WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інноваційні технології в навчанні (читання в молодших класах) - Реферат

Інноваційні технології в навчанні (читання в молодших класах) - Реферат

Реферат на тему:

Інноваційні технології в навчанні (читання в молодших класах)

Використання фактичних та потенційних можливостей кожного учня за класно-урочною формою навчання пов'язане з послідовним впровадженням індивідуального та диференційованого підходу. Традиційна методика навчання дітей читанню в 2—4-х класах не сприяє оволодінню належною технікою читання учнями з низьким рівнем. Навіть ті діти, які володіють достатньою мовленнєвою підготовкою і виконують норми техніки читання, не просуваються в навчанні успішно, щоб досягти вищого свого розвитку. Сучасний етап початкового навчання характеризується розробкою і впровадженням багато-варіативних методик. Вони базуються на організації навчального процесу одночасно на різних рівнях складності, утвердженні всіма засобами цінності й гідності дитячої особистості. Учитель має знати не один, а кілька шляхів, які можуть бути придатними для досягнення мети.

Дослідження останніх років показали, що труднощі, які виникають і залишаються не поміченими на початковому етапі навчання читати, стають психічним навантаженням для людини, яке вона відчуває все життя. Недосконалість навички читання впливає на формування інтелекту, інтересів та пізнавальних здібностей, на якість навчальної діяльності, духовну сферу. Однак процес розвитку і вдосконалення вмінь читати нерідко залишається малокерованим. Після початкової школи процес читання у дитини практично залишається поза увагою.

Індивідуально диференційоване навчання читанню передбачає різні форми роботи: індивідуальну, парну, групову. У ході впровадження методики індивідуально диференційованого навчання читанню виділяються завдання для кожної групи учнів, які спрямовуються на забезпечення умов успішного оволодіння навичкою читання, ліквідацію труднощів, специфічних для виділених рівневих груп. В основу поділу учнів на групи в індивідуально диференційованому навчанні покладено показник розвитку навички читання. -У групах виділено дітей, які по-різному ставляться до виконання спеціально-навчальних обов'язків. Цими двома показниками забезпечується однаковий рівень сформованості навички читання і різнорівневість за працездатністю всередині кожної групи. Частіше-учнів розподіляють на три групи.

У 2-му класі в учнів І групи формуються психічні властивості пам'яті й уваги, що впливають на найважливіший компонент техніки читання — спосіб читання; відпрацьовування його від складового до плавного складового з цілісним прочитуванням окремих слів; в учнів IIгрупи основним стає розвиток способу читання цілими словами в поєднанні з умінням контролювати правильність читання; в учнів III групи — природний перехід до читання цілими словами і групами слів вголос, перехід до читання мовчки. На всіх рівнях збагачується й активізується словниковий запас школярів, ведеться активна робота з розвитку мовлення.

Беручи за основу структуру уроків читання, можна показати застосування методики індивідуально диференційованого навчання читанню на етапі закріплення знань та творчого їх застосування. На визначеному етапі завдання пропонуються так, що відбувається поступовий перехід від учнів IIIгрупи до учнів II, а потім І групи. Так, учні IIIгрупи виконують основне завдання. У цей час учні II групи виконують завдання певною мірою з допомогою вчителя, а учні I групи працюють з учителем. Потім основне завдання, яке виконували учні IIIгрупи пропонується учням II групи. Учні І групи одержують певну міру допомоги. IIIгрупа учнів виконує творче завдання (в таблиці перехід завдань у групах позначений стрілками). Наступні завдання розподіляють так: учні ІІІ групи виконують цікаве або додаткове завдання, учні II групи —творче завдання, учні І групи — основне завдання.

Після поступового виконання основного завдання всім учням пропонується спільне завдання. Поступовий перехід відображено у таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл завдань із врахуванням поступового нарощування труднощів на етапі закріплення вивченого матеріалу

Розглянемо запропоновані форми роботи на уроках означеного спрямування на прикладі української народної казки "Рукавичка" з підручника для 2-го класу (Савченко О. Я. Читанка: Підручник для 2 кл. — К.: Освіта, 2002. - Ч. 1. - С. 38-40).

Із змістом казки учні 2-го класу здебільшого знайомі. Тому виникає необхідність підійти до вивчення казки творчо. Так, щоб викликати інтерес школярів прочитати поданий варіант твору, відтворити описані в ній події, визначити особливості характеру персонажів. А також забезпечити умови для самостійного створення учнями подібних текстів. Організовуючи роботу на уроці з урахуванням особливостей читацьких можливостей дітей, пропонуємо роботу в групах. Після прочитування казки учнями, лексичної роботи, роботи із усвідомлення змісту розподіляємо завдання.

Для учнів І групи — робота з учителем із характеристики персонажів. Визначення їх особливостей за специфікою мовлення.

У ході роботи діти ще раз мають прочитати казку, пригадати всіх дійових осіб. Визначити, що є такі слова, які повторюються багато разів і їх можна впізнавати у ході читання (підвищення швидкості читання). Але вимова таких слів потребує різної інтонації — залежно від характеру героїв. Тому звучання їх неоднакове (підвищення чіткості вимови, розвиток виразності читання).

Для учнів II групи пропонується скласти план послідовності подій, викладених у казці. Діти працюють у парах. Спілкування сусідів по парті сприяє перечитуванню твору з метою чіткого уявлення місця події, взаємостосунків між персонажами; надає впевненості у вираженні власних ідей.

Для учнів III групи — завдання творчого характеру: скласти схему, яка б об'єднувала перелік героїв, їхні характеристики, послідовність подій. Для виконання такого завдання організується робота цілої групи. Учні складають таку схему.

На промінцях від назв персонажів діти записують їхні характеристики.

Таке комплексне завдання сприяє більш глибокому аналізу казки, підготовці до складання власних творів.

Перевірка запропонованих завдань здійснюється послідовно. Учні І групи, працюючи з учителем, одразу виявляють свої знання і вміння у процесі роботи. Учитель має можливість працювати з кожним учнем групи середнього рівня, надавати конкретну допомогу у відпрацюванні технічної та якісної сторони читання.

Учні II групи викладають свої думки у вигляді переказу подій. Учні III групи — виставляють розроблену схему.

У спільному завданні учні співставляють виступ представників II і III груп. Роблять висновок про те, що персонажі мають різні характери, від чого залежить уміння спілкуватися і мирно співіснувати.

Під час творчого застосування одержаних знань діти читають твір за мотивами Людвіга Єжі Керна.(див. Додаток)

Учні читають вірш. По мірі прибуття персонажів заповнюють рядок їх назвами (записують слова або

виставляють ілюстрації). Порівнюють прочитаний твір із казкою "Рукавичка". Завдання в групах виконують таким чином.

Тепер учні І групи складають план послідовного розгортання подій вірша. Готуються до його переказу.

Учні II групи створюють схему з відображенням кількості персонажів і дають їм характеристику.

Учні III групи складають свою розповідь, відображаючи структурні елементи прочитаних творів.

У ході перевірки виконаних завдань доходять висновку про те, що в обох творах подібні послідовність подій і умови, у яких опинились персонажі.

Але різна поведінка героїв призводить до неоднакової кінцівки. Порівнюючи обидва опрацьованих твори, діти поглиблюють розуміння наслідків дій і підвищують інтерес до аналізу змісту прочитаного, пошуку нових ідей у матеріалі для читання.

Шляхом багаторазового перечитування одного й того самому твору описана робота дає можливість учням виконувати завдання на різних рівнях підготовленості. У них зникає монотонність і одноманітність у роботі над текстом, підвищується інтерес до читання. Формування груп для індивідуально-диференційованого навчання і робота з ними дає можливість учителю спостерігати за розвитком у навчанні кожної дитини, позитивно впливати на мотиваційну сферу учнів, прищеплюючи їм любов до читання, добирати оптимально складні і водночас посильні для виконання завдання всім учням. Застосування індивідуально-диференційованого навчання забезпечує оволодіння всіма складовими елементами якісного читання на різних рівнях, організовує урок з достатньою кількістю варіативних форм його складників.

Наприклад, мета "мозкового штурму" — розпочати певний процес мислення. Він активізує творчість без зосередження на конкретних проблемах, рішеннях, цінностях. "Мозковий штурм" можна ефективно застосовувати під час підготовки учнів до читання тексту на уроках читання, до обговорення складних питань на всіх інших уроках, написання твору на задану тему. "Мозковий штурм" дає змогу швидко скласти список понять, ідей або фактів чи почуттів, що стосуються теми або контексту.

Система позначок "Познач"

Ця система раціонально використовується під час читання статті. Учні роблять позначки на полях статті.

Ознайомлення з позначками:"V" — я це знаю;

"-" — прочитане відрізняється від того, що ви знаєте; я цього не знаю;

"+" — прочитане несе нову інформацію;

"?" — хочу знати більше.

Таким чином, читаючи, учні ставлять на полях позначки чотирьох видів відповідно до власного розуміння та знань. Немає потреби робити позначку на кожному рядку. Ваша позначка відображає ваше ставлення до інформації в цілому.

  1. Читання статті.

  2. Обговорення після читання:

  • Що з відомого для вас було підтверджено?

  • Які погляди не підтвердилися?

  • Яку нову інформацію ви отримали?

  • Які питання у вас виникли?

Позначка "?" (хочу знати більше) є поштовхом до подальшої самостійної роботи учнів.

Технологія "Мозковий штурм"Так, на уроці розвитку зв'язного мовлення учні складали тематичну павутинку, що є результатом "мозкового штурму" за темою творчої роботи — складання казки "Подорож листочка" (2 клас).

Методика "Сенкан"

Сенкан — це вірш з п'яти рядків. Він синтезує інформацію і факти в стисле висловлювання, котре описує, віддзеркалює тему.

Форма "Сенкана":

1-й рядок — тема (1 іменник);

2-й рядок — опис (2 прикметники);

3-й рядок — дія (3 дієслова);

4-й рядок — ваше ставлення (речення з 4-х слів);

5-й рядок — перефразування (узагальнення, синонім, підсумок 1-2 слова).

Наприклад.

Осінь;

чарівна, золота;

милує, вабить, радує;

моя улюблена пора року.

Вона прекрасна.

Головне завдання вчителя – забезпечити кожному учню можливість виявити себе як суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності.

Спілкування і співпраця учнів на уроці – один з основних принципів формування особистості в системі навчання. Навчання маленького школяра вчитися потребує докорінної зміни змісту діяльності вчителя. Його визначальною метою стає організація спільного пошуку розв'язання завдання, не "донести", "пояснити" й "показати", а організувати пошукову діяльність учнів на уроці.

Використана література

  1. Методична розробка з читання.- Зап: ЗДУ, 2004.- 92с.

  2. Бігич О.Б. Вправи з навчання техніки читання та письма українською мовою у початкових класах.- К.: Ленвіт, 2006.- 64с.

  3. Волкова Анжела Володимирівна, Одарюк Лариса Петрівна Навчальний посібник з розвитку вмінь читання у дітей.- Запоріжжя: ЗДУ, 2000.- 40с

  4. Хорошковська Ольга Назарівна, Воскресенська Наталія Остапівна, Свашенко Алла Олександрівна Українська мова:Художнє слово. Читання.- К.: Промінь, 2004.- 160с.

  5. Григорян Е.Я., Мурко І.І., Федоренко О.О. Навчальний посібник з розвитку вмінь читання дитячої літератури..- Запоріжжя: ЗДУ, 2000.- 39с.

  6. Методичні вказівки до читання українською мовою. ЗНУ, 2005.- 36с.

Loading...

 
 

Цікаве