WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Фольклор як засіб морально-етичного виховання молодших школярів - Курсова робота

Фольклор як засіб морально-етичного виховання молодших школярів - Курсова робота

Дзвенять в досвітній порі,
Великдень всіх нас на гостини просить, Тягнуть їх за злоту нитку
Малює сонце полотно небес, Ті небесні дзвонарі.
І крашанку, як усмішку підносить, (Всі діти стоять півколом. Вихо-
Христос воскрес. дять дівчинка і ангел. Почина-
3-й учень. ється міні-вистава.)
Воістину воскрес! Дівчинка.
І дзвони засріблилися завзяті Христос Воскрес.
І ніби поколотилось між людьми: Вже три дні, як хмари стали,
Всі разом. Христос воскрес. Потемнів Єрусалим
Учень. Як Ісуса поховали,
Небесні дзвонарі Вкрили каменем важким.
Як Ісус Христос, Син Божий, Вже три дні, як суд ворожий
Вмер за всіх нас на Хресті, На хресті Христа розп'яв,
Вся земля засумувала Вже три дні, як Він, Син Божий,
Й небеса були сумні. За всіх нас терпів, страждав.
З жалю й болю затремтіли Підем, діти, підем живо
Стопи й шпилі синіх гір, На могилі приплакнем...
А з-за хмар не було видно Але що там? Що за диво?
Ані сонця, ані зір. Гріб увесь горить вогнем.
Так два дня було й дві ночі, - Гляньте, діти! Гріб порожній!
Аж дивись, на третій день Хтось той камінь віддалив!
Блисло сонце і заграла Ангел.
В небі музика пісень. Се вчинив Господь всеможний!
А з небес малі ангели Він воскрес!
Роєм злинули в простір, Діти. О диво, див!
Ясні квіти побудили Ангел.
В долинках на стопах гір, - Не лякайтесь! Приступайте!
Ниточки та золонит Я посланник із небес!
Зачепили наквітки. Дівчинка.
Потягнулись й задзвонили То є Ангел з неба, діти!
Білі й сині голівки! Ангел.
Дивувалися всі люди, Так! Я є! Христос Воскрес!
Вибігали діти з хати Діти.
Квіти дзвонять, гомонять!" О, Воістину воскрес
Їм же в відповідь ангели Той, що був і є з небес!
Заспівали із небес: Ангел.
"Світ радіє, бо Син Божий Чудо все добре віщує:
в третій день з мертвих воскрес!" Правда в світі запанує!
Всі. Всіх нас нині звеселяє
Диво див святе, чудесне!
Вже нас горе не здолає
Наша доля ще воскресне!
(Співають. "Христос Воскрес!)
Христос Воскрес, Христос Воскрес!
Радість з неба ся являє
Паска красно десь вітає.
Радуйся щиро нині,
Бог дав щастя всій родині,
Бог дав щастя нам з небес
Христос Воскрес!
Вчитель. Свято Воскресіння багатий в обрядовому і народному звичаї. Існує також чимало прикмет і прислів'їв пов'язаних з цим днем.
" Коли на Великдень ясно світить сонце. То через три дні піде дощ.
" Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
" Якщо на Великдень удень спить господар. То вилеже пшениця, а якщо господиня - льон.
" На Великдень перший раз зозуля закує.
" На Великдень опівночі тварини говорять людською мовою.
Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату, розмальовують комин, піч. Прикрашають хату вишиванками, дерв'яними чи паперовими голубками, писанками. За образи кладуть засушені квіти, а на "покуті" вішають прикраси з соломи "павуки". До Великодня, як і до Різдва, батьки купували дітям гостинці - цукерки, пряники, свистунці.
Виходять два хлопчики і дівчинка з запаленими дівчинками з запаленими свічечками.
- Найважлив іший день Вербового тижня - Четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живим.
- До цього дня в кожній хаті викочують, випливають з воску свічки - трійцю.
- Одна свічка - сонцю, друга - покійним роду, а третя - на здоров'я і щастя живим.
- Запалену н6а відправі таку свічку несуть додому. Вона має велику чарівну силу.
- У п'ятницю чи суботу несуть паску - великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність.
- Цього дня господиня хвилюється особливо. З хати не можна нічого позичати. Коли печеться паска, треба, щоб нікого чужого не було в хаті. В піч паску садовлять з молитвою, промовляннями.
Вчитель. Невід'ємна частина свята Великодня - писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважається оберегом. З писанок, крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.
(Діти співають гагілку)
"Вередує пишна паска"
Вередує пишна паска,
Гей, посуньтесь, будь ласка,
Заграйте мені нині марша,
Бо я паска тут найстарша.
Раптом, що се, рідна нене,
Порося, та й ще печене,
Скочило на рівні ноги,
Гей, вступайтесь із дороги.
Аж тут хрін із бородою,
Вже готовтеся до бою,
Маю гичку, як корону,
Зараз вас усіх захроню.
Обізвались крашаночки,
Крашаночки невеличкі,
Хоч хвалитись нині гріх,
Ми найкращі з вас усіх.
Надійшло до всіх кропило,
Накропило насварило,
Мир хай буде всім сьогодні,
Бо то свята Великодні.
Вчитель. Дуже загальний і улюблений у нашого народу звичай
- це благословення на Великдень їди й печива. По довгім пості свята Церква дозволяє всяку їжу, щоб вірні враз із духовною радістю мали в часі Великодніх свят і радість земних дарів.
Гарна писанка у мене,
Мабуть кращої нема,
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й пасочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала -
Зіпсувала п'ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: "Молодець".
Loading...

 
 

Цікаве