WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Принципи керування проектуванням інформаційних систем управлінської діяльності - Реферат

Принципи керування проектуванням інформаційних систем управлінської діяльності - Реферат

Реферат на тему:

Принципи керування проектуванням інформаційних систем управлінської діяльності

Вступ

Проблема створення ефективної ІС як технологічної компоненти діяльності органів державного управління є важливим практичним завданням проведення адміністративної реформи.

Розробка та запровадження ІС визначається технологічним процесом (ТП) проектування, що визначає дії, які виконуються з моменту визначення вимог щодо проектування ІС до моменту її створення з забезпеченням цих вимог [1]. Керування ТП – це планування, організація та контроль виконання проекту від його ефективності залежить якість і життєздатність проектованої ІС.

Методологія проектування програмного забезпечення за допомогою ТП базується на концепціях та методах програмної інженерії [2-5], в межах якої забезпечується реалізація великих програмних систем та їхня конкурентноздатність [3].

ІС управлінської діяльності можна визначити як організаційно упорядковану сукупність документів, інформаційних технологій з використанням засобів обчислювальної техніки та зв'язку, що реалізують інформаційні процеси у всьому обсязі обчислень [6]. Такі системи належить до складних об'єктів, для яких характерні мультимодельність представлення даних, велика зв'язність інформаційних компонентів, необхідність залучення до процесів проектування спеціалістів різних предметних галузей для урахування специфіки та особливості керування цими процесами [7]. Тому однією з важливих задач є автоматизація керування проектуванням ІС з використанням принципів та алгоритмів методів математичного програмування, стохастичних мережних моделей та моделей, побудованих на статистичних даних., які підтримують загальні методи вирішення задач цього класу. Однак для предметної області розробки IC управлінської діяльності ці принципи та моделі не є достатніми [3] .

В зв'язку з цим, в статті пропонуються нові принципи моделювання й оптимізації задач керування проектуванням ІС, починаючи з аналізу потреб до створення відповідного програмного продукту. Для цього розроблені формальні моделі управління проектуванням системи, ТП якої містить множину процесів переробок різних сукупностей робіт, що наближає цей метод до вимог спіральної моделі розробки програмних систем [3].

Застосування та апробація запропонованих принципів подається на прикладі проектування ІС "Система нормативно-правового і методичного забезпечення організації навчального процесу в загальноосвітніх закладах України на базі мережі Інтернет" (№ держреєстрації 0101U006513), далі ІС "ЗНЗ".

До етапів ТП проектування ІС "ЗНЗ" відносяться:

  • етап встановлення вимог;

  • етап специфікації вимог;

  • етап проектування архітектури;

  • етап реалізації;

  • етап інтеграції;

  • етап тестування;

  • етап супроводження

Згідно цих етапів [4] проведено моделювання задач керування ТП проектуванням ІС "ЗНЗ". Отримані результати були використані при практичному створенні проекту, що завершено в 2002 році. Розпорядженням МОН України ІС "ЗНЗ" введена в дію із реєстрацією в мережі Інтернет за адресою www.znz.edu-ua.net.

Принципи керування проектуванням ІС

Процес керування ТП проектуванням ІС як послідовності дій, які виконуються у заданих умовах з метою керування відноситься до класу динамічних систем з великою кількістю елементів, складними зв'язками між ними і стохастичним характером їх поведінки. Така система складається з керуючої і керованої підсистем, з'єднаних між собою засобами (каналами) передачі інформації. На вхід у систему надходить інформація про потребу автоматизації певних функцій чи процесів, визначених базовим документом, наприклад технічним завданням, а на виході – ІС із заданими характеристиками (надійність, якість тощо).

Під керованою підсистемоюрозуміється ТП проектування, розробки і використання ІС. Складовими частинами цієї підсистеми є ресурси ТП – технічні засоби (ТЗ) і кількість виконавців. На підсистему впливають зовнішні фактор: зміна вимог замовника, внутрішні збої, ремонт ТЗ, простої через хвороби членів команд, помилки виконавців, що приводять до повторення чи операцій етапів робіт.

Підсистема керування це керування програмним проектом і засобами автоматизації різних діяльностей учасників розробки ІС .

Керування розглядається як циклічно повторюваний процес впливу органа керування на керований об'єкт, для якого на основі способів обробки інформації й оцінки ситуації виробляється план досягнення мети, контроль його виконання і корекції в залежності від зміни умов і обстановки, вироблення нових впливів, вибраних з множин варіантів плану.

Розглянемо постановку задачі керування проектом.

Припустимо, задано варіант плану (Х) виконання комплексу робіт із проектування ІС за такими даними:

  • укрупнений сітковий графік виконуваних робіт G, що складається з послідовності виконуваних робіт;

  • характеристика кожної li - роботи (li  L), її обсяг qi і виду Wi ,

  • сукупність ресурсів R =< RL, RS >, що включають трудові RL і матеріальні RS, у тому числі кількість і їх види;

  • норми споживаних ресурсів по видах робіт NRi  NR;

  • закон розподілу випадкових величин F = {F1,..., Fr}, що характеризують вплив випадкових факторів: помилки при виконанні робіт, збої, ремонт ТС тощо.

Потрібно визначити для заданого моменту часу усередині планового періоду [t0,T] з вірогідністю Р з такими очікуваними характеристиками ТП величину Y:

- терміни завершення окремих робіт і імовірність закінчення роботи в заданий термін,

- обсяг необхідних ресурсів (загальний і по кожній роботі) та обсяг робіт з урахуванням переробок:

Y = Y (X (G, R, L, NR ), F, t0 , T ) (1)

Нехай Х належить області D припустимих варіантів плану, K(X) – критерій оптимальності варіантів плану. Потрібно знайти такий X*  D, при якому мінімізується заданий критерій

K (X*) = min K (X) (2)

XD

Використовуючи формули (1, 2), сформулюємо основні задачі визначення плану:

1) складання такого плану Х при заданих R, G, L, NR, F, t0, T, щоб вихідні параметри цього плану знаходилися в області YD

Y = Y (X)  YD (3)

2) вибір такого плану комплексу робіт Х, що буде оптимальним при заданому критерії, і полягає в рішенні задачі (2).

У процесі виконання плану робіт згідно ТП проводиться оперативний контроль, суть якого полягає у визначенні в момент t розбіжності між фактичним станом ТП та значеннями його параметрів згідно плану Х.

Адаптивна корекція плану здійснюється шляхом визначення такого Х*, що виходить з поточного стану процесу і враховує співвідношення (2) чи (3).

Найбільш розповсюдженими методами рішення таких задач є :

  • метод математичного програмування,

  • стохастичні мережні моделі,

  • моделі, побудовані на статистичних даних.

Метод математичного програмування не враховує вплив випадкових факторів, що призводить до грубих оцінок ТП.

Стохастичні мережні моделі дозволяють враховувати такі випадкові фактори ТП, як збій, ремонт ТЗ, хвороба виконавців тощо. При цьому може не враховуватись специфіка ТП як процесу з множиною переробок різних сукупностей робіт, що спричиняються помилками виконавців.

Прийнятним інструментом є відомі моделі оцінки термінів і витрат (модель СOCOMO Боема) на ЖЦ ПЗ [2]. Вони ґрунтуються на статистичних даних керування програмними проектами. Модель СOCOMO увібрала в себе три техніки виміру проекту: експертну, алгоритмічну на базі оцінок розміру системи, моделюючу техніку "позначка-модель". Боем розвив модель СOCOMO ще в 70-х роках, використовуючи показники ціни, а також інші оцінки – персонал, властивості проекту, продукту та середовища [3]. Ця модель включає оцінку трьох стадій ведення проекту. На першій стадії будуються прототипи розв'язку задач підвищеного ризику (інтерфейс користувача, програмне забезпечення, система взаємодії, виконавські властивості тощо) .

Оскільки на цій стадії розміри проекту передбачити важко, оцінки даються в термінах так званих об'єктних точок, як наприклад, число баз даних, число таблиць у базі даних клієнта, відсотки представлення екранів і повторне використання звітних форм, запозичених з попередніх проектів.

На другій стадії робиться оцінка витрат на проектування і реалізацію функціональних точок проекту, відображених у вимогах до проекту.

Третя стадія оцінки належить до завершення проектування, коли розмір системи може визначатися термінами рядків програм й інших чинників.

Для вирішення задач керування ТП проектуванням ІС будемо розглядати модель процесу проектування ІС, яка включає всі види робіт, необхідні при виконанні процесу створення, проміжні стани ТП, функції оцінки ризику, вартості з урахуванням внеску виконавців ( їхнього інтелекту тощо.), збоїв і ремонту ТС та інше.

Loading...

 
 

Цікаве