WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання наочності в початкових класах як важливий компонент розвитку пізнавального інтересу учнів початкових класів - Реферат

Використання наочності в початкових класах як важливий компонент розвитку пізнавального інтересу учнів початкових класів - Реферат

Реферат на тему:

Використання наочності в початкових класах як важливий компонент розвитку пізнавального інтересу учнів початкових класів

В.О.Сухомлинський писав: "Природа мозку дитини потребує, щоб її розум виховувався біля джерела думки – серед наочних посібників, образів і, насамперед, серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на "обробку" інформації на цей образ. Якщо ж ізолювати дітей від природи, якщо з перших днів навчання дитина сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко втомлюються і не справляються з роботою, яку пропонує вчитель"[1].

У цих словах видатний педагог ще раз підкреслює, що навчати дітей без реалізації принципу наочності неможливо, а, точніше сказати, недоцільно.

У системі педагогічних принципів принцип наочності розглядається як один із провідних. Хоч відомо, що система – це єдність, певна сукупність, тому що всі принципи однаково важливі, і всі діють між собою у тісному взаємозв'язку. І саме вивчення природознавства передбачає широку реалізацію принципу наочності навчання. Дидактика вважає, що наочність забезпечує зв'язок між конкретним і абстрактним, сприяє розвитку логічного мислення, у багатьох випадках є його опорою.

Розкриваючи питання пізнавального інтересу, робимо висновок,

що пізнавальний інтерес є стимулом до активної навчальної діяльності. Але успішне засвоєння знань неможливе без використання наочних посібників. Адже саме вони розвивають пізнавальний інтерес учнів. Багатогранне значення і широке застосування засобів наочності дозволяє не тільки активізувати та удосконалювати навчальний процес з природознавства, але й формувати прийоми розумової діяльності.

Аналізуючи методичну літературу, ми вважаємо, що у підручниках матеріал відповідає рівню розвитку дітей і сприяє розширенню пізнавального інтересу учнів про природу і її явища. Підручники гарно ілюстровані, містять схеми, що сприяють кращому наочному засвоєнню знань учнів, розумінню нового матеріалу. А матеріал, вміщений у методичних журналах, допомагає педагогам більш цікаво, методично правильно і на сучасному методичному рівні провести урок, що сприяє міцному засвоєнню знань. Програма з природознавства для початкових класів передбачають використання наочного матеріалу, але ці рекомендації орієнтовні. Тому вчитель, готуючись до уроку, повинен продумати його і доповнити, на свій розсуд, видами наочності, які застосовуватиме на різних етапах уроку.

Використання наочності на уроках природознавства необхідне для того, щоб активізувати вдумливу діяльність дітей, щоб не перевантажувати їх пам'ять. Яскрава різноманітна наочність викликає у молодших школярів позитивні емоції, пізнавальний інтерес. Це сприяє розвитку спостережливості, мислення, довільної уваги, естетичних смаків, а також формуванню естетичних уявлень, понять, елементів наукового світогляду. Наявність живих об'єктів, натуральних і образотворчих засобів урізноманітнюють гру, роблять її нестандартною. Головна цінність схем, таблиць, карток полягає в тому, що вони забезпечують індивідуальну роботу учнів, допомагають конкретизації природних уявлень і понять, виробленню довільної уваги, просторової уяви, мислення і естетичних смаків, підвищують ефективність уроку. Образотворчі засоби наочності можуть бути успішно засвоєні учнями тільки в тому випадку, якщо науково обґрунтувати послідовність їхнього вивчення. Треба визначити, коли на уроці будуть використані засоби наочності, які дидактичні завдання насамперед слід розв'язати.

Аналіз анкетування показав, що діти цікавляться і захоплюються уроком природознавства тільки тоді, коли вчитель демонструє різноманітну наочність, а не самостійне читання тексту з підручника.

Список використаних джерел

  1. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві К.: Рад. школа, 1988. – 304 с.

Loading...

 
 

Цікаве