WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Новi пiдходи до аналiзу навчальних планiв в умовах альтернативної освiти - Реферат

Новi пiдходи до аналiзу навчальних планiв в умовах альтернативної освiти - Реферат

Реферат на тему:

Новi пiдходи до аналiзу навчальних планiв в умовах альтернативної освiти

Розглянемо той стан об'єктивно iснуючої реальностi, що склався на сьогоднi як результат низки рiшень, пов'язаних з перебудовою системи освiти. Цей стан, у заломленнi до процесу навчання, конкретизується змiстовно в множинi запропонованих пiдручникiв, структурно - в множинi нових програм для середнiх закладiв освiти. Програми та пiдручники розглядаються нами не вiдокремлено, а як взаємозв'язанi складовi одного i того явища - iнформацiйної насиченостi i структури процесу навчання.

Вiдомо, що iнформацiя, яка циркулює у навчальному процесi, опановується суб'єктом навчання нерiвномiрно. Ця нерiвномiрнiсть, вочевидь, залежить вiд багатьох обставин як об'єктивних, так i суб'єктивних. Серед обє'ктивних обставин можно видiлити тi, що пов'язанi з кiлькiстю навчальної iнформацiї, якою повинен ( згiдно запланованої мети навчання, яка вiдображена у навчальних планах, програмах та пiдручниках) оволодiти учень за одиницю навчального часу. Помiтний надлишок навчальної iнформацiї приводить до того, що деяка її частина не набуває ознак актуальностi для суб'єкту навчання, залишається на потенцiйному рiвнi в процесi iнформацiйного обмiну, яким по сутi є навчальний процес.

Проблема також полягає в одночасному (паралельному) використаннi рiзних пiдручникiв з рiзних предметiв, якi використовує суб'єкт навчання у своїй дiяльностi. В умовах альтернатив вибору пiдручникiв може iснувати деяка множина їх наборiв, сполук, завдяки чому формуються рiзнi iнформацiйнi рiвнi та структури iнформацiйної складової навчального середовища.

Наприклад, сьогоднi в Українi природничо-математична компонента освiти у десятому класi загальноосвiтньої школи представлена двома пiдручниками з фiзики, двома - з хiмiї, трьома - з алгебри, по одному - з геометрiї, бiологiї, основ iнформатики. Тобто, у реальному навчально-виховному процесi може бути використано дванадцять сполук пiдручникiв. Випадковiсть винекнення зазначених сполук може призвести до "механiчного" кооперування пiдручникiв та програм, що надасть навчальному плану закладу освiти ознак еклективностi i, врештi решт, не зможе забезпечити досягнення запланованих результатiв навчання. Таким чином, сьогоднi виникає потреба формування нових пiдходiв до аналiзу проблеми мiжпредметних зв'язкiв.

Структура i змiст навчальної програми, пiдручника виходить з теоретичних конструкцiй, побудованих авторами програм та пiдручникiв на пiдставах свого розумiння цiлей навчання, свого власного досвiду, теоретичних положень, концепцiй, якi є узагальненям суспiльної практики, досвiду, але обмеженi конкретною предметною галуззю. Саме ця обмеженiсть може привести до виникнення ситуацiї, яку ми називаємо "iнформацiйна катастрофа", тобто такої кiлькостi нової iнформацiї на одиницю навчального часу, якiсне засвоєння якої суб'єктом навчання неможливо в силу об'єктивних причин, котрi визначаються обмеженими ресурсами людини щодо сприймання та засвоєння iнформацiї.

Розумiння можливостi "iнформацiйної катастрофи" привело до постановки проблеми знаходження заходiв для її запобiгання. Пiдхiд, що пропонується для розгляду зазначеного питання, виходить з того припущення, що результати навчально-виховного процесу обумовленi взаємовпливом навчальних програм, реалiзованих в альтернативних варiантах, при їх об'єднаннi в комплекси. Очевидно, навчальнi предмети, в процесi їх вивчення, взаємодiють один з одним, формуючи загальнi структури понять i способи мислення суб'єкту навчання. В результатi кооперативної взаємодiї, альтернативнi програми, за якими побудовано навчальний план в межах окремого закладу освiти, та якi спираються на конкретнi пiдручники, створюють органiзацiйно упорядковану структуру (комплекс), яка, в свою чергу, складається з пiдструктур (комплексiв, побудованих на пiдставах фахової спрямованостi, наприклад, природничо - математичний, гуманiтарний, полiтехнiчний i т. iн.).

З iншого боку, розподiл навчального матерiалу за годинами, що вiдводяться на кожну тему згiдно програми вiдповiдного курсу, може бути вiдкоректований при використаннi конкретного (вже iснуючого) пiдручника у реальному навчальному процесi. Iнакше кажучи, з'являється можливiсть адаптування програми до пiдручника. При цьому загальна кiлькiсть навчального часу не змiнюється, а проходить перерозподiл годин за критерiєм вирiвнювання кiлькостi нових понять, що вводяться у кожнiй темi. Такий пiдхiд може допомогти вчителю при створеннi календарно-тематичного плану, в якому опосередковано врахованi вимоги щодо запобiгання виникнення "iнформацiйної катастрофи", тобто врахованi iнформацiйнi та структурнi параметри паралельних навчальних курсiв, виходячи з аналогiчних параметрiв пiдручникiв та програм цих курсiв.

Запрпонована методика , спирається на доступнi для спостерiгання та вимiру данi i будується на визначених комплексах вiдношень. Це надає можливостi виключити, на скiльки це можливо, iнтуiтивнi i суб'єктивнi уявлення про предмет дослiдження. Обраний пiдхiд надає можливостi у системнiй формi визначити властивостi, вiдношення, класифiкувати або упорядкувати об'єкти i подiї, дозволяє переходити вiд одного типу i стану об'єктiв до iншого його типу i стану.

Об'єктами дослiдження виступають найбiльш поширенi зараз носiї навчальної iнформацiї, зокрема, пiдручники, якi рекомендовано для використання в навчальному процесi середнiх закладiв освiти України. Пiдручники ми розглядаємо як системнi одиницi, котрi вивчаються та порiвнюються за деякими заздалегiдь визначеними ознаками.

Виходячи з основних положень теорiї iнформацiї та її заломлення для навчального процесу, можна казати, що саме нова для суб'єкта iнформацiя є найбiльш значуща, потребує найбiльших зусиль вiд учня для її опанування (розумiння, вивчення, знаходження прийомiв її використання i т.iн.). Таким чином, iнформацiйна насиченiсть навчального процесу визначається, в першу чергу, саме новою для суб'єкта iнформацiєю.

На першому етапi дослiджень ми розглядаємо найбiльш, на наш погляд, суттєву ознаку, а саме - кiлькiсть понять, котрi є новими для суб'єкту навчання в кожному навчальному предметi, тобто несуть нову навчальну iнформацiю, новi знання, якi повинен опанувати суб'єкт. До таких понять ми вiдносимо визначенння, дефiнiцiї, закони, теореми i т. iн., з якими суб'єкт навчання зустрiчається вперше при вивченнi деякої галузi людського знання.

Видiлення нової iнформацiї в пiдручниках технiчно не викликає утруднень тому, що ця iнформацiя дидактично видiляється в текстi пiдручника тим чи iншим способом (пряма вказiвка, змiна шрифту, пiдкреслення тощо). Це зроблено автором пiдручника i, поважаючи його думку, ми орiєнтуємось на його розумiння щодо внутрiшньої структури пiдручника, формування змiсту, вiдбору методiв подання та розподiлу нової навчальної iнформацiї в текстi. Таким чином проблема надiйностi, достатньостi i репрезентативностi первiсних даних вирiшується тiльки множиною тих пiдручникiв, що розглядаються.

Loading...

 
 

Цікаве