WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Григорій Ващенко про методи навчання - Реферат

Григорій Ващенко про методи навчання - Реферат

Як приклад , можна привести ще одну вправу . Вона має завдання розвинути у дітей концентрацію уваги . Для цього їм дають тексти з реченнями , що мають порушену чергу слів , через що втрачається зміст речення . Завдання в тому , щоб відновити правильну послідовність слів у реченні . Чи вправу , що має завдання збагатити дитячий лексикон , не вдаючись до словника . Учні спочатку читають визначення слів у тексті , а потім читають текст , щоб знайти слово відповідне значенню .

Методику роботи над книжкою розробляв також український педагог К.Ушинський та його послідовники . Це так звана методика пояснювального читання . Мета її полягає в тому , щоб виробити в учнів вміння вірно й ґрунтовно розуміти зміст книжки .

Методика пояснювального читання базується на розумінні Ушинським ролі мови в духовному розвитку людини . На його думку – мова , це найцінніша скарбниця національної культури : в ній відбивається світогляд народу , звичай , побут , народна психологія . Тому рідна мова мусить стояти в центрі шкільного процесу . В процесі його учні привчаються вдумливо ставитись до кожного слова , до кожного речення . У них розвивається здібність охоплювати основне в статті чи оповіданні та вірно розуміти все це .

Дуже цінною рисою методу пізнавального читання є те , що метод дійсно виховує навички вдумливого методичного читання . В цьому ми маємо поступовий перехід від часткового до загального . Спочатку учні засвоюють окремі слова , далі зміст речення , розділу , цілої статті і , нарешті , основну її ідею . Пояснювальне читання вимагає багато часу , але при правильній організації його дає добрі наслідки , розвиваючи здібності учнів . В практиці навчання велике значення має не тільки органічне сполучення наочності зі словом учителя , а й самий добір наочних посібників .

Музика і співи , введені в навчальний план наших шкіл як шкільний предмет , причому години їх майже виключно мають характер вправ з метою оволодіти технікою співу , або гри на певному інструменті . Але ні музика , ні співи майже не використовуються в нас як засоби наочного навчання , як засоби конкретизувати якісь думки , здобути в учнів певні конкретні уявлення й почуття .

На таки могутній вплив музики на наші почуття і їх формування вдачі показував ще Платон , відзначаючи при цьому , що вона може або зміцнювати волю або розслаблювати її . Аристотель , між іншим , каже , що пристрасть може бути зм'якшена через театр і музику . А особливо . цей виховний вплив музики слід пам'ятати нам ,українцям , коли ми хочемо виховати нашу молодь палкими українськими патріотами .

Отже , музика і співи використовувалися не лише на годинах співів , а й на годинах рідної мови , літератури , історії .

На уроці літератури в 7 класі при вивченні теми „ Українські історичні пісні і думи „ вчитель коротко розповів про добу боротьби козаків з татарами і поляками , що лягла в основу історичних пісень і дум про кобзарів та їхню роль в цій боротьбі . Група послідовників – науковців була визначена напередодні уроку . Учні самостійно дібрали матеріал про провідних кобзарів минувшини і сучасників . Приємно вразила пісня „ Чорна рілля і зорана „ , що стала яскравою ілюстрацією уроку .

Методика навчання ставить певні вимоги і до запитань – завдань , які ставить учитель . Запитаннями учитель ставить перед учнями якусь проблему . Недоцільно ставити проблему , що для її розв'язання дітям бракує певних знань . В такому випадку вчителеві доводиться самому розв'язувати поставлену проблему , а це зводить нанівець дидактичну вартість матеріалу ; з іншого боку , завдання , що їх ставить перед учнями вчитель , мають збуджувати активність думки . Недоцільно ставити беззмістовні запитання , одноманітні .

Так , на уроці природознавства у 2 класі , вчитель Данилко Л.Л. ставить одноманітні запитання , наприклад :

  • Розповісти про комахи

  • Розповісти про яблуневу плодожерку

  • Розповісти про білана капустяного

На уроці діти пасивні , неуважні .

Запитання треба ставити перед цілим класом , але відповідь на них має дати кожен учень зокрема . Треба рішуче забороняти хорові відповіді , бо вони дезорганізовують клас і вносять в роботу непотрібний галас .

Метод запитань – відповідей іноді ще називають методом бесід , причому розподіляють його на такі типи : бесіда на подання нового матеріалу , бесіда вступна , або попередня , бесіда перевірочна або контрольна , бесіда підсумкова .

Вступна бесіда , звичайно , застосовується перед розповіддю вчителя з метою збудити увагу учнів , зацікавити їх певною темою , допомогти їм грунтовніше зрозуміти зміст розповіді .

Так , на уроці укр. .мови у 6 класі , вчитель Козик Н.В. при вивченні теми „ Творення іменників „ вчитель говорить : Вивчивши тему „ Словотвір „ ви дізналися , якими способами творяться слова , а на цьому уроці ми простежимо з вами який із способів творення слів найбільш продуктивніший для творення іменників .

Крім того , така бесіда є одним із засобів зв'язати у певну систему знання , набуті вже учнями , з тими знаннями . що їх має подати вчитель .

Метод-запитань – відповідей ставить до учителя вищі вимоги . ніж монологічні методи навчання . Щоб спрямувати бесіду за певним планом ,

Так ,щоб вона була змістовною і в той же час тримала на відповідному рівні зацікавлення учнів ,учитель мусить дуже добре знати свій предмет , бути добрим психологом . А особливо ґрунтовних знань вимагає перед учителем бесіда , тому що він мусить не тільки подавати учням певні знання , а іноді відповідати на їх запитання . Крім того , бесіда вимагає від учителя гнучкості думки , винахідливості , бо тільки при таких властивостях інтелекту він зуміє влучно замінити одні запитання іншими , дати при потребі пояснення .

Добрі наслідки дає такий метод , коли він супроводиться відповідними ілюстраціями чи демонстраціями . Наприклад , на годинах фізики учитель , з'ясовуючи якийсь фізичний закон , досягне кращих висновків , коли замість того , щоб розповідати про нього і демонструвати свою розповідь відповідними дослідами , буде демонструвати ці досліди і , ставлячи учням запитання , буде стимулювати їх до того , що б вони самі робили певні висновки . Знання учнів , здобуті за такими методом , будуть сильнішими і ґрунтовнішими , а крім того . учні набуватимуть навичок самостійного мислення .

На відкритому уроці з фізики учитель Хом"яківська Галина Володимирівна методом фронтального опитування повторила з дітьми основні фізичні поняття , формули , одиниці вимірювання фізичних величин ,діти порівнювали і аналізували різні агрегатні стани , в яких може перебувати речовина . Велику увагу вчитель приділяє пошуковому методу навчання . Учні вдома самостійно підбирали цікавий матеріал , користувалися іншою допоміжною літературою і робили коротке повідомлення в класі . Щоб підкреслити зв'язок фізики з повсякденним життям , вчитель запропонувала якісні задачі . Цим завданням вона залучила всіх учнів до активної роботи .

Такий же метод застосувала і Федан І.Н. на уроці біології . Роздавши учням рослини шляхом запитань стимулює уважно розглянути їх і зробити висновки .

ВИСНОВОК : Пасивні методи навчання , навіть методи наочні , мають ту основну хибу , що не розвивають у дітей ініціативи та самостійної думки . Звичайно , що техніка навчання авторитарного навчання далеко легша , ніж техніка навчання активного . Зовсім ,як бачимо , інші умови за активних методів . Тут треба організувати дітей для роботи , збудити в них інтерес до неї , зуміти скерувати їх певним шляхом , допомогти дітям і дати відповідь на їхні запитання .

Така робота вимагає і більшого педагогічного такту , і кращого підготуван-

ня , ніж робота з пасивними методами .

2

Loading...

 
 

Цікаве