WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток інформаційних педагогічних мереж в освітніх системах зарубіжних країн - Реферат

Розвиток інформаційних педагогічних мереж в освітніх системах зарубіжних країн - Реферат

Реферат на тему:

Розвиток інформаційних педагогічних мереж в освітніх системах зарубіжних країн

На початку нового тисячоліття визначення суспільства як інформаційного вже не піддається жодним сумнівам. Ми перетнули межу інформаційного вибуху, осмислили важливість отримання та володіння інформацією та зараз живемо в еру створення та втілення у практично всі сфери нашого життя новітніх інформаційних технологій, які є, як визначив академік В.Н.Глушков, процесами пов"язаними з переробкою інформації. Саме інформація та інформаційні технології використовувалися та використовуються в навчально-виховних процесах, який спрямований на розвиток особистості. Значну роль у цьому процесі відіграє навчальне середовище формування якого визначається інформаційним наповненням. Важливість відповідності отриманої інформації середовищу безсумнівна. Саме вона впливатиме на формування особистості учнів, розвиток їх інтелекту, вмінь та здібностей.

Сьогодні світ перенасичений різноманітною інформацією. Але й кількість "споживаємої" інформації теж дуже швидко зростає. Основною проблемою стає вже не тільки здобуття, але й швидке отримання та засвоєння велетенських об"ємів знань. Вже зараз можна говорити про так звану "інформаційну революцію". Для нашого суспільства цей процес проходить значно швидше ніж для будь-якої країни Заходу, тому що тільки з недавна ми стали відкритим суспільством та отримали необсяжні можливості в отриманні різноманітної інформації, користуватися якою ще необхідно навчитися.

Об"єм наукової інформації, в тому числі і педагогічної, кожні п"ять років зростає вдвічі. Склалася ситуація, коли майже 95% всієї наукової інформації залишається не використаною. Причина перш за все полягає в обмеженій швидкості переробки інформації людським мозком (десь приблизно 50 бітов в секунду). Окрім того існує ряд так званих інформаційних бар"єрів (язикових, географічних, політичних, історичних, вікових, соціально-психологічних, професійних, організаційних тощо). Виникає ситуація, яка в умовах "інформаційного вибуху" вчений відчуває "інформаційний голод".

Подолання "інформаційної кризи" - це комплексна соціальна проблема сучасної науково-технічної революції. Вона включає в себе і розвиток здібностей людини сприймати та перероблювати інформацію, і створення відповідних технічних засобів використання інформації, і подальше удосконалення соціальних відносин.

Таким чином сучасність ставить перед наукою завдання вивчення та використання інформаційних процесів в різних сферах життя, що безпосередньо стосується освіти, вважаючи, що подальший прогрес неможливий без оптимальної організації процесів руху інформації особливо в цій сфері.

Ставлячи на меті виховання майбутнього громадянина демократичної європейської держави України, саме освіта повинна отримувати та використовувати всі необхідні для її подальшого розвитку сучасні наробки не тільки українських освітян, але й своїх колег інших європейських держав.

Інтелектуальне виховання потребує створення умов, які б сприяли інтелектуальному розвитку особистості за рахунок максимально можливого збагачення її ментального досвіду.

Необхідність ретельного відбору та аналізу науково-педагогічної інформації допоможе запобігти механічному та сліпому запозиченню досвіду зарубіжної школи та впровадженню інноваційних навчальних технологій без урахування особливостей та потреб Української освіти.

Проте, немає сумніву, що вивчення світового педагогічного досвіду потрібне для успішного досягнення найкращих здобутків педагогічної науки, виходу на світовий рівень її розвитку, наближення до ідей гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу, пошуку нових форм та методів навчання та виховання.

Незважаючи на значні зусилля із створення бібліографічної, реферативної, інформаційної служби взагалі, існуюча організація наукової діяльності не має ще ефективного наукового фільтра, який би забезпечив дослідника всією необхідною для нього інформацією та звільнив від непотрібної псевдоінформації.

Цьому сприятиме налагодження чіткої системи науково-аналітичної педагогічної інформації, створення інформаційно-реферативних та аналітичних служб, мереж, які власне і є новими інноваційними інформаційними технологіями, що спрацьовують як фільтри, які спочатку приймають будь-яку інформацію, пов"язану з освітою, а потім надають споживачеві саме ту, що йому необхідна.

Спрямованість розвитку української держави до інтеграції в спільну Європу, вимагає від українських педагогів більш уваги приділяти досягненням, інноваціям та процесам, які відбуваються в системах освіти європейських країн, знати та володіти новітніми інформаційними технологіями, які використовуються в європейських школах. Виховання учнів в дусі інтеркультурності, демократії, толерантості допоможе їм стати насправді громадянами Європи та вільно почувати себе на її теренах.

ХХ1 століття ставить перед європейською освітою певні цілі, які повинні сприяти створенню єдиного європейського простору, формуванню "європейської ментальності" та європейської громадянськості поряд із громадянськістю національною. Відбувається універсиалізація та стандартизація європейських знань, які б надавали молоді різних націй та народів усвідомлення її належності до єдиної європейської культури.

Таку політику спільної, об"єднаної Європи вже багато років проводять більшість європейських країн. Вагомий вклад в розвиток систем освіти європейських країн вносять такі поважні міжнародні організації як Рада Європи та Європейський Союз, яких об"єднує спільне бажання об"єднання, допомоги та співпраці між всіма європейськими народами, створенню єдиного європейського простору.

Без сумніву вони мають вплив на розвиток систем освіти в європейських країнах. Їх робота у цьому напрямку спрямована на розповсюдження необхідної інформації, формування напрямків, проведенню та орієнтації інформаційних освітянських потоків серед країн Європи. Їх постійна діяльність не тільки допомагає освітянам європейських країн отримати та впровадити на місцях необхідну інформацію , але й залучити учнів до проведення та впровадження активної діяльності цих мереж, тому що освітянські європейські мережі не обмежуються у своїй діяльності тільки накопиченням та розповсюдженням педагогічної інформації, вони мають досить різноманітні форми своєї діяльності, як то проведення проектів та програм, видання загальних аналітичних звітів та бюлетенів, проведення конференцій, семінарів та конкурсів тощо.

Функцію з систематизації, збору, аналіза та розповсюдження освітянської інформації в країнах Європейському Союзі та Раді Європи виконують такі відомі міжнародні інформаційні центри та мережі як EURYDICE (Інформаційна мережа з питань освіти Європейського Союзу), EUDISED (Європейські документаційні та інформаційні системи для освіти), CEDEFOP (Європейський центр з розвитку професійної підготовки) та інші.

Як правило, майже всі ці мережі розпочинали свою діяльність на базі вже сформованих та працюючих інформаційних освітянських центрів, які в свою чергу були створені згідно законодавчих актів та міжнародних конвенцій, що приймалися на засіданнях відповідних комітетів та департаментів Європейського Союзу та Ради Європи.

Loading...

 
 

Цікаве