WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інформаційний та психоло-педагогічний дослідницький потенціал освітнього порталу “Діти України” - Реферат

Інформаційний та психоло-педагогічний дослідницький потенціал освітнього порталу “Діти України” - Реферат

Реферат на тему:

Інформаційний та психоло-педагогічний дослідницький потенціал освітнього порталу "Діти України"

В статье рассматривается два основных направления использования образовательных порталов для системы образования: информационный (методический и дидактический) и исследовательский. Раскрываются некоторые направления использования информационного потенциала образовательного портала как интернет-ресурса в виде телепроектов. Показано основные фозможности проведения различных исследований в образовательном интернет-пространстве.

In the article are examined two general directions of using education's portals for system of education such as informational (methodical and didactical) and experimental. Are opened some trends of using informational's potential of educational portal too as Internet-source in the form of telepojects. Are shown principal possibilities of realizing different experiments in educational Internet-space.

Інформаційні та комунікаційні технології все більшою мірою стають альтернативним середовищем для реалізації різних аспектів соціального життя, в тому числі й у такій його галузі, як освіта. Кількість освітянських інтернет-ресурсів постійно зростає. Своєю чергою, це вимагає поєднання зусиль щодо створення відповідного освітянського середовища, у вигляді інформаційного ресурсу, здатного забезпечувати інформаційну, комунікативну та дослідницьку складові. Одним з таких ресурсів й виступає освітній портал "Діти України". Такі освітянські ресурси створюють унікальні можливості для зміни освітних парадигм як концептуально, так і методично.

Зазначимо, що можливо розглядати використання інтернет-ресурсів для освітянської сфери в двох глобальних напрямках: 1) інформаційне, теоретичне, методичне та дидактичне забезпечення здійснення навчання (у тому числі й шкільного), та 2) проведення широкого кола предметних та психолого-педагогічних досліджень, пов'язаних із використанням інформаційно-комунікаційних технологій у освітньому процесі.

Відповідно до першого напрямку відмітимо, що завдяки застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій проблеми шкільної освіти можуть бути вирішені на якісно іншому рівні. Так, використання телекомунікаційних та інформаційних сервісів Інтернет дозволяє не тільки доповнити інформаційне наповнення навчальних дисциплін (перш за все у загальноосвітній школі), але й суттєво змінити методики їх викладання [13]. Сучасні технології докорінно змінили наше уявлення про традиційні форми навчання і поступово будуть зорієнтовані на якнайбільше включення дистанційного навчання до шкільної практики. Оскільки найбільш доступним середовищем для реалізації освітянських програм є мережа Інтернет, то закономірним є поєднання та створення освітянського простору, що надасть величезних можливостей для освітніх установ різного рівня в реалізації свого освітнього потенціалу на більш досконалому та якісному рівні.

Серед технологій, що можуть бути реалізованими засобами інформаційно-комункаційними технологіями, згадують три основних технології дистанційного навчання ДН: кейс-технологію, TV-технологію та мережеву технологію [11].

Але, коли мова йде про шкільне навчання, то однією з "нових технологій надання освітніх послуг" називають інтернет-проекти [10]. Хоча "новим" у цьому методі виступає тільки те, що вони реалізуються засобами телекомунікаційних мереж, оскільки власне ідея такої форми роботи виникла в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів на початку ХХ сторіччя [1].

Коли мова йде про телекомунікаційний проект в школі, то вважають, що це – навчальний телекомунікаційний проект в основу якого покладено спільну навчально-пізнавальну діяльність учнів-партнерів, організовану на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має спільну мету – дослідження деякої проблеми, узгодженні методи та способи діяльності [4, цит. по 1].

Подібної думки дотримується й Матвєєва Л.К.[7]. Автор роз'яснює, що відносно до школи телекомунікаційний освітній проект можна розглядати як спільну учбово-пізнавальну, творчу або ігрову діяльність учня, що має спільну мету, узгоджені методи, спрямовані на досягнення спільного результату діяльності, організованого на основі комп'ютерної телекомунікації. Окремо підкреслюється, що, як правило, телекомунікаційні освітні проекти завжди міжпредметні, оскільки потребують залучення знань не з однієї предметної області, а обов'язково – інтегрованого знання.

Бєлявцева Т.В. та Лобас Т.О. стверджують, що досвід застосування телекомунікацій у різноманітних сферах науки, техніки, освіти показав, що цей вид інформаційних технологій дозволяє організувати різні види спільної діяльності вчителів, учнів, студентів, наукових працівників шкіл, наукових і навчальних центрів одного або різних регіонів і навіть різних країн. Слід відзначити, що такий вид інформаційних технологій дозволяє організувати науково-дослідницьку діяльність учасників, використовуючи при цьому розмаїття засобів і форма самостійної пізнавальної, практичної і творчої роботи; організувати оперативну консультаційну допомогу широкому колу методичних центрів.

Окремими прикладами реалізації освітніх телекомунікаційних проектів можуть слугувати наступні.

"Дитячий телекомунікаційний проект "Екологічна співдружність", який розпочав свою роботу 1997 року в Інституті ґрунтознавства МДУ-РАН в рамках федеральної програми "Інтеграція". Участь приймають 140 дитячих екологічних організацій з 55 регіонів Росії, України та Білорусі.

Роботландский Мережений університет як форма додаткової освіти школярів та підвищення кваліфікації вчителів, ініційована освітньою установою "Роботландія+" та підтримана Академією підвищення кваліфікації працівників освіти та газетою "Інформатика" (додаток до "Першого вересня").

Дашниць Н.Л. висвітлює, як за рахунок участі педагогічних колектів у різного роду телеконференціях (напр., iearn.ideas, iearn.tc, iecc-projects, teachers-letter-en тощо), було створено учнями анотовані каталоги використаних ресурсів Інтернет та на їх засадах вчителями створено фрагменти навчальних курсів.

Треба зазначити, що метод проектів – це тільки один з можливих видів діяльності відповідно до інформаційного напрямку інтеграції освітянського простору. Цей напрямок також передбачає створення відповідних предметних ресурсів для забезпечення шкільного навчання.

До цього ж напрямку, а саме: створення інформаційного, теоретичного, методичного та дидактичного забезпечення системи освіти відноситься також розробка відповідних інформаційно-методичних матеріалів, які є системою, що включає: розробку посібників для підвищення комп'ютерної грамотності, пошук та структурування інтернет-ресурсів, що можуть бути використані для викладання предметів, створення та впровадження окремих програмних продуктів (які можуть бути створені й учнями) тощо. Створення таких матеріалів може виступать необмеженим полем для різноманітних теоретичних та експериментальних досліджень.

Відповідно до заявленого вище другого глобального напрямку використання освітніх порталів, необхідно зазначати, що психолого-педагогічний дослідницький потенціал мережі Інтернет почав використовуватися не так вже й давно. І, хоча, дослідження здійснюються на широкому предметному колі, але вже можна відмітити й таку особливість цих досліджень, як їх когнітивну зорієнтованість [5].

Виділяються наступні переваги мережі Інтернет (у порівнянні з традиційними способами проведення досліджень), а саме [5]:

  1. Відбувається економія часу, засобів, людських та інших ресурсів. Фактор "економії ресурсів" зазвичай є ключовим при прийнятті рішення про проведення експерименту в мережі Інтернет.

  2. Можливість набрати більшу кількість досліджуваних, що забезпечує й більшу точність статистичних висновків.

  3. Розширення вибірки у порівнянні з традиційними формами, що дозволяє знизити вплив культурно-специфічних факторів та надає можливості з більшою впевненістю узагальнювати результати дослідження. Іноді проведення досліджень у мережі – єдиний шлях набрати необхідну кількість досліджуваних з цільової групи.

  4. Легкість зміни методичного інструментарію на етапі його розробки та апробації (за даними Reips, U.-D. The web experimental method. http:// www.genpsy.unizh.ch/Ulf/Lab/WWWExpMethod.html).

  5. Наближеність експериментальної ситуації до умов, у яких знаходиться досліджуваний, що забезпечує зростання екологічної валідності (за даними Reips, U.-D. , див.вище).

  6. Зниження впливу експериментатора

  7. Можливість надання індивідуального зворотного зв'язку кожному та/або групі досліджуваних, що може збільшувати кількість бажаючих прийняти участь в експерименті.

  8. Досліджувані в Інтернет середовищі більш відверті, що знижує викривлення даних під впливом фактору соціальної бажаності. Закордонні дослідження показали (див. наприклад: Krantz John H. (1999). Validity of Web-based Psychological Research. http://psych.hanover.edu/APS/exponnet.html), що за умови опитувань через електронну пошту знижується фактор мотиву схвалення (що позначається на якості відповідей), а також досліджувані надають про себе більш розгорнуту та детальну інформацію.

  9. Поява додаткових можливостей програмного контролю за виконанням завдань [15] дозволяє вирішити проблему неповних відповідей, їх формату та послідовності виконання завдань.

Loading...

 
 

Цікаве