WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Системнi особливостi освітнього середовища як об’єкту інформатизації - Реферат

Системнi особливостi освітнього середовища як об’єкту інформатизації - Реферат

На рiвнi генезу ми розглядаємо незворотнi процеси, що вiдбуваються у дiяльностi навчання i виховання та в цiлому у навчальному процесi як становлення процесiв та явищ у розвитку суб'єкта навчання.

Процеси навчання, з точки зору системного пiдходу [5], можна вiднести до класу iнформацiйних, структурно-комплексних, вiдкритих (вiдносно автономних), iєрархiчних та нерiвномiрних. Основнi їх властивостi визначаються керованiстю, параметричнiстю та спостережуванiстю, поведiнка системи характеризується розвитком, циклiчнiстю та динамiчнiстю.

Використовуючи теорiю систем до названих процесiв, треба враховувати також iснування певних невизначеностей (у загальному розумiннi), таких як:

- невизначенiсть меж системи, яка полягає у тому, що елементи системи пiдпадають пiд вплив зовнiшнiх, вiдносно системи, факторiв, впливiв (навчальне середовище, у якому вiдбуваються подiї, можна характеризувати як квазiзамкнуте);

- невизначенiсть переходу вiд однiєї системи до iншої (вiд одного стану системи до iншого її стану), яка обумовлена тим, що змiна стану системи може бути визначена тiльки суб'єктивно;

- невизначенiсть поведiнки системи в умовах змiни середовища або змiни послiдовностi дiй: останнє питання є, взагалi кажучи, основною проблемою методики навчання;

- невизначенiсть оцiнки цiнностi навчальної iнформацiї, що циркулює у системi: ця проблема стосується визначення науковостi, доступностi, рангованостi (за деякою множиною ознак) навчальної iнформацiї;

- невизначенiсть проблеми взаємодiї множини факторiв: кiлькiсть факторiв у достатньо складнiй системi є нескiнченна множина, видiлення скінченого числа факторiв залежить вiд контексту конкретного педагогiчного завдання;

- невизначенiсть ланцюжкiв алгоритмiв, якi описують процес розвитку системи: стратегiї дiяльностi учасникiв названих процесiв (у частковому випадку - алгоритми) формуються також залежно вiд контексту завдання, яке має розв'язати кожен з учасникiв навчально-виховного процесу.

Невизначеностi цих властивостей можуть частково знiматися застосуванням аналiзу їх змiни, тобто визначенням приросту (або вiдносного приросту) величини деяких визначених параметрiв системи. Стосовно такої системної властивостi як ефективнiсть, можна сказати, що критерiї ефективностi навчального процесу можна визначати полікомпонентними імовірнісними мiрами через мультиплiкацiю ймовiрностi виконання вiдповiдних завдань учасниками процесу. Тобто ефективнiсть навчального процесу можна визначати як мiру ймовiрностi досягнення цiлей, що визначенi для кожного учасника процесу. Методи обчислення показникiв ефективностi можна звести до алгоритмiв деяких моделей ефективностi, якi визначаються, як правило, натурним (педагогiчним, психологiчним, соціологічним) експериментом, зокрема з використанням можливостей засобів ІКТ.

Невизначенiсть мультиплiкативних критерiїв ефективностi полягає у тому, що вони мають область iснування в зонi великих значень (коли результати процесу можна спостерiгати, або вимiрювати) та не працюють за малих та середнiх ймовiрностей (принципова неможливiсть спостерiгати мiкрозмiни у станi системи).

Системнi параметри навчального процесу мають певнi властивостi: характер процесiв цiлеспрямований, природа процесiв iнформацiйна, загальний результат процесу полягає у розв'язку поставленого педагогiчного завдання, досягнення визначених цiлей навчання; результат процесу навчання можна розглядати як надбання суб'єктом навчання визначеної множини знань, умiнь та навичок (iнформацiйно, структурно, дiяльнiсно); тенденцiя процесу - розвиваюча; органiзацiя процесiв - керована; тривалiсть процесiв (їх етапи, фази, стадiї, початок i кiнець, межi), закони руху процесів (операцiї, фактори, переходи, умови, напрямки) визначаються вiдносно контексту реального навчального процесу.

Використання засобів ІКТ не впливають, на наш погляд, на зазначені загальні властивості навчального процесу. Однак такі властивості як цілеспрямованість, інформаційність, керованість набувають іншого якісного змісту за рахунок можливості одержання та обробки в режимі реального часу зворотньої інформації від суб"єкту навчання, перекладення на засоби ІКТ рутинної складової процесу навчання. З іншого боку, такі властивості як тривалість та закони руху навчального процесу багато в чому визначаються життєвим циклом комп"ютерно орієнтованого засобу навчання, формою подання навчальної інформації, операційною складовою управління апаратно-програмним комплексом.

Виходячи з цього, корисним, на наш погляд, є введення поняття педагогiчних механiзмiв регулювання навчальної дiяльностi (як конкретизацiї поняття "навчальна дiяльнiсть" у заломленнi на дiяльнiсть проектанта та органiзатора навчального процесу). Можна казати, що педагогiчний механiзм регулювання названої дiяльностi є системоутворюючим фактором функцiонування навчального процесу як динамiчної системи, визначає його структуру та розвиток, а разом з тим й змiну вiдповiдних елементiв системи на кожному етапi реалiзацiї цього процесу. Доповнення системи засобів навчальної діяльності комп"ютерно орієнтованими засобами навчання істотньо змінюють структуру навчального процесу та впливають на розвиток педагогічних подій у різних типах навчального середовища, на різних вікових рівнях, з використанням різноманітних апаратних і програмних засобів тощо. Одночасно засоби ІКТ впливають на способи планування освітніх процесів, прийняття рішення щодо організаціних впливів на систему освіти на різних рівнях, забезпечують оперативний обмін нормативню, розпорядчою та науково-методичною інформацією, її збереження та обробку.

Висновки.

На сучасному етапі широкого впровадження новітніх засобів ІКТ в навчально-виховний процес особливого значення набуває проблема вивчення впливу засобів ІКТ на результати навчально-виховного процесу, психофізіологічний розвиток учнів, формування їх особистісних психічних та інтелектуальних якостей. Більшість дослідів, що проведені в цьому напрямі, стосуються доведення факту педагогічної корисності застосування засобів нових інформаційних технологій навчання (НІТН) при реалізації часткових методик викладання окремих навчальних дисциплін. Однак, досвід застосування засобів ІКТ в навчально–виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів, спостереження фахівців і батьків показує, що поряд з позитивними наслідками використання комп'ютерів у процесі навчання і виховання, існують і негативні, що викликає занепокоєння як педагогів, так і батьків.

Аналіз публікацій з питань впливу засобів ІКТ на результати навчального процесу та особистісні якості дитини показує, що найбільш актуальними в умовах широкого використання у навчально – виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу засобів ІКТ залишаються таки проблеми як: пошук i обґрунтування ефективних засобів організації навчально - пізнавальної діяльності учнів; встановлення раціонального, педагогічно виправданого діалогового спілкування учнів із засобами ІКТ на всіх етапах подання, засвоєння і відтворення учнем відповідної навчальної інформації; організація навчального середовища; поєднання індивідуальних, групових i колективних форм навчання; встановлення оптимальних пропорцій між iнформатизованим i традиційним навчанням з урахуванням сучасних принципів навчання; організація продуктивної взаємодії педагогів i учнів, учнів один з одним, учнів і засобів ІКТ; створення педагогічно доцільних програмних засобів різного типу; відповідність дидактично орієнтованих комп'ютерних програм до психофізіологічних та інтелектуальних особливостей школярів; оптимальний режим роботи дітей з комп'ютерами в умовах загальноосвітніх навчальних закладів.

Враховуючи великі витрати, якими супроводжується впровадження засобів ІКТ в навчально-виховний процес, відсутність узагальнюючих досліджень щодо впливу засобів ІКТ на загальний розвиток дитини виникає потреба в проведенні ряду експериментально - дослідницьких робіт в означених напрямах.

На виконання завдань, визначених у Постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001-2003 роки" від 6 травня 2001 р. № 436 та завдань, визначених у Програмі спільної діяльності Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України на 2002-2004 рр. Інститутом засобів навчання АПН України розпочато широкомасштабний науково-методичний експеримент "Пілотні школи", програма якого передбачає експерименталне дослідження вищеназваних проблем.

Література

  1. Гуржiй А.М., Жук Ю.О., Волинський В.П. Засоби навчання. К.: IЗМН, 1997. - 208 с.

  2. 2. Забродин Ю.М., Лебедев А.Н. Психофизиология и психофизика. М.: Наука, 1977.- 288 с.

  3. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп"ютерізація сільських шкіл. – Комп"ютер у школі та сім"ї, № 3, 2001.- С.3-10.

  4. Олійник В.В. Дистанційне навчання в післядипломній педагогічній освіті: організаційно-педагогічний аспект: Навч. Посібник.- К.: ЦІППО, 2001.- 148 с.

  5. Хохлов Е.Н., Бурыгин Н.А. Приоритетные идеи в области управления. К.: НМЦПА, 1993. - 102 с.

2

Loading...

 
 

Цікаве