WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підхід до проектування системи моніторингу як складової інформа-ційних технологій підтримки діяльності органів державного управління - Реферат

Підхід до проектування системи моніторингу як складової інформа-ційних технологій підтримки діяльності органів державного управління - Реферат

Реферат на тему:

Підхід до проектування системи моніторингу як складової інформаційних технологій підтримки діяльності органів державного управління

Вступ

Головне завдання діяльності органів державної влади полягає в ефективній реалізації функцій і задач державного управління у нових економічних та ринкових умовах. Якщо загальними напрямками функціонування органів державної влади є управлінські, законотворчі, організаційно-розпорядчі, консультативно-дорадчі, то питання автоматизації доцільно вирішувати щодо управлінської та організаційно-розпорядчої діяльності. У зазначених напрямках діяльності запроваджуються інформаційні технології, які забезпечують підвищення рівня та ефективності прийняття управлінських рішень, використання необхідних ресурсів, щоб сприяти проведенню адміністративної реформи в Україні.

Сучасна парадигма державного управління спрямована на втілення нової організаційної культури, яка орієнтована на підвищення гнучкості управління, його готовності до змін, впровадження ринкових методів, визнання таких пріоритетів, як клієнт–споживач управлінських послуг з наближенням управління до нього, підтримка підприємницької діяльності з метою підвищення життєвого зівня населення та ін.

Досвід адміністративних реформ у провідних країнах Заходу засвідчує, що у управлінні суспільством застосовуються підходи ділового менеджменту для вирішення ключових управлінських задач і оцінки їх якості з точки зору досягнення кінцевого результату. Цей підхід базується на трьох складових (три "E"): результативність (Effectiveness), ефективність (Efficiency) та економічність (Economy). Але вимірювання результатів діяльності через дійові показники управління ніколи неможливо здійснити бездоганно, оскільки відсутні методики вимірювання результатів такої діяльності, як прибуток у приватному секторі економіки. Разом з тим, такі техніки ділового менеджменту як делегування повноважень внутрішнім підрозділам для прийняття управлінських рішень, застосування командної роботи, матричні методи управління, що зараз використовуються в практиці державного управління, дозволяють провести деякий вимір отриманих результатів.

У зв'язку з тим, що завдання державного управління є багатокритеріальними і тісно пов'язані із системним аналізом даних та процесом підготовки і прийняття управлінських рішень за допомогою сучасних комп'ютерів, то впровадження інформаційних технологій, зокрема мережі Інтернет як засобів підтримки діяльності органів державної влади визначає новий стиль управління в країні замість традиційного стилю управління та сприяє втіленню у життя прогресивних ідей парадигми державного управління.

Основним об'єктом, який, з одного боку, визначає діяльність органів державного управління, а з іншого боку, в якому відображаються і фіксуються результати цієї діяльності, є документ. Організація роботи з документами є важливою ланкою процесів керування і прийняття управлінських рішень. Тому інформаційні технології підтримки діяльності органів державного управління повинні надавати ефективні і гнучкі засоби роботи з цим об'єктом на всіх етапах його життєдіяльності. Інформаційні системи підтримки діяльності органів державного управління, які базуються на понятті документ, умовно поділяються на такі класи:

  • системи обліку документів, електронного документообігу та автоматизації

  • ділових процесів (workflow);

  • системи моніторингу документів;

  • системи аналізу документів.

Метою цієї доповіді є розгляд систем моніторингу документів як важливої компоненти забезпечення вищезгаданих завдань органів державного управління.

Для визначення та особливостей систем моніторингу цього класу доцільно зупинитися на загальній проблемі моніторингу як засобу аналізу процесів в сучасному інформаційному суспільстві і визначити загальне поняття моніторингу, види моніторингу, характеристики та принципи класифікації різних систем моніторингу.

Моніторинг як засіб аналізу процесів в сучасному інформаційному суспільстві

Поняття моніторингу. На сьогодні поняття моніторинг (буквально означає відслідковування), використовуване як метод наукового дослідження, знаходить усе більш широке застосування. Поліфункціональна по своїй сутності й змісту роль моніторингу породила ряд його визначень:

комплекс спостережень і досліджень, що визначають зміни в навколишньому середовищі через діяльність людини;

постійне спостереження за деяким процесом із метою виявлення його відповідності бажаному результату або вихідному положенню;

спеціально організоване систематичне спостереження за станом деяких об'єктів з метою комплексної оцінки і підвищення ефективності функціонування;

регулярне спостереження, оцінка, прогноз (за допомогою електронних засобів) стану навколишнього середовища, а також різноманітних процесів, що відбуваються в деяких країнах;

систематичне зіставлення дійсного стану фірми, організації з бажаним;

система збору даних про складне явище, процес, що описуються за допомогою визначених ключових показників із метою оперативної діагностики стану об'єкта дослідження й оцінки його в динаміці;

сукупність прийомів по відслідковуванню, аналізу, оцінці та прогнозуванню соціально-економічних процесів, пов'язаних із реформами, а також збір і опрацювання інформації та підготування рекомендацій по розвитку реформи і внесенню необхідних коректив та ін.

Моніторинг прийнято розглядати в двох значеннях — теоретичному і практичному. У теоретичному плані моніторинг — своєрідна філософія, концепція управління. Тут можна говорити про вихідні цілі, принципи моніторингу, особливості організаційних структур. Сюди варто віднести й моніторингові дослідження. Це сфера теоретичної діяльності, здійснювана ученими, спеціалістами, відповідними відділами, лабораторіями та ін.

У практичному значенні моніторинг — одна з зовнішніх функцій управління, різновид управлінської діяльності, що має свої цілі і задачі. Вона здійснюється багатьма суб'єктами і спрямована на множину об'єктів, тобто містить у собі розробку пропозицій щодо розвитку об'єкта в потрібному напрямку і висновки щодо ефективності заходів для управління об'єктом. Подібна діяльність здійснюється широко і цілеспрямовано, складається на практиці у своєрідний комплекс моніторингу, тобто складну специфічну систему управління, яку можна вивчати з різноманітних позицій: соціально-економічних, економічних, соціальних, соціально-демографічних, етнічних і ін.

Моніторинг як науково-практичний феномен. Моніторинг може розглядатися як науковий феномен. Моніторинг має цілий ряд ознак наукового дослідження, проте має й істотні відмінності. Якщо припустити, що вихідна причина будь-якого наукового дослідження це усвідомлення недостатності наявних знань для задовільного опису якогось явища, то причина появи моніторингу – незадоволеність якістю (у широкому розумінні цього слова) інформації, як правило, у сфері управління.

Відповідно до словникового визначення, дослідження — це засіб виробництва нового знання.

Основні компоненти дослідження:

  • постановка задачі;

  • попередній аналіз наявної інформації: умов і методів вирішення задач;

  • формування вихідних гіпотез, теоретичний аналіз гіпотез;

  • планування й організація отриманих даних;

  • перевірка вихідних гіпотез на основі отриманих даних;

  • остаточне формулювання даних і законів;

  • одержання пояснень і наукових прогнозів.

Експеримент припускає явну фіксацію мети і засобів пізнання, орієнтується методологічними нормами відтворення результатів, їхньої доказовості й об'єктивності. Результати експерименту потребують обов'язкової статистичної обробки, без чого вони не можуть бути визнані науковими. Моніторинг неможливо уявити без статистичної обробки одержуваних результатів.

Дослідження можуть бути теоретичними й емпіричними. Моніторинг, маючи предметом реальні об'єкти, найбільше близький до емпіричних досліджень.

Метою моніторингу є отримання якихось закономірностей, а не підтвердження або спростовання гіпотез.

Сфери застосування моніторингу. Сфера використання моніторингу за останнє десятиліття надзвичайно розширилися. Вперше моніторинг був використаний у грунтознавстві, потім в екології й інших суміжних науках. В даний час він вивчається і використовується також у технічних, соціальних науках, в різноманітних сферах практичної діяльності. Є підстави стверджувати, що залишилося мало галузей діяльності, де тим чи іншим чином не використовувався б моніторинг.

Loading...

 
 

Цікаве