WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Засоби навчання як параметр освітнього простору - Реферат

Засоби навчання як параметр освітнього простору - Реферат

Реферат на тему:

Засоби навчання як параметр освітнього простору

Поряд з багатьма параметрами освітнього простору України, що відображені у галузевих статистичних збірниках, існують параметри, які не знаходять там свого відображення, але безпосередній та опосередкований вплив яких на результати навчання є достатньо вагомим. До таких параметрів можна віднести засоби навчання, педагогічна доцільність використання яких у дидактичному процесі доведена багатовіковою освітянською практикою і не потребує додаткових доказів.

Педагогічні спостереження та чисельні спеціальні дослідження свідчать про те, що засоби навчання сьогодні є невід'ємною складовою того середовища, де розгортається навчальна діяльність, тобто є складовою множини засобів навчальної діяльності. Засоби навчання формують матеріальну та інформаційну складові навчального середовища, впливають на діяльність суб'єкту навчання і організацію дидактичного процесу, створюють умови для забезпечення можливості досягнення конкретних, заздалегідь сформульованих, цілей навчання, котрі можуть характеризувати якість дидактичного процесу.

На кожному етапі розвитку педагогічної науки адекватно розвиваються і засоби навчання, які акумулюють та відтворюють науково-технічні, психолого-педагогічні та методичні досягнення свого часу. Еволюція засобів навчання визначається потребами педагогічної науки і практики, а їх розвиток спрямовується на задоволення цих потреб. Засобам навчання завжди притаманна різноманітність форм реалізації та методик їх використання, вони підпорядковуються тій парадигмі освіти, що склалася у суспільстві на даний час [1].

Зокрема, існуючий рівень культури, науки і техніки формує технологічне та інформаційне середовище, в якому існує людина, впливає на відносини між людиною та навколишнім природним та соціальним середовищем, визначає рівень можливостей людини на конкретному етапі науково-технічного прогресу. Аналіз стану та тенденцій технологічного розвитку соціуму надає змоги прогнозувати подальший розвиток засобів навчання, які мають формувати та розвивати у закладах освіти таке навчальне середовище, яке відповідає науковим, технологічним та соціальним умовам розвитку суспільства та потребам освіти. Так, сьогодні набувають поширення комп'ютерно орієнтовані засоби та системи навчання, використання яких, за умови підключення до мережі Інтернет, дозволяє формувати відкрите навчальне середовище, широко запроваджувати дистанційні форми навчальної діяльності, зокрема "віртуальні лабораторії" тощо. Сучасний апаратно-програмний рівень інформаційних і комунікаційних технологій надає можливості виконання деяких лабораторних робіт на рівні модельного представлення фізичних процесів та явищ. Переструктурування переліків фронтальних лабораторних робіт та робіт фізичного практикуму у напрямі використання моделюючих педагогічних програмних засобів може певною мірою компенсувати відсутність обладнання для проведення названих робіт у їх "традиційній" формі. Вочевидь, реалізація такого підходу має бути доведена спеціально організованими експериментальними і теоретичними дослідженнями.

Засоби навчання в онтологічному плані виступають як засоби пізнання. В гносеологічному плані з усієї сукупності наукових та технічних засобів таку функцію має тільки та їх частина, яку можна визначити як знаряддя науки. Однак, вплив саме знарядь науки, методів наукового мислення та дослідницької діяльності на формування спектру та властивостей засобів навчання, методику їх використання в навчальному процесі найбільш вагомий. Таким чином, вплив наукових і технічних досягнень людства на зміст, структуру і організацію процесу навчання опосередковується і має матеріальний вираз в засобах навчання як знаряддях навчальної діяльності. Найбільш яскраво вплив продуктивних методів та способів пізнання, які вироблені людством у процесі розвитку технологічної цивілізації, на результати навчання мають ті засоби, яки використовуються у процесі вивчення природничих дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах, зокрема в процесі організації самостійних навчальних досліджень [3].

Протягом багатьох років централізований характер розробки навчальних планів, програм, методичних рекомендацій в системі освіти супроводжувався централізованим забезпеченням закладів освіти відповідними засобами навчання. Розвиваючись у єдиному комплексі, який нав'язував обов'язковість виконання заздалегідь сформованих завдань навчальної діяльності і методів та засобів її реалізації, система освіти мала певні негативи та позитиви, які закладалися штучно. Розвиток системи освіти цілком залежав від того бачення сьогодення, яке формувалося на той час. Багато в чому і педагогічні дослідження залежали від суспільно-політичної ситуації того часу і часто густо мали характер наукового забезпечення чергової кампанії в системі освіти. Розглядаючи теоретичні роботи в галузі методик розробки та застосування засобів навчання, можна помітити, що інтерпретація отриманих в дослідженнях результатів в основному визначається суб'єктивними поглядами дослідників. Тому, при визначенні рівня валідності методик цих досліджень ми маємо враховувати теоретичні погляди їх авторів, що формувались вимогами часу.

Заходи стосовно створення засобів навчання, які раніше здійснювалися в системі освіти, були спрямовані на удосконалення так званого технологічного забезпечення процесу навчальної діяльності, яке, на думку тих, хто розробляв названі технології та відповідні засоби навчання, повинно було привести до позитивних змін в системі освіти, підвисити рівень навчальних досягнень. Однак, вплив цих заходів на загальний рівень системи освіти сьогодні залишається невизначеним. Крім того, науково-методичні дослідження того часу, з об'єктивних причин, не враховували наявність комп'ютерно орієнтованих систем і засобів навчання, їх вплив на результати навчальної діяльності. Сучасна варіативність змісту шкільного курсу фізики також вимагає варіативності системи шкільного фізичного експерименту, що, в свою чергу, формує множину проблем щодо визначення змісту, науковості і глибини розкриття навчального матеріалу з залученням різних за складом та структурою лабораторних комплексів [2].

Сьогодні в Україні відсутня система розробки, виготовлення та впровадження у навчальний процес сучасних засобів навчання. За даними Інституту засобів навчання АПН України стан забезпеченості засобами навчання, які необхідні для проведення лабораторних і практичних робіт, виконання яких є обов'язковим згідно до затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних планів з курсу фізики у загальноосвітніх навчальних закладах України, не може забезпечити виконання згаданих планів у повному обсязі (Рис. 1).

Методика обстеження забезпеченості загальноосвітніх навчальних закладів засобами навчання ґрунтується на аналізі комплексів лабораторного обладнання та устаткування промислового виробництва, яке має бути використано під час виконання планових фронтальних лабораторних робіт. За період з 1996 року було обстежено 3104 середні школи в усіх регіонах України, з них 368 І-ІІ ступеня та 1613 І-ІІІ ступеня сільських, 26 І-ІІ ступеня та 1097 І-ІІІ ступеня міських. Всього обстежено 3361 кабінет фізики. Така вибірка надає можливості застосовувати методи математичної статистики для обробки результатів обстеження, а інтерпретація результатів обстеження дозволяє використовувати термінологічний апарат теорії імовірності. Достатня чисельність вибірки та результати дослідження підтверджують той факт, що закономірність, яка притаманна даній масової події (рівень забезпеченості загальноосвітніх навчальних засобів певними засобами навчання), має прояв серед випадкових змін тієї ознаки, що вивчається.

Loading...

 
 

Цікаве