WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Хороші манери, ввічливість, тактовність та етикет - Реферат

Хороші манери, ввічливість, тактовність та етикет - Реферат


Реферат на тему:
"Хороші манери, ввічливість, тактовність та етикет"
ПЛАН.
1. "Життя настільки коротке, щоб людям бракувало часу на ввічливість"(Емерсон).
2. "Хороші манери, чи внутрішній світ?"
3. Етикет. Чи потрібен він?
4. Тактовність. Чи завжди ми пам'ятаємо про неї?
5. Зовнішній вигляд.
6. Хороший тон. Почуття міри.
7. Взаємна ввічливість - вимога часу.
8. Приклади ввічливості.
"Людину творець ліпив за своєю подобою. Та якщо ти відчуваєш власну недосконалість - не варто звинувачувати в цьому когось іншого, найімовірніше ти сам десь загубив божественні риси. Вихід один - повернути їх собі".
"Життя настільки коротке, щоб людям бракувало часу на ввічливість"(Емерсон).
Ввічливість… А чи варто цим займатися - міркувати про ввічливість? Чи не зрозуміло кожному, що ввічливість - якість безперечно необхідна людині?
Так гадав і я, але якось прочитав на сторінках газети статтю артистки Гіацинтової, в якій вона провела розмову про виховання культури поведінки у молодих людей. Стаття була цікавою сама по собі, але ще цікавішою була реакція на неї: читачі ставились до статті по-різному - одні повністю подіяли на думку автора, інші, навпаки, писали, що слово "етикет" давно вже не вживається, що думати треба не про хороші манери, а про внутрішній стан людини, бо головне не форма, а зміст…
Чи можна проводити межу між культурою поведінки людини та її моральними якостями? Чи це не означає відрив форми від змісту? Хіба культура поведінки людини не є виявленням внутрішньої культури?
В пошуках відповіді на ці запитання я почав з того часу уважно спостерігати за поведінкою своїх друзів і знайомих, ще уважніше цікавитись взаєминами людей, які оточують мене.
Якось на зустрічі Нового року у друзів, я звернув увагу на одного запрошеного. Свою манеру триматися, розмовляти з людьми, він виділявся серед інших. Поводився цей юнак бездоганно, був безмежно галантним з жінками, люб'язний з чоловіками, за столом спритно орудував приборами, встигаючи услугувати дівчатам і виголошувати компліменти господарям. Проте мені його поведінка здавалась удаваною, розрахованою "на публіку".
Етикет.
Сталося так, що у розпалі веселощів, коли гості пішли танцювати, я опинився поруч з ним. Ми розговорились і він сказав, що спеціально навчався манерам, яку було видано ще в кінці минулого століття.
Питання етики вже багато років викликають у мене особливий інтерес, тому я спитав юнака:
Поясніть, будь-ласка, як поводитись, коли тебе представляють або, коли ти представляєшся сам?
Він почав мені тлумачити з великою охотою, навіть з ентузіазмом. І повчав мене з таким захопленням, що не помічав господарки, що звернулася до нас за допомогою відносно того, щоб перенести магнітофон.
Так… Він зразок хорошого тону, що й казати! Тільки ось магнітофон мені прийшлося нести не з ним, а з господаркою.
Усі ці правила, поради і настанови, він засвоїв так, що став рабом хороших манер. І це вже не могло не впадати у вічі.
Деякі люди дуже турбуються про те, щоб "Показати" себе у вигідному світі, але хороші манери - це не самоціль, головне - ставлення людини до інших людей.
Якщо Ви за столом візьмете, наприклад рибу не тією виделкою, то виховані люди постараються цього не помітити, але якщо ви проявите в чомусь неповагу до людей, то як би ви не були вишукано ввічливі, після цього, чийсь настрій уже зіпсовано. І тут доречно пригадати слово "такт".
Такт. Поняття, яке в ньому закладене, багатогранне і ємне. В словнику воно визначається не лише як "почуття правил пристойності", але як "почуття міри"!
Кожна людина має право бути дурнем, проти цього нічого сказати не можна, але і цим правом треба користуватись з деякою мірою.
Л. Бернс
Якщо людина не записує іншим настрій недоречним питанням, зауваженням, не буде набридливою, про таку людину говорять: тактовна і нам приємно зустрічатись з нею, працювати з нею.
Навпаки скільки гіркоти завдають нам люди нетактовні. Двом молодим людям хочеться побути на одинці, а до них прив'язується третій з своїми розмовами… В сім'ї безладдя і раптом з'являється непроханий гість і засиджується допізна…
Ніч на вулиці, місто заснуло, а якийсь юнак наспівує або на повну гучність прокручує магнітофонні записи.
Така нетактовність межує з хуліганством.
Бути тактовним постійно, не удавано, а справді тактовним, і не так просто, як може здатися з першого погляду, адже культура поведінки повинна виховуватись з дитинства.
Коли людина розв'язано поводиться в громадському місці заважаючи іншим, вона не лише порушує правила поведінки, але й порушує моральні норми існуючі в суспільстві. Людина, яка нехтує правилами вуличного руху виявляє неповагу не лише до них, але й до оточуючих.
Кожен може бути в поганому настрої - ясно, що настрій не завжди залежить від нас самих. Але вихована людина зуміє зробити так, щоб її стан не впливав на інших.
Хороший тон - це цілий комплекс взаємин людини із суспільством і не слід його зводити до поодинокостей.
Хто може навчити ввічливості?
Скажемо одразу і відверто: ніхто не зможе. Навчити тебе бути вихованою і ввічливою людиною можеш тільки ти сам. Це треба зрозуміти.
Якось англійський посол побачив як Авраам Лінкольн чистив собі взуття. Посол був у край здивований:
- пане Президенте, - спантелено мовив він, - ви самі чистите собі взуття?!
- Звичайно, - спокійно відповів американський президент, - А ви кому?
Безперечно, посол вважав себе культурною і освіченою людиною, він чудово розумівся на правилах етикету і політичного протоколу, всіх тих церемоніях і умовностях, за якими відбуваються зустрічі офіційних представників різних держав.
Такі знання мав і Лінкольн. Та його знання були живими, дійовими. У своїх буденних справах і вчинках вінзалишався таким самим ввічливим і вихованих, як і в офіційній обстановці. Він напевно знав, що справжній джентльмен має сам потурбуватися про свої черевики.
Жоден хлопець не стане справжнім джентльменом, якщо черевики йому чиститиме батьки, штани прасуватиме мати, а нову хустку до кишені класти кохана Оксана - швидше Оксана стане зустрічатися з іншим, самостійним хлопцем.
Можна 100 разів вивчити напам'ять всі правила сучасного етикету, але так і залишитись неуком і невігласом. Бо неможливо бути чемною і ввічливою людиною в якихось окремих випадках, а в усьому іншому залишатися нахабою. Навіть якщо ти граєш у драматичному гуртку, люди все одно дуже швидко розпізнають де ти придурюєшся, а де справжній.
Тут важливо зрозуміти, що правила гарної поведінки вигадані зовсім не для того, щоб ускладнити твоє і без того складне життя, вони цілком логічно випливають із способу існування вихованої і культурної людини. І коли тобі кажуть що не вартої тролейбусі волати на всю горлянку від щастя побачивши за вікном бочку з пивом, - то це зовсім не тому, що хтось прагне обмежити твою свободу.
Навпаки, правила поведінки лишепідштовхують тебе до розуміння, що заважати іншим людям негарно. А коли зрозумієш це, твоє життя стане таким, що в тебе просте не виникає бажання заважати іншим. Свобода без Бога - не свобода, а кривавий бунт, казав класик. От і пошукай Бога в своїй душі.
Спочатку може бути дуже важко. Для того, щоб змінити і поліпшити власну поведінку, а це потрібно, якщо ти бажаєш здобути в товаристві популярність, тобі знадобиться неабияка сміливість. Адже, наприклад, поступитись місцем в автобусі юній леді, яка вчиться з тобою, - то справжній сміливий вчинок/
"Отак просто поступитися? Підвестися і сказати, Оксана сідай, будь-ласка". А що як друзі подумають ніби я в неї закохався(навіть якщо насправді закохався)?.. Ганьба! Жах! Ні, я краще посиджу і вдам, ніби я не бачу тої Оксани...
Що ж, більшість хлопців так і роблять, а потім бідкаються, мовляв популярності їм бракує, а кохана Оксана ходить з іншим.
Втім, дорослих хлопців ця проблема теж стосується адже ляснути приятеля по плечу (привіт, Сергій!) їм здається куди привабливішим, ніж щиро потиснути руку і сказати "Вітаю".
Одразу перевчитися важко, а для того щоб починати було легше, пропоную використовувати:
Правило 1. Уяви, що поруч з тобою завжди є людина, яку ти безмежно поважаєш, на яку хочеш бути схожим або яку кохаєш, і що ця людина бачить кожен твій вчинок. І подумай, чи дозволиш собі в присутності Оксани сьорбати борщ, ніби за черпалкою, або колупатися в носі.
А взагалі старовинна англійська мудрість відзначає, що джентльмен лише тоді джентльмен, коли наодинці сам із собою бере цукор до кави щипчиками.
Правило 2. "Завжди і за будь-яких обставин володій собою".
Не варто гепати черевиком об стіну, якщо обірвався шнурок. І не личить джентльменові ненавидіти бабусю, якій тільки но поступився місцем в автобусі, лише власне здоров'я і настрій зіпсуєш. Як казав Шекспір, не надто розпалюйте піч для своїх ворогів, інакше самі в ній згорите.
Все в нашому житті залежить не від самих подій, а від того, що ми про ці події думаємо, якщо ми думаєш про щастя - ми щасливі, якщо в думках присутній шлях - ми боїмось. Ми саме такі, як ми думає. Розумієш не так вже просто думати про щось гарне, коли сусід пролив каву на твої джинси. Але спробуй. Що для цього треба зробити? Та згадати, що голову маєш не для кашкета. І що там, усередині ще якась сіра рідина є.
Loading...

 
 

Цікаве