WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Критерії використання текстів як дидактичного засобу розвитку образного мовлення молодших школярів - Реферат

Критерії використання текстів як дидактичного засобу розвитку образного мовлення молодших школярів - Реферат

Реферат на тему:

Критерії використання текстів як дидактичного засобу розвитку образного мовлення молодших школярів

Серед критеріїв, які дозволяють використати текст як дидактичний засіб розвитку образного мовлення молодших школярів, виділяються:

1. Текстово-змістовий критерій. З метою зацікавлення учнів під час дослідження увага надається художнім текстам, що відповідають змістовим лініям чинних програм. Ураховуються лінгвістичні особливості тексту – фонетичні, лексичні, фразеологічні, словотворчі, синтаксичні, образно-тропеїчні, що перетворюються в художньому стилі в механізм естетичного впливу на школяра, а також ступінь художності в зображенні, що викликає особистісні переживання і формує завдяки настроєвій силі світоглядні переконання. Таким чином, добираючи тексти для роботи над розвитком образного мовлення, ураховується їхні тематика, зміст та художня й естетична вартість.

2. Інформативний (повідомлювальний) критерій. Об'єктивним чинником визначення рівня образності в тексті виступає інформація про різні засоби образності. На основі історичних фактів з історії Древньої Греції та діяльності Києво-Могилянської академії тропи, риторичні фігури представляються як складові образного мовлення і як результат культурного розвитку народу та його мови. Культурно-історична інформація тексту орієнтує в роботі на те, щоб на сучасному поколінні не обірвався мовно-культурний зв'язок. Цей чинник розглядається в нерозривній єдності з першим і є його продовженням. Обов'язковим є врахування мовної традиції: сталі епітети (синє море, щире серце, залізна рука), образи з пісень (чаєчко-небого, вдова-сиротинонько, ясний сокіл, червона калина) тощо. У зв'язку з репрезентативними функціями українського образного слова враховуються посилання на авторитетних письменників (З журбою радість обнялась (О. Олесь); Стояла я і слухала весну (Л. Українка).

3. Критерій урахування етично-мотиваційних складових. Зважаючи на ментальність українського народу, звертається увага на етичне у висловлюваннях, недопустимість вульгаризмів. Етичне стає головною й необхідною, хоч і не єдиною, передумовою художнього тексту. Етичне й естетичне зливаються і створюють мистецький образ-взірець.

4. Критерій жанрово-стильових показників. У текстах художнього стилю враховуються типи мовлення, які виступають у чистому виді (або переплітаються) чи у вигляді елементів доповнюють один одного. Розповідні фабульні тексти сприймаються легше і творяться дітьми з більшим інтересом. Тексти-описи сприймаються важче через їхні статичність, велику кількість образно-тропеїчних засобів. Монологічні висловлювання сприймаються легше, а творяться важче. Зважаючи на ці дані, планувалася робота спочатку на основі монологічних текстів розповідного характеру, а потім – описових і роздумів.

5. Критерій мовного оформлення. Доступність сприйняття і розуміння відношень у художньому тексті визначається мовними засобами, яке використовує автор: вплив на розуміння порядку слів у реченні, довжина фрази, що включає образне слово, місце в реченні домінантних образних одиниць. Тексти адаптуються відповідно до вимог чинної програми та вікових особливостей учнів.

Таким чином, ретельний добір текстів-взірців забезпечував збагачення засобами образності словникового запасу учнів, створював умови для естетичного розвитку, набуття емоційного й інтелектуального досвіду.

Loading...

 
 

Цікаве