WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Виховання поваги до батьків, жінки-матері - Курсова робота

Виховання поваги до батьків, жінки-матері - Курсова робота

людиною, одухотворіть її прагненням творити радість, щастя для вас же. Ставлення до вінця краси людської - жінки - пізнається дитячим серцем з найтонших, найнепомітніших дрібниць. Щодня, коли в матері нелегкий, напружений робочий день, батько, приготувавши разом з дітьми вечерю, дістає свіжий рушник, і вішає його перед умивальником. Мам - найбільша трудівниця в цьому свіжому рушнику - велика повага до її праці, до краси материнської, до джерела життя.
Це і є виховання любові, виховання самого себе й дітей своєю поведінкою. Тільки там, де батько сам виховує себе, народжується дитяче самовиховання. Дитині хочеться бути хорошою лише тоді, коли вона бачить ідеальне і захоплюється ідеальним. Тут, у цій дуже тонкій сфері виховання моральні поняття формуються тільки на основі благородних людських почуттів. А почуття дітей народжуються почуттям батьків.
Вдумайтесь, батько й мати, в ці слова: що ми залишаємо в серцях своїх дітей - залишаємо своїми ділами й словами, вчинками й почуттями? Чим ми запам'ятовуємося нашим дітям, чим підносимо себе в їхніх очах? Є єдина могутня духовна сила, яку ні з чим не можна порівняти, здатна закарбувати в думах наш образ - образ справжньої людської краси. Це сила - велике багатство людського духу - любов. Творімо ж це багатство своїм життям. Є воно в наших батьківських серцях - є чим виховувати дітей [8, ст.160-167].
Висновок
Батько й мати - найрідніші і найближчі кожному з нас. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, оживляють нам розум, вкладають в наші вуста добрі слова. Тому треба поважати своїх батька й неньку, тому, що вони нам дали це життя, тому що вони у нас єдині і більше таких немає на землі.
Якщо ми прагнемо виховувати у дитини повагу до людської особистості, пробудити свідомість морального обов'язку, ми самі маємо являти їй зразки всіх цих якостей. Якщо ж вона навколо себе і в особі батька і матері замість поваги до особистості бачить зневагу до неї, замість рівноправності, за якої поважається свобода кожного, - свавілля одних і принизливу покору інших, то це приведе до негативних виховних наслідків. Тільки та сім'я може благотворно впливати на моральний розвиток дитини, в основу життя якої покладений принцип "сімейного альтруїзму". Цей принцип формує людину, яка бачить центр ваги існування у своїй власній особистості. Якщо сім'я відокремлена від інших людей і загальнолюдські інтереси в будь-якій формі не зачіпають її, то це у моральному відношенні згубно впливає на дитину.
Сім'я надзвичайно глибоке джерело для розвитку у дитини почуття радості, щастя, що є результатом виконання нею певної діяльності.
Розвиток моральної любові - це шлях од відчуття дитиною своєї спорідненості з батьками до такого ж відчуття стосовно життя навколишніх людей. Дитина, котра живе з родиною одним загальним життям, перенесе подібне ставлення на більш широкий суспільний загал. Вона прагнутиме вдосконалювати загальнолюдське життя і в цьому знаходитиме для себе вищу мету [3, ст.8].
ДОДАТКИ
1.
"Мати - берегиня роду"
Виховна година
Мета. Ознайомлення з народною творчістю, кращими творами літературного мистецтва, присвяченими материнству, сім'ї".
Інтер'єр. Рушники, квіти, столи, прикрашені вишитими серветками, на чільному місці портрет жінки з немовлям. У кімнаті також плакати з висловлюванням видатних людей про матір.
Хід заходу
Вступне слово вчителя.
Мати... Це перше слово, яка з радісною усмішкою вимовляє дитина. Мама - це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Матерів мільйони і кожна несе в собі любов. Жінки усіх рас - сестри одна одній. Вони особливо прекрасні, коли підносять дитину до грудей. Кожен скаже: "Найкраща мама - моя мама", бо безмежна її ніжність. Хто б вона не була, де б не жила... Якби стільки доброти, скільки випромінює серце матері, випромінювалось би на всіх оточуючих, зло загинуло б. Саме їм, найріднішим, найдорожчим присвячуємо цей захід.
1-й учень.
Стежина до маминої хати в'ється через город. Усе тут до болю знайоме: он дбайливо висаджені кущики квасолі, а між ними поважно розплелося гарбузове гудиння, на видолинку буяє морква, сизію тугими голівками капуста, густими листочками пішли у ріст буряки, антенять стрілки кропу, тендітять покрапини маку-самосію, і немов сторожа, гордо вартують на окраїнах городу бур'яни.
2-й учень.
Усе довкола живе неньчиною присутністю. Ось і сапа залишена нею, одне - грабельки, певно, що тільки закінчила працю і пішла припорати хатнє господарство. Крізь причинене вікно доноситься тиха мелодія, яка, знаю, завше бентежила її чутливу душу.
У виконанні учнів звучить пісня "Про рушник" на сл. А.Малишка.
У цей час ведуча звертається до присутніх і називає прізвище тієї мами, яка напередодні цю пісню назвала улюбленою, а донька чи син підходить, цілує і дарує їй живі квіти.
3-й учень.
Колискова пісня. Скільки їх створив народний геній, цей особливий фольклорний жанр, позначений високим поетичним сприйняттям, глибиною мелодійного звучання, багатством образів! Лагідний материн наспів засівав дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до всього живого. Під спів неньчиної пісні виростали поети і композитори, хлібороби й захисники рідної землі, філософи та мудреці...
Звучить колискова пісня у виконанні мами.
4-й учень.
Вслухаюся в поетичні образи колискових і уявляю немовлятко... Дрімота-сон ходить біля вікон, заглядає у шибки, а там, на воротях, стоїть кіт у червоних чоботях...
А над усіма образами - величний образ жінки-матері, ніжне серце якої переповнене безмежно любов'ю до дитини.
Учениця декламує "Колискову" Лесі Українки.
5-й учень.
Споконвіку у народі існував звичай: колиску, що вийшла з ужитку, ніколи не викидали, а берегли доти, доки люди жили в оселі. А з якого дерева робили їх? Із клена, калини або ясена, щоб діти були дужими та співучими.
6-й учень.
Калина, верба, тополя, мальви... Одвічні символи, якими опредметнювалося найсвященніше, найдорожче, найсокровенніше - любов до рідної землі, до свого народу. Не було села, а в ньому хати, де б не палахкотіли під вікнами мальви - ці незрадливі обереги нашої духовної спадщини. Всім, хто вирушав у далеку дорогу, вони нагадували - там земля мила, де мати народила.
Виконується пісня "Калина".
7-й учень.
Яка мати не співала цих легких як сон пісень над колискою дорогих дітей своїх? І мовби продовження цього - уривок з листа О.Довженка до неньки: "Я дуже щасливий, мамо, що Ви в мене є десь, що Ви живі, що у Вас ще ясна пам'ять і ви співаєте з внуком "Соловушка". Дай Вам Бог здоров'я ще поспівати довше, щоб осталась пам'ять про Вас у онуках на все життя...".
Звучать українські народні пісні в родинному виконанні (співають бабуся, мама, тато, діти).
Прозвучали пісні "Ой, чий то кінь стоїть", "Нагороді буркун", "А я все дивлюся", "Ой на горі та женці жнуть", "Ой на горі два дубки"...
Ведучі підходять до родин і вручають їм пам'ятні подарунки.
8-й учень.
Віки мужності і звитяги, віки з шаблею в боях
Loading...

 
 

Цікаве