WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Деякi психолого-педагогiчнi проблеми використання засобiв нових iнформацiйних технологій у навчальному процесi середнього закладу освiти - Реферат

Деякi психолого-педагогiчнi проблеми використання засобiв нових iнформацiйних технологій у навчальному процесi середнього закладу освiти - Реферат

Реферат на тему:

Деякi психолого-педагогiчнi проблеми використання засобiв нових iнформацiйних технологій у навчальному процесi середнього закладу освiти

Результатом невпинного процесу iнформатизацiї суспiльствастав той факт, що з засобами комп'ютерних технологiй дитина сьогоднi зустрiчається значно ранiше, анiж починається систематичне вивчення у старшiй школi курсу "Основи iнформатики та обчислювальної технiки". Комп'ютер все більше входить до найближчого iнтелектуального оточення дитини, впливає на формування навчального середовища, на процеси iнтерiоризацiї та екстерiоризацiї, навчальну діяльність дитини. Все це вказує на те, що цiлеспрямований процес формування iнформацiйної культури дитини повинен починатися значно ранiше, анiж це передбачено iснуючими навчальними планами загальноосвiтньої школи.

Актуальними стають питання не тiльки про застосування нових iнформацiйних технологiй (НIТ) у основнiй школi, але i про перенесення початку вивчення основ iнформатики на рівень основної школи (6-7 класiв) [1]. Все бiльшого поширення набирає думка про те, що вивчення деяких питань щодо початкових знань в галузi використання комп'ютерiв можуть бути вiднесенi до початкової школи, а в деяких випадках i дошкiльних закладiв освiти. Деякi педагоги сміливо впроваджують викладання iнформатики у дитячому садочку та початкових класах [2, 3].

Перелiк позитивних моментiв, що дає використання засобiв НIТ, стало вже загальним мiсцем у безлiчi публiкацiй на цю тему. Але характерним для бiльшостi цих публiкацiй є деяка декларативнiсть, яка, у кращому випадку, пiдтверджена бажанням авторiв застосовувати зазначенi технологiї у все нових та нових галузях дiяльностi, у тому числi навчальнiй. На нашу думку, перехiд вiд декларацiї мети, яку формулюють автори такого пiдходу, до процедури реалiзацiї цiєї мети неможлива без урахування вiкових особливостей молодших школярiв та дошколят. Мiж тим, з того, що ми бачимо сьогоднi, можна зробити висновок: замiсть глибокого, всебiчного вивчення впливу НIТН на результати навчання та формування психічних якостей дитини, що потребує проведення кропiтких, зважених та науково-обгрунтованих психолого-педагогiчних дослiджень, йдеться про "механiчне" поширення НIТН на всю множину навчальних закладiв. Посилання авторiв такого поширення на те, що "вчителька переконана" (у впровадженнi НIТН), не може бути пiдставою для узагальнення результатiв таких педагогічних "експериментiв".

Треба казати i про те, що традицiйнi посилання на "класичнi" психолого-педагогiчнi дослiдження не зовсiм коректнi в силу того, що вони були проведенi до появи сучасних засобiв НIТ. Досвiд показує, що вдосконалення апаратно-програмних засобiв НIТ здiйснюється скорiше, анiж психолого-педагогiчнi дослiдження щодо їх впливу на процеси навчання та виховання дитини. Таким чином, формується множина проблем щодо з'ясування впливу засобiв НIТ та специфiки їх використання на динамiку психiчного розвитку дитини та досягнення кiнцевих цiлей навчання. Наприклад, як використання засобiв НIТ у молодшому вiцi впливає на формування системи оперативних одиниць сприйняття, сенсорних еталонiв, котрі опосередковують сприйняття та перетворюють його з процесу побудови образу в елементарнi процеси пiзнання? На результатах яких психолого - педагогiчних дослiдженнь ґрунтується визначення ролi i мiсця засобiв НIТ у навчально-виховному процесi дошкiльної i початкової шкiльної ланки? Чим обгрунтовано перенесення початку вивчення основ iнформатики у початкову школу та дошкiльнi заклади освiти? Чи можна обмежитися тезiсом "Не зашкодь" тiльки з точки зору дотримання санiтарно-гiгiєнiчних норм пiд час роботи дитини з комп'ютером? Спробуємо пояснити нашу думку, пiдкреслюючи, що ми залишаємося активними прихiльниками впровадження НIТН у навчально-виховний процес закладiв освiти усiх типiв та рiвнiв акредитацiї.

Навчальна дiяльнiсть з засобами НIТ обов'язковим чином пов'язана з самостiйним використанням дитиною цих засобiв, тобто з процесом управлiння апаратно-програмним комплексом (за допомогою клавiатури, джойстiка, "мишi" тощо) на пiдставi сприйняття зорової iнформацiї. Особливостi процессiв сприйняття та опрацювання зорової iнформацiї (розпiзнавання, класифiкацiя, категоризацiя тощо) очевидно залежать вiд тієї стадiї онтогенезу особистостi, на якiй всi цi процеси включаються у життєвий цикл суб'єкту навчання [4].

Смислове сприйняття "екранного повiдомлення" обумовлене включенням його до активної дiяльностi дитини щодо управлiння засобом НIТ. Тут виникає питання про урахування впливу психiчних якостей дитини та залежностi вiд цього швидкостi та правильностi виконання операцiї щодо управлiння засобом НIТ.

Педагогiчнi спостереження показали, що при роботi з засобами НIТ та конкретним ППЗ, що використовуються для розв'язування навчальної задачi, предметна галузь якої знаходиться за межами власне iнформацiйних технологiй, учень знаходиться в ситуацiї, коли повинен використовувати дві паралельно-послiдовнi перцептивнi схеми. Одна схема - основна - дозволяє йому здiйснювати дiяльнiсть в предметнiй галузi учбової задачi, iнша - додаткова - здiйснювати дiяльнiсть щодо управлiння засобами НIТ (виступати в ролi активного користувача). При звертаннi до тiєї чи іншої перцептивної схеми, одна з них вiдступає на другий план, тобто переходить в область "затемнення". Переведення уваги, перенесення акцентiв дiяльностi визначає специфiку застосування засобу НIТ та вiдповiдного ППЗ в навчальному процесi, впливає на процес прийняття рiшення [5].

Важливим також є питання про те, у якому спiввiдношеннi повиннi формуватись теоретичнi уявлення, що пов'язанi з використанням засобiв НIТ, та операцiйно-технiчнi навички використання цих засобiв у дiтей молодшого вiку. Тут треба враховувати той факт, що засоби НIТ не можуть знайти у дитини дiяльнiсної опори у повсякденнiй практицi, не виступають як знаряддя працi дитини. Не можна також забувати про те, що штучне поширення сфери використання засобiв НIТ дитиною обмежується медико-бiологiчними проблемами [6, 7].

Особливу увагу треба звернути на дослiдження операцiонально-технiчної компоненти специфiчно-перцептивних видiв навчальної дiяльностi дитини з використанням засобiв НIТ. Актуальним може бути дослiдження динамiки формування смислових вiдношень, що пов'язують перцептивнi дiї дитини при використаннi засобiв НIТ з дiяльнiстю, в контекстi якої вони здiйснюються, враховуючи обмежену множину цiєї дiяльностi, що пов'язано з розумовим вiком дитини.

При будь - якiй органiзацiї навчального середовища, тобто середовища, у якому вiдбувається навчальна дiяльнiсть дитини, використання в ньому програмно-апаратних засобiв потребує формування у дитини специфiчних структур дiяльностi, котрі "нав'язуються" цими засобами. Мова йде не про змістовне наповнення навчального курсу, що подається з використанням засобiв НIТ, а про дiяльнiсну складову на рiвнi управлiння цим засобом.

Будь-яка операцiя з засобом НIТ пов'язана з прийняттям рiшення про подальшу дiяльнiсть [8], тобто, у нашому випадку, з плануванням дiй, спрямованих на використання засобу НIТ, на пiдставi аналiзу ситуацiї, що сформована низкою попередніх дiй, та того представлення щодо результату наступних дiй, яке виступає як поведiнка, що спрямована на реалiзацiю мети як "образу майбутнього" в самому матерiалi дiяльностi дитини [9]. При використаннi в навчальнiй дiяльностi засобу НIТ ця дiяльнiсть багато в чому обумовлена специфікою апаратно-програмного комплексу, активне використання якого може здiйснюватись тiльки у дiалоговому режимi. Тут важливим є питання про необхiдну i достатню "глибину" аналiзу дитиною низки попереднiх дiй, що привели навчальне середовище "дитина-комп'ютер" до того стану, який повинна аналiзувати дитина, та визначення кiлькостi "крокiв", яку вона повинна "пройти" до реалiзацiї "образу майбутнього" на екранi комп'ютера. Цi питання пов'язанi, з одного боку, з цiлепокладанням проектантiв та органiзаторiв навчального процесу, з iншого - з рiвнем розумового розвитку дитини, тобто потребують комплексного психолого-педагогiчного дослiдження.

Як показують педагогiчнi спостереження, ступінь активностi дитини при використаннi засобу НIТ в деякiй мiрi може характеризуватися взаємовiдносинами, що встановлюються у

навчальному середовищi "дитина-комп'ютер" при вирiшеннi питання "ведений-ведучий" у кожнiй конкретнiй ситуацiї [10]. Зрозумiло, що нижчий рiвень активностi учня притаманний ситуацiї, коли ведучим виступає комп'ютер (точнiше, те програмне середовище, яким оперує дитина), ведений - учень. Такий рiвень характерний для iгрової ситуацiї, органiзованої у вiдповiдному програмному середовищi. Перехiд засобу НIТ від рiвня "iграшки" до рiвня засобу навчальної дiяльностi визначає якiсний ступiнь у застосуваннi засобу. Тут постає питання про мiсце, яке органiзатори навчального процесу вiдводять засобу НIТ у цьому процесi.

Iснує велика кiлькiсть педагогiчних програмних засобiв (ППЗ), якi зводять засiб НIТ до рiвня джерела навчальної iнформацiї, яка вiзуалiзована на екранi комп'ютера або подана

його аудiозасобами. Активнiсть дитини у цих ППЗ визначається її реагуванням на питання, що закладенi проектантами вiдповiдного засобу. При такому пiдходi ведучим виступає програмний засiб, "глибина проробки", тобто ретроспективного аналiзу дитиною попереднiх дiй, майже не потрiбна, побудова "попереднього плану дiй" [11] обмежена одним "кроком". Така ситуацiя характерна саме для гри, при цьому "правила гри" встановлюються розробниками ППЗ, i є однаковими для всіх користувачiв. Питання диференцiацiї тут вирiшуються на рiвнi термiну засвоєння навчального матерiалу, кiлькiстю циклiв використання ППЗ або його фрагментiв, характером "точок входження" користувача у рiзнi фрагменти ППЗ. Саме такi ППЗ можуть бути використанi у навчально-виховному процесi дошкiльних навчально-виховних закладiв та початкової школи. Але використання i таких програмних засобiв повинно мати деякi межi, бути змiстовно обгрунтовано.

Якщо в старшому шкiльному вiцi здiйснення діяльності (цiлепокладання, добiр засобiв, виконання дiй, аналiз результатiв i т. iн.), зокрема у середовищi "учень-комп'ютер", спирається на достатньо сформованi розумовi якостi особистостi, то у молодшому шкiльному вiцi до недоліків зазначеного пiдходу можна вiднести вiдсутнiсть можливості використання подiбних засобiв НIТ для формування у дитини навичок ретроспективного аналiзу власних дiй, планування подальшої дiяльностi тобто тих компонентiв, без яких неможливо формування продуктивного мислення. Крiм того, "мала" компонента самостiйностi, що притаманна такому пiдходу, може закрiпити у дитини роль веденого у середовищi "людина-комп'ютер", що нiяк не вiдповiдає цiлям формування творчої особистостi, яка у своїй майбутнiї дiяльностi в умовах iнформатизованого суспiльства має активно залучати засоби НIТ для досягнення власних цiлей.

Окремого розгляду потребує питання про те, як впливає формування алгоритмичного мислення (на позитивних якостях якого наполягають багато педагогiв) на розвиток творчих здiбностей учнiв. Це важливо хоча б тому, що творчiсть це, в першу чергу, вихiд за межi засвоєного алгоритму. Алгоритм, як система приписiв, виконання яких обов'язково приводить до отримання розв'язку задачi, формує, в основному, навички репродуктивної дiяльностi. Перевантаження алгоритмiчнiстю, стискання рамками приписiв саме дитячого мислення може завдати бiльше шкоди, анiж користi. Врiвноваження компонентiв рiзних форм розумової дiяльностi молодших школярiв повинно бути обгрунтовано з урахуванням превалювання формально-логiчної компоненти в розумовiй дiяльностi при оперуваннi алгоритмами. Деякi фахiвцi навiть наполягають на тому, що постiйне оперування з засобами iнформацiйних технологiй накладає свiй вiдбиток на психiчну структуру розумової дiяльностi, на особливостi її процесiв та виробляє вiдповiдну спрямованість мислення. Аналiзуючи професiйну дiяльнiсть програмистiв, дослiдники помiтили, що "комп'ютер подiбний до дзеркала, яке вiдiбражає зворотнiй бiк розумових процесiв програміста" [12].

Ми окреслили далеко не всi питання, що виникають при аналiзi означеної проблеми, але вивчення цих питань дасть можливiсть наблизитися до розумiння впливу використання засобiв НIТ на розвиток дiтей дошкiльного та молодшого шкiльного вiку, на формування потрiбних, заздалегідь сформульованих та визначених психологiчних властивостей дитини. Це, у свою чергу, надасть можливостi прогнозувати результати цього впливу, формувати спектр позитивних педагогiчних дiй при реалiзацiї навчально-виховного процесу з використанням засобiв НIТ. Цi питання пов'язанi, в першу чергу, з кiнцевими цiлями навчально-виховного процесу, а не з проблемою використання у цьому процесi того чи іншого апаратного та програмного забезпечення засобiв НIТ.

2

Loading...

 
 

Цікаве