначення та атомні маси.

Під час розгляду основ атомарної теорії будови речовин як основний приклад використовувалося порівняння кисню та озону, де досить детально описувалися різноманітні випадки утворення озону. Слід також зауважити, що основу курсу хімії становила саме неорганічна хімія. Питанням органічної хімії було присвячено лише один розділ підручника із семи пунктів, причому в чотирьох з них наводилися відомості про нафту, її видобуток, переробку і застосування.

Отже, оцінюючи цей підручник і відповідний посібник з практичних робіт, можна зробити висновок, що значний обсяг хімічних понять у той час засвоювався переважно через практичні роботи.

На відміну від сучасних підручників, автори не пропонували учням задач, завдань для самостійного виконання, питань для самоконтролю. Зате учні мали можливість під час виконання практичних робіт спостерігати різноманітні хімічні реакції, описувати їх перебіг та пояснювати отримані результати.

У ході вивчення хімії основна увага приділялася саме виробленню навичок роботи з відповідним обладнанням, застосуванню в житті конкретних фактів і знань про певні хімічні речовини та сполуки. Фактично за один рік навчання учням пропонувалося виконати 60 практичних робіт, тематика яких була досить широкого як стосовно понятійного апарату, так і з точки зору вивчення властивостей та способів отримання різноманітних речовин.

Практичні роботи розпочиналися із охнайомлення з основним обладнанням, правилами техніки безпеки та поведінки в лабораторії. Вказівки щодо виконання практичних робіт стосувалися поводження з хімічним посудом, збирання установки для проведення досліджень з наявних приладів за схемою (рисунком), наведеною в посібнику. Окремо описувалося, як за допомогою фільтрування можна виділити отриману речовину та провести зважування для оцінки її масової величини.

Проводилися практичні роботи паралельно з вивченням теоретичного матеріалу, причому залежно від рівня розвитку учнів учитель мав можливість зменшувати кількість робіт.

У посібнику були також виділені роботи, які учень міг не виконувати у зв'язку з хворобою або з інших причин. Однак практичні роботи, обов'язкові для виконання, становили основу курсу хімії. Окремі роботи були також об'єднані у своєрідні цикли, коли речовина, отримана під час виконання однієї роботи, використовувалася в іншій роботі.

Loading...

 
 

Цікаве