WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Активні методи навчання - Реферат

Активні методи навчання - Реферат

3. Навчання у співробітництві - це модель використання малих груп навчаємих. Навчальні завдання структуруються в такий спосіб, що всі члени групи виявляються взаємозв'язаними та взаємозалежними, але при цьому досить самостійними у оволодінні навчальним матеріалом і розв'язанні задач. Викладач стає вільним від постійного зв'язку з матеріалом і здатним для певного маневру на занятті. Він може приділити більше уваги окремим особам або групі. Крім того, він може у потрібний момент об'єднати студентів групи, надати необхідні пояснення, або прочитати фрагмент лекції, якщо це необхідно. індивідуальна самостійна робота при організації навчальної діяльності за методом Cooperative Learning стає немовби вхідною, елементною часткою самостійної колективної роботи. її результат, з одного боку, впливає на результат роботи всієї групи, а, з іншого, створює мотивацію для спільної роботи. Кожний студент користується як своїми результатами роботи, так і результатами колективу, але на наступному етапі, при узагальненні результатів, обговоренні і прийнятті загального рішення, або при роботі над наступним проектом, задачею, проблемою. Слід відзначити, що сформування групи і надання їй завдання не є достатнім для ефективної подальшої роботи. Суть полягає в тому, щоб студент захотів САМ конструювати свої знання і набувати досвід. Отже проблема мотивації самостійної пізнавальної діяльності студентів не менш, а подекуди і більш важлива, ніж засоби організації роботи над проектом.

4. Конструктивізм останнім часом є найбільш популярною методикою навчання. Теорію його створено за роботами Піаже, Виготського, Пайперта. Згідно з нею студент є активним членом середовища, що не тільки відповідає за мотивацію, але й залучається до пізнання, вишукує сенс об'єктів. Знання генеруються внутрішніми процесами, але беруть свій початок із зовнішніх джерел. Конструктивізм вважає мотивацію внутрішнею категорією , що придатна людині, а не є продуктом винагороди за поведінку або результатом підштовхування системи.

Конструктивізм фокусується на структурній активності, а не на об'єктах (книжки, оцінки, викладачі), що має місце у традиційній аудиторії. Активність 'центрується на навчаємім' і змушує студентів залучатися до конструювання свого процесу навчання. Спілкування з іншими є критично важливою частиною соціалізації процесу. Виготський радить створювати 'зону безпосереднього розвитку', де робота студента спрямована на подальше розширення його академічних талантів і досягнення більш високого рівня. Сподівання та результати у навчальному середовищі конструктивізму відрізняються від традиційного навчання, отже процедуру тестування теж потрібно змінити, враховуючи поширену базу знань, яку розвивають студенти. Тестування поверхневих знань тут здебільшого вилучається з контексттуального навчання. Методи контролю та інструменти повинні бути спрямованими на осмислені знання. На жаль, сьогодні програми контролю мають тенденцію вимірювати поверхневі знання, які базуються на запам'ятовуванні фактів, процедур і в цілому на інформації, що підлягає простій класифікації та формуванню. Осмислені знання складаються не тільки з формальних бітів інформації. Це також результат зв'язків, що утворюються і формуються у мізку людини.

Керівними принципами конструктивізму (Ragnhild Hauge A new concept of learning/ 19th EUCEN European Conference 'Death and Rebirth of University Educationї', Bergen, Norway, 4-6 May 2000) ' є наступні:

викладачі та студенти належать до категорії людей, у яких ненормований робочий день. Це означає, що працюють вони завжди, коли не сплять. А найбільш нестандартні рішення приходять тоді, коли весь накопичений досвід і знання, творчо осмислені, викликають спалах у свідомості, інсайт (insight - з англ. - здатність проникнення в суть) - і рішення, здатне змінити хід усієї справи, знайдено!Як же слід навчати студентів, щоб з найменшими видатками отримати найкращий результат - зрілого і відповідального фахівця, що знає право, здатного логічно й інтуїтивно йти у правильному напрямку, підтримувати віру в перемогу в клієнта й отримувати справжню насолоду від своєї професії, уникаючи синдрому "вигоряння"? І при цьому обов'язково зберегти пізнавальний інтерес!Активні методи навчання - тренінги - не єдиний фактор майбутньої успішності студентів правових клінік. Для початку потрібно зрозуміти, що ефективність роботи правової клініки - це гарна організація процесу виконання правильних дій студентами. Тренінги ж лише навчають учасників,, як правильно виконувати необхідні дії, як ефективно взаємодіяти із соціальним середовищем, як адекватно і повно пізнавати себе й інших...Що таке тренінг як активний метод навчання, і які потрібні тренінги?Девід Лі піднімає завісу таємниці над тренінгами, до яких багато хто ставиться настільки трепетно, що не знають, як підступитися до цієї проблеми: "У визначенні групового тренінгу немає нічого несподіваного. Груповий тренінг - це будь-який процес набуття знань, чи умінь поведінкових навичок, у якому беруть участь більше двох чоловік" [1]. Кожному, хто побував на тренінгу в талановитого тренера, таке визначення видасться приземленим, що геть не відбиває тієї величі змін, що сталися під час тренінгу і через якийсь час після нього в щасливого учасника цього важливого процесу.У той же час, усі, хто "потрапив у руки" до безталанного тренера або такого, що не має потрібних навичок навіть на рівні ремесла, зазнають фрустрації таі роздратування, і причини цьому різні - від когнітивного дисонансу* до пересічних сварок учасників у групі.*Рочаткове положення теорії когнітивного дисонансу Л. Фестингера: дисонанс є негативний спонукальний стан, що виникає, коли суб'єкт одночасно послуговується двома психологічно суперечливими "знаннями" (думками, поняттями) про один об'єкт. Стан дисонансу суб'єктивно переживається як дискомфорт, якого прагнуть спекатися або шляхом зміни одного з елементів диссонансних знань, або шляхом уведення нових елементів [2]. У випадку з невдалим тренінгом цим новим елементом часто є висновок: "Тренінги - то дурниця" (прим. автора).Модернізуючи існуюче поняття соціально-психологічного тренінгу, дане ще батьком вітчизняного тренінгового руху Ю. Ємельяновим, неважко побачити, що тренінг - це область практична, орієнтована на використання активних методів групової роботи з метою розвитку компетентності. Базовими методами тренінгу різні джерела називають групові дискусії і рольові ігри, у тому числі і з використанням відеозйомки. Кількість поєднань і модифікацій цих методів доволі велика. Група для тренінгу, зазвичай, складається з 7-15 чоловік, що забезпечує необхідний рівень розмаїтості досвіду і залишає достатньо часу, аби всі учасники сформували необхідний чи необхідні навички.

Перш, ніж переходити до дослідження суті тренінгу як процесу, необхідно визначитися, які тренінги потрібні для студентів правових клінік. Відповідь на це питання лежить у сфері потреб клініки і її клієнтів: який він, студент, що працює в правовій клініці, яка задовольняє високі вимоги?З огляду на те, що основний вид діяльності студента в правовій клініці - робота з клієнтами клініки й у певному плані захист їхніх прав і законних інтересів, може скластися враження, що саме ці необхідні навички йі потрібно сформувати. Якщо ж поставити мету по-іншому - студент повинен стати професійним захисником прав і законних інтересів - то робота в клініці стане лише засобом досягнення цієї мети. Тоді розмаїтість необхідних навичок збільшується настільки, що охопить усі сфери, необхідні для успішної професійної діяльності взагалі. Як завжди, є золота середина. І є універсальні і специфічні навички, що забезпечують ефективну професійну діяльність. До таких універсальних, я б їх назвала, базовими, навичкам відносяться: навички соціальної перцепції - здатність адекватного і повного пізнання себе й інших людей і відносин; навички ділового спілкування; комплекс навичок, що забезпечують соціально-психологічну компетентність - здатність ефективно взаємодіяти з оточенням; навички роботи з інформацією та документами; навички керування і "самоменеджмент", інші навички.

Специфічні навички, необхідні студенту для виконання професійних обов'язків за підтримки супервізора в правовій клініці, а в майбутньому - у самостійній діяльності, також різноманітні і цікаві. Навички соціальної перцепції обов'язково повинні включати навички розуміння поведінки учасників процесу - потерпілого, обвинувачуваного, судді, адвоката. Навички ділового спілкування передбачають знання специфічних особливостей ділових відносин у професійному юридичному середовищі. Підвищення соціальної компетентності юриста вимагає особливих зусиль - адже ця здатність тонко поціновувати нюанси відносин і правильно розставляти акценти у взаємодіях є основою успішності в захисті законних прав і інтересів. Навички роботи з правовою інформацією і документацією в юридичній діяльності мають надзвичайно велике значення, тому що іноді від швидкості пошуку інформації і підготовки необхідного документа залежить доля клієнта й авторитет його захисника! У цьому ж переліку знаходиться навичка проведення юридичної консультації, без якої і юрист не юрист, і клієнт не отримає задоволення від розв'язання існуючої проблеми. Отже, ми можемо продовжити цей список, і на семінарі для викладачів правових клінік зі складання такого списку потрібно і починати роботу, адже саме вони - супервізори - передають усі таємниці майстерності майбутнім юристам, підтримують і корегують хід їхнього професійного розвитку й становлення особистості. Тепер, коли стало зрозуміло, що таке тренінг, і які тренінги знадобляться нам для формування навичок у студентів, потрібно розглянути процес тренінгу. Девід Л, котрого ми вже цитувалои, так і назвав главу своєї книги "Тренінг як процес".

Loading...

 
 

Цікаве