WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування професійно-значущих якостей особистості вчителя - Реферат

Формування професійно-значущих якостей особистості вчителя - Реферат

ясність і критичність розуму, винахідливо емоційна чуйність і стійкість, довгочасна пам'ять, розвинутість спостережливості волі, уявлення, великий обсяг і переключеність уваги, культура темпераменту, об'єктивна самооцінка. Високий рівень професійно-педагогічної підготовки, інтерес до педагогічної діяльності, любов до справи і дітей, педагогічний такт, педагогічне мислення, професійно педагогічна працездатність, прагнення до науково-педагогічноїтворчості, культура і виразність мови, почуття гумору.
Високий рівень професійно-педагогічної підготовки забезпечується оволодінням слідуючими групами знань, умінь та навичок:
Знання вчителя
Професійні та загальнонаукові Фізіологічні та психологічні Педагогічність та методичні
Теорія відповідного предмету (математики, української мови і літератури, хімії, географії і т.д.); основи суміжних предметів, філософські, економічні, соціально-політичні, правові знання, світова і вітчизняна культура, іноземна мова. Вікові особливості розвитку організму школяра, закономірності психологічного розвитку дітей, підлітків і старших школярів; психологія виховання і навчання; психологія вчителя; психологія керівництва учнівським колективом. Сутність педагогічного процесу; теорія і методика виховання і навчання школярів; історія педагогіки; методика викладання предмету; школознавство; наукова організація праці вчителя.
Уміння вчителя
Групи умінь Їх зміст
Пізнавальні 1. Сприймати і розуміти психічний стан дитини в даний момент.
2. Здійснювати контроль за своїм психічним станом.
3. Орієнтуватися у змісті навчання і виховання.
4. Розширювати свої знання і вміння, аналізувати педагогічний досвід.
Конструктивні 1. Проектувати цілі і завдання педагогічного процесу.
2. Відбирати оптимальний зміст, визначати найбільш ефективні засоби, форми і методи навчально-виховної роботи, планувати цю роботу.
Комунікативні 1. Встановлювати педагогічно доцільні взаємовідносини з учнями, батьками, вчителями.
2. Стимулювати діяльність учнів.
Інформаційні 1. Володіти словом, мовою, мімікою, жестами.
2. Передавати знання, думки, почуття, розвивати мислення учнів.
3. Застосовувати інформаційні технології.
Організаторські 1. Захоплюватися конкретною справою.
2. Розподіляти і планувати роботу, здійснювати контроль, стимулювати ставлення до справи.
3. Об'єктивно оцінювати результати праці, намічати перспективи.
Молоді подобаються викладачі, які наводять свій особистий досвід та емоційні переживання з учнями. Однак є педагоги, а їх не так уже й мало, які, як вже було сказано раніше, не запалюють серця. Від таких "тікають". Я.Л. Коломенський, провівши невелике "розслідування", пише, що серед "покинутих" вчителі молоді і досвідчені, історики і математики, чоловіки і жінки. Загальна риса, головна і вирішальна на погляд Я.Л. Коломенського, - "не вміють (не хочуть уміти?) спілкуватися з учнями, не вміють налагодити з ними нормальні, а це означає, серйозні, довірливі, а головне - доброзичливі взаємовідносини. Невимушено виникає запитання: "Так, можливо, слід було навчитись?" Так що ж відбувається між вчителем і учнем, в тому неминучому в системі "учитель-учень" явищі, яке називають "педагогічним спілкуванням". В наші дні предметом наукового дослідження стала психологія педагогічної взаємодії, в якій розглядається те, що проходить між вчителем і учнем. "Це ,як написав Я.Л. Коломенський, - "мода, ініціатива вчених і соціальне замовлення суспільства". Внутрішня основа педагогічної взаємодії - це почуття, образи, думки, які викликають у вчителя і учні ,і взагалі особиста його педагогічна діяльність. Діяльність - виховання і навчання - наскрізь пронизані спілкуванням в широкому смислі. Таким чином, педагогічна діяльність - це така поведінка вчителя ,в процесі якої проявляються, видозмінюються і розвиваються його відносини з учнями (1, 133).
Чому вчителі з однаковими знаннями, досвідом і навіть бажанням добре робити свою справу роблять її все ж по-різному? Тому, що кожний вчитель - це неповторна особистість, а, відповідно, неповторне його спілкування з учнями. І у всіх воно проходить по-різному. Адже канал педагогічного спілкування, на погляд Я.Л. Коломенського, - це єдина магістраль, по якій вчитель транслює все хороше, що вміщує його особистість, на особистість учня. І не дуже хороше. Зв'язок цей взаємопов'язаний - від вчителя до учня і від учня до вчителя. І все, що відбувається між ними, називають міжособистісною взаємодією. Я.Л. Коломенський виділяє два типи педагогічної взаємодії по відповідності внутрішнього стану і зовнішніх проявів - ставлення і спілкування, де зовнішнє і внутрішнє співпадають. На першому місці в педагогічному ставленні (ставлення педагога до дітей, до учнів), безперечно, емоційні переживання. Дослідник порівнює ставлення людини до людини і взаємовідносини між учителем і учнем: це як вісь, де на верхньому полюсі - любов, на нижньому - холодному - ненависть, а посередині - 0. В педагогічних відносинах можливі складні, протилежні переживання, ембівалентні емоційні становища, коли від любові до ненависті і кроку робити не слід. Вони злиті, спаяні в одному нерозривному душевному прориві. Наприклад, класична ситуація ембівалентного ставлення - гнів матері, викликаний сином або донькою. Гнів через любов. Таким може бути і ембівалентне педагогічне ставлення. І учні його відчувають, безпомилково прочитують, де гнів викликаний щирим гнівом вчителя, який хоче бачити його (учня) щасливим, а де просто розлючена тітка чи дядько.
В сучасній американській педагогіці існує спеціальний термін "ефективні вчителі". Їх відрізняє унікальна комбінація особистих якостей ( за А. Комбасом), які виступають як суб'єктивні передумови професіоналізму в педагогічній роботі: для таких вчителів внутрішня, психологічна сторона справи важніша зовнішньої; спочатку він прагне зрозуміти точку зору іншої людини, а потім вже діяти на базі цього розуміння; люди і їх реакції являються для нього більш значущими, ніж речі і формальні ситуації; він довіряє людям і вважає їх здібними вирішувати, причому зовсім адекватно, свої життєві проблеми, чекає від них появу дружелюбства, а не ворожості; людина для нього --завжди особистість, наділена гідністю.
В професійній діяльності вчителя величезну роль відіграє і загальне "самопочуття" його особистості, яке визначається Я-концепцією. Я-концепція - це дидактична система уявлень інтелектуальних та інших
Loading...

 
 

Цікаве