WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Діагностика провідного когнітивного стилю дітей з труднощами у навчанні - Реферат

Діагностика провідного когнітивного стилю дітей з труднощами у навчанні - Реферат

Особливий інтерес для нас становить проблемність досліджень, що пов'язують поленезалежність з особливостями навчання (в тому числі шкільного). Так, встановлено, що незалежні краще навчаються складним зорово-перцептивним навичкам і швидше навчаються розпізнавати емоції. При виконанні інструкції педагога незалежні переважно роблять це у "діахронічний" спосіб, тобто поетапно, виконуючи завдання "логічним способом", на основі розуміння правила і правильної стратегії і використовуючи жорсткіші концептуальні схеми, а полезалежні - великі кластери. Очевидно, ця обставина повинна враховувати і обумовлювати специфіку навчання: незалежні від поля краще відповідають на логічні питання, а залежні - на фактологічні. З цього зрозуміло, чому незалежні успішніші в математиці; в математиці, фізиці та біології; математиці та арифметиці; математиці, географії та мові, що робить з'ясування ступеня полезалежності досить сильним предикатом успішності з предметів, що найбільше вимагають формально-логічних міркувань. Також потребує врахування й те, що оскільки незалежні від поля взагалі схильні покладатися на себе і їхня поведінка більш детермінована внутрішньою мотивацією, то різноманітні педагогічні прийоми справляють на них менший вплив, в той час як для залежних більша ефективність досягається за умови негативного підкріплення. Таким чином, можна зробити висновок про більшу самодостатність осіб, що оцінюються як незалежні від поля. Не випадково тому полезалежні частіше використовують займенник "ми", а незалежні - "Я".

Для визначення ступеню полезалежності-поленезалежності розроблено оригінальні та адаптовано відомі методики.

Це структуроване інтерв'ю, тест кольорових плям Роршаха (основний показник - число структурованих відповідей), тест малювання людини, у якому відображуються особливості тілесно-генерованої Я-концепції. Опосередковано полезапежність визначається за рівнем невербального інтелекту (за тестом Равена) та невербальними шкалами (тест Векслера). Найбільшого поширення набули методики, що діагностують індивідуально-типологічні особливості перцептивної та інтелектуальної діяльності.

Використаний нами тест прихованих фігур має гештальтпсихологіч-ні витоки, оскільки являє собою модифікацію відомих "фігур Готтшальдта". Цей тест складається з набору кольорових досить складних геометричних фігур. В них вбудовані (вмонтовані) прості фігури таким чином, що контури простої фігури утворюють частину складної, тобто прості фігури в прямому розумінні замасковані всередині складних. Додаткові труднощі для відшукування простої фігури створюються заважаючим розфарбовуванням фігур. Учні, які швидше і правильніше ідентифікують еталонну просту фігуру, вважаються поле незалежним й, а ті, яким це зробити складно - залежними. Легко бачити, що завдання тесту схожі з багатьма завданнями тесту Равена.

Останнім часом частіше використовується Тест замаскованих фігур, оскільки суттєво простіший у застосуванні, і такий, що добре стандартизований, має високу надійність, стійкість, гомогенність.

Модифікований нами Тест замаскованих фігур являє собою набір з 10 основних та 1 тренувальної фігур. До кожної фігури додається проста контурна фігура. Піддослідному пред'являється проста фігура (час експозиції 2 сек.), і піддослідний повинен її запам'ятати. Потім пред'являється складна фігура, а піддослідний має відшукати по пам'яті і показати контури простої на пред'явленій складній. Перша проба вважається тренувальною. При вирішенні тесту фіксується час виконання кожного завдання, а також кількість помилок. Помилкою вважається неправильний показ або незнаходження простої фігури протягом 2 хв. Як приклад див. рис. 1.



Рисунок І

Стильовий параметр "імпульсивність-рефлексивність" виділений (Дж.Коганом) при аналізі індивідуальних особливостей розв'язання задач, що передбачають візуальний вибір з декількох тестових об'єктів еталонної фігури, що пред'являється для розпізнання. Розрізнення між людьми за швидкістю й точністю прийняття рішення лягли в основу класифікації психологічних особливостей інтелектуальної діяльності й ситуації прийняття рішення в умовах невизначеності, коли вимагається здійснити правильний вибір з певної кількості альтернатив. Таким чином, мова йде про відмінності в процесах продукування гіпотез та їх формулювання. За даними цього стилю людей можна поділити на імпульсивних, що схильні приймати рішення швидко, також швидко продукувати гіпотези, але не враховуючи їх вірогідності; рішення не продумується чітко. З іншого боку, рефлексивні мають уповільненіший темп реагування в проблемній ситуації, рішення приймається на основі, ретельно продуманого аналізу можливих альтернатив, гіпотези уточнюються із урахуванням їх вірогідності.

В цілому для полюсу рефлексивності характерні наступні особливості інтелектуальної діяльності (відповідно, протилежні особливості характеризують полюс імпульсивності): 1) використання більш продуктивних стратегій розв'язання задач (Мс-Кіппеу, 1973); 2) успішність у переносі та використанні стратегій діяльності в нових умовах, що були набуті в процесі навчання, а також більш високий рівень метапам'яті (Borchowski та співавт., 1893); 3) систематичність при аналізі якості розв'язання (Ault, 1973); 4) по-ленезалежність (Gargionulo, 1982; Massari, 1975); 5) аналітичний понятійний стиль, що має прояв у тенденції класифікувати об'єкти на основі їх подібності за конкретними відмітними деталями (Messer, 1976; Холодна М.О., 1990).

"Імпульсивним" дітям притаманне швидке прийняття рішення, без його достатнього обґрунтування, часто без недостатнього обдуманого вибору гіпотези. При читанні і на письмі такі діти (у порівнянні з "рефлексивними") роблять більше помилок, відповідають швидко, їм притаманний недостатній рівень сформованості здібностей до концентрації уваги. "Рефлексивні" учні ретельно обмірковують свої відповіді, багаторазово перевіряють свої гіпотези з урахуванням їх ймовірності, приймають обережні, продумані, точні рішення.

Для діагностики якості "імпульсивності - рефлексивності" використовується методика "Вибір парної фігури". Матеріал методики складається з набору стимулів, об'єднаних у 12 серій. У кожній серії є 6 фігур, що відрізняються одна від одної лише дрібними деталями. Також дається одна еталонна фігура. Завдання дитини у знаходженні фігури, ідентичної еталону. При цьому реєструється час виконання завдання і кількість помилок з подальшим визначенням продуктивності роботи. Спочатку педагог показує дитині один малюнок і ще декілька малюнків, схожих на нього. Потім пропонує дитині відшукати точно такий же малюнок. Упевнившись, що дитина зрозуміла інструкцію, педагог переходить до безпосереднього обстеження. Демонструючи стимульні матеріали і пояснюючи, який наступний малюнок,

дитина повинна відшукати його серед схожих. Педагог зосереджує увагу дитини на тому, що вона повинна заданий малюнок відшукати якомога швидше. Педагог за допомогою секундоміра фіксує час (з точністю до 0,5 сек.),витрачений дитиною на кожне завдання і заносить ці показники до протоколу. Якщо відповідь вірна, педагог підтверджує це словами "молодець","добре" і т.п. Якщо відповідь неправильна, педагог говорить: "Будь уважним. Пошукай малюнок, який точно такий самий, як той, що зверху" (еталонна відповідь). При цьому знову включає секундомір і фіксує час пошукуправильного малюнку. Далі за простою формулою проводить обробку одержаних даних і визначає стиль діяльності (рефлексивний, імпульсивний) дитини.

Як приклад див. рис. 2.

Рисунок 2

КС, що носить назву вузький-широкий діапазон еквівалентності (за Р.Гарднером), свідчить про ті індивідуальні різниці, які притаманні суб'єкту, коли він оцінює схожість та відмінність об'єктів. За цим параметром можна поділити людей на тих, що схильні "подрібнювати" свої категоріальні сітки, враження (вузький діапазон еквівалентності). У роботах вітчизняних психологів цей стиль має альтернативну назву - аналітичність-синтетичність (схильність орієнтуватися або на виявлення різниць у колі предметів, або на виявлення подібності у цього ж кола предметів (Колга В., Соловйов А.А.)-

Loading...

 
 

Цікаве