WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Освіта культури миру – ознака демократичного суспільства - Реферат

Освіта культури миру – ознака демократичного суспільства - Реферат

Реферат на тему:

Освіта культури миру – ознака демократичного суспільства

Поняття мир глибоко відчувається кожним з нас. З ним ми пов'язуємо благополуччя своєї домівки, сім'ї, своєї Батьківщини, рідної країни, всього світу. Відчуття впевненості у завтрашньому мирному дні дає наснаги для плідної праці та успіхів у дні сьогодняшньому. Але світова історія насичена війнами та конфліктами різних рівней, які можуть продовжуватися роками. Сьогодні нас жахають террористичні акції, нестабільні політичні ситуації, напружені відносини між різними етнічними та релігійними групами. Мир, мирне співіснування дедалі стають більш значущими поняттями для кожного. З появою озброєння, яке здатне знищити весь світ, будь-який конфлікт може спричинити загрозу для всього людства та для життя планети в цілому, якщо своєчасно не змінити світоглядну систему людства та визначити, що збереження миру в усіх регіонах нашої планети, створення умов для взаєморозуміння між народами світу, навчання взаємному подоланні конфліктів та кризових ситуацій, об"єднання для суспільного розвитку є одними з пріоритетних у сфері загальнолюдських відносин.

Тлумачний словник С.І Ожегова дає два основних визначення слова "мир", перше з яких має сім понять, що пов'язані з усім світом, планетою, всесвітом, а також зі спільним життям людей; друге – це "злагоджені відносини, спокій, відсутність війни, сварок". Очевидним є те, що будь-яке з цих тлумачень відноситься не до однієї людини, а до групи людей, спільноти, всього світу. Таким чином боротьба за виживання людства потребує пошуку діючих ненасильницьких способів вирішення групових конфліктів. Одним з можливих та вагомих важілів розв"язання цих ситуацій є навчання миру, культурі миру, яке проходить через все наше життя, але все ж таки більш ефективним воно буде якщо розпочати його ще з малку.

Наше майбутнє в руках дітей, яких ми зараз виховуємо і воно залежить від того по якому шляху ми їх направимо і чому навчимо. Бажання створити дійсно демократичну, незалежну, процвітаючу державу Україна вимагає від овітян виховувати громадян свого суспільства в дусі демократії, толерантності, поваги одне до одного, зважаючи на майбутнє не тільки своєї держави, але й всього світу.

Ще з давньої давнини люди шукали шляхи вирішення проблеми мирного співіснування, "всесвітньої правди", як писав видатний український вчений та педагог М.Драгоманов, яка б допомогла в мирі та злагоді жити різним націям та народам.

Зараз ми намагаємося втілити у життя демократичні принципи одними з яких є толерантність, повага до прав людини, політична активність кожного громадянина, усвідомлення їм власної ролі і значення в житті суспільства, а також його дії у відповідності до власних переконань і цінностей.

Однією із складових у вихованні громадянина є освіта культури миру, яка не є тотожною політиці миру. Термін "культура миру" означає внутрішні фактори, які ведуть по шляху до миру. Культура передбачає спосіб мислення, самоусвідомлення і спосіб життя людей. Це колективний комплекс уяв, цінностей і переконань групи людей, на основі яких вони організують своє спільне життя. Культура глибоко пов'язана з національністю, релігією, мистецтвом і традиціями.

Організуючим принципом культури миру є життя на благо інших. Вона не може бути нав"язана ззовні, вона починається з повсякденного та грунтується на загальнолюдських цінностях та принципах.

Мир часто визначають від протилежного – того, чим він не є. Його розуміють як протилежність війні, як кінець конфлікту і відсутність боротьби. Але якщо подивитися глибше, то мир є активним принципом балансу, гармонії та співпраці на рівнях – від індивіда, сім'ї, громади до нації і світу. Крім того, культура миру включає відносини між людством і природою.

Загрозою мирного існування є багаточисленні міжнаціональні, міжнародні конфлікти, які відбуваються за браком недостатнього усвідомлення необхідності збереження миру, та базуються на розпалюванні національних амбіцій та ворожнечі.

Однією з причин виникнення таких ситуацій - недостатня розробка заходів виховання основ співіснування в дусі збереження миру в галузі освіти багатьох країн світу. Не менш важливим є усвідомлення загальноприйнятих норм основних понять у сфері людських взаємостусонків на різних рівнях ( починаючи від підсвідомого сприйняття відмінностей в широкому розумінні цього поняття до свідомих культурних, національних, політичних та інших уподобань).

Враховуючи політичні та соціальні ситуації, що склалися по всій планеті Генеральна Асамблея ООН проголосила 2000 рік Міжнародним роком культури миру і ухвалила документ під назвою "Декларація 2000. Принципи", в якому окреслено основні принципи: повага до життя і гідності кожної людини без дискримінації і упереджень; практика активного ненасильства, заперечення насильства в усіх формах: фізичного, сексуального, психологічного, економічного і соціального, особливо по відношенню до найбільш вразливих, таких як діти та підлітки; захист свободи вираження і культурного розмаїття, завжди віддаючи перевагу діалогу і слуханню замість фанатизму, приниження і відкидання інших; заохочення поведінки споживача, яка є відповідальною, і розвиток діяльності, яка поважає всі форми життя та забезпечує баланс в природі на планеті та інші.

Розвиваючи цю ініціативу Генеральна Асамблея ООН проголосила 2001-2010 роки Міжнародним десятиліттям культури миру і ненасильства над дітьми світу плануючи провести за цей період такі заходи, які б сприяли всебічному розвитку демократії, створенню умов для розвитку духу толерантності, солідарності, співробітництва, виховання почуття поваги до культурного розмаїття, практиці діалогу та примирення, навчанні у сфері вирішення конфліктів та інші, спрямовані в першу чергу на підростаюче покоління, на сферу освіти та школу зокрема. .

Більшість європейських країн створюють необхідні умови для втілення новітніх технологій в системи освіти, спрямованих на виховання та розвиток необхідних основ мирного співіснування. Ще у 1967 році було засновано Світову Асоціацію Шкіл Миру (ЕІР), штаб-квартира якої знаходиться у Женеві (Швейцарія), яка є міжнародною неурядовою організацією, що має право надання консультативної та експертної допомоги таким міжнародним організаціям як ЮНЕСКО, ООН, Рада Європи та іншим. До Асоціації залучено багато шкіл з різних країн світу, що створило мережу шкіл миру.

Діяльність та розвиток мережі базується на міжнародних актах та конвенціях – Декларації Прав Людини (1948), Конвенції Прав Дитини (1989), Конвенції про захист прав та основних свобод людини (1950) та ін., в основі її концепції лежать Універсальні Принципи Громадянської Освіти, які висловлені в таких положеннях: школа існує для служіння людству, сприяє взаєморозумінню всіх дітей в світі, навчає поважати життя та людське буття, навчає толерантності та поваги до людей різних національностей, розвиває почуття взаємної відповідальності, навчає дітей перемагати почуття егоїзму, даючи їм зрозуміти, що людство може лише розвиватися завдяки особистим зусиллям та активному співробітництву.

Основні цілі та завдання Асоціації Шкіл Миру можна сформулювати таким висловом – "сьогоднішня дитина, що отримала освіту, може бути майбутнім громадянином світу, що житиме у мирі та злагоді".

Loading...

 
 

Цікаве