WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблеми викладання курсу “Основи ландшафтознавства” у педагогічних ВНЗ - Реферат

Проблеми викладання курсу “Основи ландшафтознавства” у педагогічних ВНЗ - Реферат

Другим проблемним питанням викладання курсу "Основи ландшафтознавства" у педагогічних ВНЗ, є невідповідність складності курсу і часу його викладання. На природничо-географічному факультеті НПУ ім. М.П. Драгоманова на вивчення курсу відведено 34 год аудиторних занять, із них 18 год – лекційних і 16 – лабораторних. Лекційних годин ледь вистачає на те, щоб викласти необхідний мінімум знань з теорії просторової і часової організації ландшафтних комплексів, їхньої типологічної і регіональної класифікації, методики польових досліджень і картографування. Лише фрагментарно або у дуже загальному вигляді подаються знання з галузевого поділу ландшафтознавства, прикладних ландшафтознавчих досліджень, ландшафтів України та їхнього вивчення в шкільному курсі географії.

Проте це, як кажуть, ще півбіди. Головна проблема – мала кількість навчальних годин на проведення лабораторних занять. Ось орієнтовний перелік тем лабораторних занять: 1) складання попередньої ландшафтної карти; 2) дослідження та опис рельєфу і геологічної будови ландшафтних комплексів; 3) дослідження та опис ґрунтів, ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід ландшафтних комплексів; 4) дослідження та опис рослинності ландшафтних комплексів; 5) дослідження та опис тваринного світу ландшафтних комплексів; 6) ландшафтознавче дешифрування аеро- і космічних фотознімків; 7) складання кольорової ландшафтної карти і легенди до неї; 8) побудова ландшафтного профілю.

Перша тема присвячена складанню передпольової ландшафтної карти або, іншими словами, карти попередніх ландшафтних контурів. На її опанування відведено три заняття. Студенти вчаться визначати за великомасштабною топографічною картою контури елементів річкової долини, ерозійних форм, схилів і плакорних поверхонь межирічних рівнин. Досвіду виконання таких робіт у них немає, тому виконання завдань йде повільно і двох академічних годин багатьом не вистачає, навіть при постійній увазі і допомозі викладача. Надання завдання додому не дає результату, оскільки студенти не в змозі виконати їх самостійно. Чергове заняття відбувається лише через два тижні (оскільки занять 16, у розкладі ставлять одне заняття на два тижні). За цей час студенти встигають все забути і пояснення треба повторювати спочатку. Не відразу стає зрозумілим для багатьох студентів і взаємозв'язок між формами рельєфу, які вони вчаться визначати за топографічною картою, та видами ландшафтних комплексів, які формуються на основі цих форм. Для вирішення цих проблем викладач має дотримуватися принципу індивідуального підходу у навчанні під час аудиторних занять і активно використовувати консультації для збільшення навчального часу.

Друга, третя, четверта і п'ята теми передбачають набуття вмінь та навичок із дослідження і опису ландшафтних комплексів у типовому польовому бланку за типовим планом. Виконання кожної з цих тем потребує не менше, ніж одного заняття, але три заняття вже були використані на складання карти попередніх ландшафтних контурів. Тому на четвертому і п'ятому заняттях можна відпрацювати

лише по дві теми. На користь навчанню це не йде, оскільки теми складні за змістом і великі за обсягом. Так, дослідження та опис рельєфу ландшафтних комплексів (визначення за топографічною картою мезоформи і елементу мезоформи рельєфу, абсолютної і відносної висот, крутизни, експозиції і форми схилів) передбачають наявність ґрунтовних знань з картографії і геоморфології. Всі ці дисципліни викладаються у педагогічному університеті і у достатній з точки зору теорії мірі. Але практичних навичок з визначення різних форм рельєфу та їхніх елементів за топографічною картою або геологічної будови території за геологічними картами та описом опорних відслонень і бурових свердловин не вистачає. Студентів приходиться доучувати, але часу на це практично нема. Вихід той же – збільшення навчального часу за рахунок індивідуальних консультацій.

Дослідження та опис ґрунтів за ґрунтовим розрізом також потребує певних умінь і навичок, яких студенти, як правило, не мають, оскільки вчать у педагогічному вузі не "Ґрунтознавство", а "Географію ґрунтів", і польова практика з ґрунтознавства не передбачена. Під час лабораторного заняття з цієї теми студенти відпрацьовують лише уміння із заповнення графи польового бланка "Опис ґрунтового розрізу", а також вчаться складати індекси ґрунтів за наданими відповідно до варіанта даними. Конкретні уміння і навички із опису ґрунтового розрізу студенти нашого університету отримують влітку під час польової комплексної фізико-географічної практики.

Досліджуючи та описуючи рослинність, необхідно мати навички з визначення родин та видів деревної, чагарникової і трав'яної рослинності. Знання з систематики рослин у студентів є, а ось умінь і навичок, щоб їх визначити, немає. На лабораторному занятті з дослідження та опису рослинності ландшафтних комплексів студенти вчаться на гербарних зразках визначати родини і види рослин за визначниками, набувають вміння, характеризуючи деревний, чагарниковий, трав'яний і моховий яруси у графі "Рослинність" польового бланка, отримують навички із складання назви рослинної асоціації та індексу рослинності ландшафтного комплексу.

Особливої уваги потребує п'ята тема – "Дослідження та опис тваринного світу ландшафтних комплексів", оскільки дослідження цього обов'язкового природного компонента будь-якого ландшафтного комплексу лише декларується, але, як правило, не проводиться під час ландшафтознавчих досліджень. З метою відпрацювання методики таких досліджень нами разом з В.Г. Надворним, доцентом кафедри зоології НПУ ім. М.П. Драгоманова, улітку 2001 і 2002 років, під час проведення польової комплексної фізико-географічної практики, були здійсненні дослідження ґрунтової мезофауни у ландшафтних фаціях гирлової частини долини річки Ірпінь (Надворний, Міхелі, 2003).

Шоста тема – це заняття з набуття умінь та навичок ландшафтознавчого дешифрування аеро- і космічних фотознімків. Одне заняття, що може бути відведене на цю тему, дає змогу скласти лише загальну уяву про методику дешифрування фотознімків, тобто отримати інформацію про природні й антропогенні елементи земної поверхні шляхом аналізу фізіономічних і деципієнтних дешифрувальних ознак. Проте ландшафтознавче дешифрування – це розпізнавання на аеро- і космічних фотознімках ландшафтних комплексів або їхніх окремих елементів, засноване на знанні взаємозалежностей між природними компонентами і елементами, які утворюють ландшафтні комплекси, і використанні ландшафтних закономірностей як дешифрувальних ознак. Тобто значно складніший для розуміння

і виконання процес, ніж дешифрування окремих елементів, яким не можна оволодіти нашвидку.

Сьома тема потребує знань, а також вмінь і навичок із складання і оформлення карт, які не передбачені програмами педагогічних вузів з курсу "Картографія", або якихось інших навчальних курсів. Для виконання теми, студентів доводиться вчити картоскладальним і картооформлювальним роботам, проте часу на це програмою не відведено. Вирішення цієї проблеми не видається можливим, тому вимоги до завдань із складання кольорових варіантів ландшафтних карт, що мають виконати наші студенти, ми свідомо занижуємо.

Не менш складна та трудомістка і восьма тема зі складання комплексного фізико-географічного або ландшафтного профілю. Найбільші труднощі спричиняє у студентів складання гіпсометричної частини профілю: відчувається нестача відповідних знань з курсу картографії. Для багатьох складним для розуміння є встановлення взаємозв'язку між формами і елементами форм рельєфу, генезисом і механічним складом порід, типом і видом ґрунтів і видами ландшафтних комплексів для визначення меж останніх. Даються взнаки нестача відповідних знань з курсів геоморфології, геології і ґрунтознавства, що передують курсу ландшафтознавства, а також механічне засвоєння понять з морфологічної структури ландшафту. Проте відмовитись від складання ландшафтного профілю не можна, оскільки він є одним із найбільш ефективних методів польових ландшафтознавчих досліджень.

Третьою важливою проблемою викладання курсу "Основи ландшафтознавства" є відсутність навчально-методичного забезпечення. Класичні і педагогічні університети України використовують на лекційних заняттях п'ять навчальних посібників: 1) "Основи ландшафтознавства" Г.І. Марцинкевич, Н.К. Клицунової, О.М. Мотузко (1986); 2) "Ландшафтознавство і фізико-географічне районування" А.Г. Ісаченка (1991); 3) "Основи ландшафтознавства" В.М. Гуцуляка (1992); 4) "Ландшафтознавство" Г.П. Міллера, В.М. Петліна, А.В. Мельника (2002); 5) "Основи ландшафтознавства" С.В. Міхелі (2002). Перші два з них надруковані російською мовою. Три інших посібники надруковані українською. Проте третього і четвертого посібників у бібліотеці університету немає і тільки п'ятого є лише 20 примірників. Найбільш ефективним шляхом вирішення третьої проблеми є написання і видання необхідної навчально-методичної літератури силами викладачів кожного вищого навчального закладу.

Loading...

 
 

Цікаве