WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Тенденції формування та використання системи комп’ютерних засобів навчання - Реферат

Тенденції формування та використання системи комп’ютерних засобів навчання - Реферат

Реферат на тему:

Тенденції формування та використання системи комп'ютерних засобів навчання

Одним з найбільш яскравих проявів технічного прогресу у галузі навчання є впровадження комп'ютерних засобів. У наш час з'явилися технології, завдяки яким можливості комп'ютера перейшли на якісно новий рівень.

Застосування у навчанні набувають глобальні комп'ютерні мережі, зокрема Інтернет, які дозволяють миттєво отримувати інформацію майже з будь-яких куточків світу. Доступ до засобів зв'язку спростився і полегшився такою мірою, що зараз опанування засобами телекомунікацій стає складовою загальної ерудиції та належного рівня підготовки учня середньої школи.

Використання у навчанні засобів, які надають глобальні мережі, може виявлятися одразу по декількох напрямках. По-перше, з'явилася можливість залучати для роботи з навчальним матеріалом інформацію, що знаходиться на віддалених носіях, наприклад, з електронних банків даних, довідників та електронних бібліотек. По-друге, виникли передумови обміну інформацією людей, які знаходяться у різних куточках світу. Це надає можливості для таких форм навчання, як спільна творчість школярів, створення своєрідних "гуртків по інтересах", поширення набуває й феномен дистанційного навчання.

Особливо великий вплив здійснює розвиток мережі Інтернет на галузь засобів навчання. У зарубіжних країнах, наприклад, набувають все більшої популярності так звані "ресурсні центри". Ці центри поширюють інформацію про те, які з'явилися нові засоби навчання, містять їх переліки та опис, методичні вказівки для вчителів стосовно використання засобів, а також інформацію відносно того, як можна замовити для шкіл ті чи ті види засобів [3]. Зараз ці центри мають репрезентацію у вигляді відповідних Інтернет-сторінок. За допомогою звертання до вказаних сторінок можна отримати посилання на необхідну спеціальну літературу або скористатися довідниками та підручниками з певних питань, віднайти інші Інтернет-адреси, що пов'язані з висвітленням відповідної галузі. Інформація з ресурсних центрів може виявитися дуже доречною для вчителів та учнів, оскільки там можна знайти корисні відомості, останні новини стосовно викладання різноманітних предметів, наприклад, програми навчальних телепередач, а також отримати кваліфіковані поради щодо використання відповідних засобів навчання

Відбувся прогрес також і у розвитку комп'ютерних носіїв інформації. За останні декілька років обсяги пам'яті жорстких дисків, постійних записуючих пристроїв, зросли в десятки та сотні разів. Крім того, більш досконалими стали методи стискання інформації, тепер вони дозволяють зменшувати обсяг відцифорованих відео та звукових файлів у тисячі разів. Завдяки цьому поліпшилися можливості для запису у цифровому форматі звукової та відеоінформації, яка потребує значних обсягів пам'яті.

Так виникли передумови для подальшого розвитку ще одного важливого різновиду комп'ютерних засобів навчання – мультимедіа. Застосування зовнішніх носіїв інформації підвищеної місткості, зокрема компакт-дисків, сприяло поширенню різноманітних довідкових систем, багатотомних словників та комп'ютерних енциклопедій, що можуть розміститися на одному диску [2]. Широка доступність навчальної інформації самого різноманітного характеру завдяки засобам мультимедіа є важливим фактором, що впливає на перспективи розвитку та характер сучасного процесу навчання. Спеціалізовані програми навчального призначення стають елементом оснащення робочих місць та лабораторій учнів, важливим чинником підвищення професійної кваліфікації студентів, а також впливають на зростання інтересу до навчання та надбання основ комп'ютерної грамотності.

Іще один перспективний напрямок розвитку комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання пов'язаний із системами на основі штучного інтелекту (ШІ). Так, існує багато програм навчального призначення, що спираються на методи моделювання та репрезентації знань. Серед таких систем - програми автоматичного доведення теорем; навчання розв'язанню задач у галузі геометрії, фізики, математики; побудови та репрезентації моделей; навчання на прикладах; виведення закономірностей; навчальні експертні системи тощо [1, 2]. Більшість цих програм можуть бути використані як у навчальному процесі, так і у практиці наукових досліджень.

Системи ШІ мають ту перевагу, з огляду на цілі навчання, що у їх будові досить чітко структурована та виявлена організація знання, яке закладено в основу. Проводячи навчання із застосуванням такої системи, учень не лише знайомиться з новим матеріалом, а ще й має змогу проаналізувати способи репрезентації знання у галузі, яку він вивчає. Таким чином широке використання у навчанні систем ШІ сприятиме інтеграції та систематизації знань учня.

Іще один варіант використання систем ШІ – із довідковою метою. В останній час намітилася тенденція до створення обширних баз знань у різних предметних галузях. Можна говорити про тенденцію розвитку систем довідкового типу від баз даних, які зберігали інформацію у пасивному вигляді, до баз знань, які містять структуровану інформацію проблемно-орієнтованого типу. Такі бази знань могли б використовуватися з метою залучення відомостей із деякої суміжної галузі для проведення міждисциплінарних досліджень, для формування інтегрального підходу до розв'язання проблем. Створюється можливість доступу до великих обсягів інформації, яку можна отримати навіть у тій галузі, у якій користувач ще не є спеціалістом.

Раніше програми ШІ лише поверхнево відтворювали деякі риси інтелекту та знання, дійсно притаманні мисленню людини. Загальна тенденція полягає у тому, що вони все більшою мірою набувають рис імітаційного моделювання свого об'єкту – знання. Це виявляється у тому, що, по-перше, все більша кількість різноманітних елементів знання залучається для побудови комп'ютерних програм. Серед них не лише правила типу "якщо-то", евристичні правила, процедури перетворень тощо, але й моделі, поняття, закони, гіпотези, проблемно-орієнтовані схеми та інші елементи. По-друге, намічається тенденція до інтегрованості програм, коли в одній і тій самій програмі використовується підсистема виведення понять, нових закономірностей у предметній галузі, а також підсистема використання цих понять та закономірностей для розв'язання задач [4]. По-третє, намічається перехід до пошуку інтегральних аналітичних, структурних та психологічних системних моделей інтелекту та знання, які могли б бути покладені в основу програм штучного інтелекту. Застосування таких моделей знання також сприяє тому, що програми ШІ стають дедалі потужнішими.

Залучення методів імітаційного моделювання у галузь штучного інтелекту свідчить, що ці методи починають взагалі поширюватися на сферу гуманітарного знання. Не є виключенням навчання та викладання. Опанування цими методами дасть можливість учням краще зрозуміти структуру знання, що є об'єктом вивчення, за рахунок освоєння програм моделювання знання, а також набути корисних навичок імітаційного моделювання, що знадобляться їм у подальшій професійній діяльності.

Література

  1. Компьютерная технология обучения. Словарь-справочник / Под ред. В.И.Гриценко, А.М.Довгялло. - Киев: Наукова думка, 1992. - 650 с.

  2. Основи нових інформаційних технологій навчання / За ред. Ю.І.Машбиця. – К.: ІЗМН, 1997. – 264 с.

  3. The encyclopaedia of educational media, communications and technology / Ed. by Unwin D., McAleese R. - London: The Macmillan press, 1978.

  4. Zytkow J.M. Zieming Zhu. Automated Empirical Discovery in a Numerical Space // Proceedings of the Third Annual Chinese Machine Learning Workshop ' 91, - Harbin, 1991.

Loading...

 
 

Цікаве