WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Діагностика провідного когнітивного стилю дітей з труднощами у навчанні - Реферат

Діагностика провідного когнітивного стилю дітей з труднощами у навчанні - Реферат

Відмінності в стратегіях людей протилежних полюсів ("аналітиків" або "синтетиків") залежать не стільки від властивості бачити різниці, скільки у ступеню "чутливості" до різниці, що виявляється, а також, в орієнтуванні на фіксацію відмінностей різного типу. Зокрема, "аналітики" спираються в цілому на явні фізичні особливості об'єктів, тоді як "синтетики" на "приховані", додаткові значення.

Для забезпечення ефективності навчання необхідно з'ясувати: аналітичний чи синтетичний тип сприймання та засвоєння інформації домінує у дитини (Денісова З.В.). У першому випадку матеріал легше засвоюється по-елементно з наступним синтезом. Для таких дітей аналітико-синтетичний метод навчання грамоти адекватний. Інші діти легше засвоюють новий навчальний матеріал спочатку глобально, як цілісний образ, а потім поступово вичленовують окремі елементи та деталі. У цьому випадку, наприклад, букви легше запам'ятовуються за загальним окресленням, а не як сума графічних елементів. Читання на початковому етапі їм легше засвоювати глобально або напівглобально. У цьому зв'язку важливо знати, який з аналізаторів дитини функціонально "сильніший", для чого J.Kaluger та C.Kolson запропоновано використовувати методику "швидкого тестування модальності" – KQM. Це короткий тест визначення провідної модальності, дефіцітарної модальності та стану інтермодальної інтеграції. Необхідною умовою для можливості використання методики є уміння дитини рахувати до ЗО. Тест включає наступні завдання:

а) дитині пропонується картка з намальованими на ній колами і дається завдання: "Полічи, скільки кіл на цій картці". При цьому дитина не повніша перераховувати їх пальцем (лише візуально). Припущена помилка свідчить, на думку авторів, про недостатню інтегрованість зорового аналізатора (рис.3);

б) дитині пропонується закрити очі. Інструкція: "Я буду стукати подошці. Скажи: скільки разів я вдарив?" Обстежуючий робить 13 ударів з нерівними інтервалами. Наявність помилок у відповіді дитини, на думку авторів, свідчить про недостатність слухового аналізатора;

в) обстежуючий дає дитині олівець з гумкою на тупому кінці, їйпропонується закрити очі і 15 раз постукати гумкою по руці обстежуючого.При наявності помилок робиться висновок про слабкість кінестетичного аналізатора;

г) інструкція; "Я постукаю тебе по спині. Скажи: скільки разів я постукав?" Обстежуючий робить 17 ударів з нерівними інтервалами. Помилкапідрахунку свідчить про недостатність тактильних відчуттів дитини;

д) інструкція: "Перерахуй напрямки, які вказують ці стрілки. Якщострілка вказує вправо, скажи "право", якщо вліво - "ліво", вниз - "вниз",вгору - "вгору". Тест оцінює зорово-моторні, мовленнєві та просторові здібності. Якщо завдання виконано, то переходять до наступного. Якщо ні, тоодразу до останнього (рис. 4). Примітка: Якщо дитина не володіє поняттями"право-ліво" - то можна замінити їх словом "вбік".

Рисунок 4

і) інструкція: "Я хочу, щоб ти знову вказав(ла) напрямок цих стрілок, але тепер зроби це мовчки. Показуй рукою напрямок, який вказує стрілка". Перед виконанням продемонструвати дитині приклад. Тест оцінює просторове орієнтування дитини та просторовий праксис;

к) інструкція: "Знову виконай те ж саме завдання, але тепер роби це в такт з моїм постукуванням". Обстежуючий відстукує ритм (1 удар в секунду). Тест оцінює здатність до інтеграції слухового та моторного аналізаторів.

Всі перераховані тести в основному визначають слабку модальність (аналізатор) дитини. Наведений нижче тест з двох модальностей (зорової та кінестетичної) виявляє провідну;

л) інструкція: "Візьми аркуш паперу та олівець. Коли я скажу "починай", поклади лист собі на лоб і напиши на ньому слово "КІТ". Якщо слово виявляється написаним задом наперед, то кінестетичний аналізатор домінує над зоровим. Якщо слово написано зліва направо, то зоровий аналізатор виявляється провідним.

Отримані дані використовуються при виборі методу навчання. Наприклад, якщо в дитини у письмових роботах виявлено помилки на заміну приголосних (страждає фонематичне сприймання), то доцільно стимулювати в процесі письма опору на проговорювання, що дозволяє компенсувати неповноцінність слухових фонематичних образів за рахунок збереженості кінестетичної диференціації. Однак, якщо в механізмах дисграфії бере участь паталогічна опора на проговорювання при дефектній кінестезії артикуляторних органів, то акцент слід переносити на слуховий аналіз.

Як вже було зазначено вище, когнітивний стиль в одних умовах, у одній діяльності може сприяти успіху, а в інших, для нього неадекватних він буде непродуктивним. Таким чином, можна припустити, що існує або певна система когнітивних стилів, що обумовлює охоплення всієї складної системи життєдіяльності, або можливе напрацювання деякого інтегрального стилю індивідуальності, що включає в себе окремі успішні пізнавальні стратегії кожного з окремих когнітивних контролів.

Проблема КС потребує подальшого вивчення й інших дискусійних питань, у коло яких потрапляють: 1) можливості зміни індивідуального стилю протягом життя або під впливом цілеспрямованих дій; 2) підвищення продуктивності індивідуального стилю в межах оцінки успішності традиційного навчання; 3) шляхи кодування внутрішніх репрезентацій (зорового або просторового , кодування); 4) формування когнітивного стилю. Розгляд останнього дискусійного питання дозволить, своєю чергою, наблизитися до розв'язання й перших двох. Так, Скотнікова І. пропонує розглядати формування КС через використання поняття пізнавальних стратегій. При цьому останні розуміються як: "...конкретний прояв когнітивних стилів (узагальнених операціональних типів взаємодії із навколишнім середовищем) у специфіці задачі". Наприклад, різниці глобального та диференційованого типів взаємодії (поленезалежність-полезалежність) при опрацюванні інформації, мають прояв у двох типах інструментального забезпечення цієї взаємодії: активного переструктурування інформації або більш пасивного її використання у заданому вигляді. Це, так би мовити, метастратегії. При розв'язанні різноманітних же пізнавальних задач ці два типи інструментального забезпечення конкретизуються у більш детальних стратегіях: 1) в задачах научування зоровому розрізненню та засвоєння наукового тесту полезалежні використовують стратегію пасивного "фотографування" візуального поля та використовують задану структуру тексту, поленезалежні - стратегію переструктурування інформації, продукування та перевірки гіпотез (Witkin and al., Nevelkoph, Drayer, 1973; Adejumo); 2) в мисленнєвих задачах перші використовують стратегію послідовного продукування та перевірки гіпотез, яка у цих більш складних процесах інтелектуального пошуку є пасивнішою, ніж та, яка використовується іншими - стратегія аналітичного фільтрування інформації (Лебедева, 1986); 3) в мнемічних задачах - це стратегії орієнтації на зовнішні ознаки стимулів або їх диференційованого декодування (Hennesey, Nahinsky та ін.).

При цьому, як ми змогли побачити, стратегії поленезалежних більш раціональні і тому більш успішні, ніж у полезалежних, тобто стратегії виконують роль психологічного механізму, що опосередковує вплив цього КС на рівні когнітивного функціонування.

Підсумовуючи проаналізований матеріал, зазначимо, що розгляд онтогенетичного розвитку інтелектуальної діяльності дитини вимагає подальшого з'ясування специфіки формування її інтелектуальної діяльності в рамках когнітивної моделі. Заявлена спроба розглянути інтелектуальний розвиток дитини саме в такому контексті репрезентує нову методологічну парадигму "New Look-2", що поступово формується з другої половини 90-х pp. Ця нова методологічна парадигма відбиває спроби дослідників феномену КС вийти за межі парадигми індивідуальних відмінностей й розглянути цю проблему в межах загально психологічних закономірностей. За думкою ОЛібіна, своєчасним видається необхідність ввести новий термін для стильових феноменів, що вивчаються, а саме "стиль людини", таким чином, підкреслюючи цілісність унікальної стильової характеристики способів взаємодії індивідууму з навколишнім світом, що дозволить забезпечити комплексний підхід в програмах навчання і розвитку дитини.

Література

  1. Куценко Г.В. Когнітивний стиль особистості в структурі саморегуляціїсоціальної поведінки /Дис. на здобуття науков. ступеня канд. психолог.наук.-К., 1998.-С. 3-58.

  2. Холодна В.О. Психология интеллекта.- М., 1998.

Loading...

 
 

Цікаве