WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування в учнів трудової культури засобами народознавства - Курсова робота

Формування в учнів трудової культури засобами народознавства - Курсова робота


на тему:
Вчитель: Вдовіна О.А.
ЗОШ №9
м.Коломия
Ні один з численних аспектів навчального процесу не викликає стільки дискусій, як оцінювання знань учнів. Система оцінок і критеріїї їх виставлення, обумовлені авторитарною, негуманною педагогікою, дебатуються не один десяток років. Гуманізація освіти, індивідуалізація і диференціація визначаються сучасними педагогами як генеральна лінія удосконалення освіти.
В преамбулі Закону України "Про освіту" сказано, що "…освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму і демократії"
Далі в статті 6 основні принципи освіти уточнюються як
- гуманізм;
- демократизм;
- приорітетність загальнолюдських
цінностей.
А стаття 56 зобов'язує педагогічних працівників
"особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі:
- пради;
- справедливості;
- гумагізму;
- доброти."
Однак, сам факт існування незадовільної оцінки, з якогось предмету, залишення на повторний курс входить в явне протиріччя з принципом гуманізації, профанує саму сутність гуманізму як прогресивної форми загальнолюдської моралі.
Адже гуманізм, демократія і педагогічний пресссинг, психологічний тиск оцінкою несумісні, виключають одне одного.
В системно відлаженому учбовому процесі учень знаходиться під впливом трьох функціонально взаємозв'язаних принципів - гуманізації, гуманітаризації та демократизації.
Інтегративний зв'язок принципів побудови
учбового процесу
? Учень ?
зміст школа
освіти суспіль-
ство
?
інтеграція наукового свобода вибору
знання з загальнолюдсь-
кими цінностями
Учитель і все шкільне життя являється приводним ременем цієї системи. Якщо система працює, не дає збоїв, не витискує з себе учня і вчителя, вчасно очищується від руйнуючих її впливів, ми одержуємо бажані результати, відмічені знаком логічної послідовності.
Один з перспективних напрямів школи - наявність в "положенні про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад" демократичної норми, яка відкриває дорогу ло реалізації принципу гуманізму:
"…допускається інша система оцінювання
знань, але з обмеженнями:
- річні підсумкові оцінки виставляються обов'язково;
- в документ "Про освіту" виставляються оцінки за трибальною системою;
Є ще оговорка: вчитель не інформує, не знайомить директора, завуча школи зі своєю системою, але ж вона повинна бути затверджена педрадою. Більшість же вчителів іде по звичному, накатанному шляху.
Існує реальність, з якоє ми повинні рахуватися.
1. В кожному класі є декілька ( і не один - два) учнів, розумові здібності яких дуже не значні, в силу чого вони не в змозі піднестись до рівня абстрактного мислення, без чого не можна вивчати ряд навчальних предметів.
2. Є частина учнів, інтелектуальний потенціал яких з причини ліні, втрати пізнавального інтересу, в'яло текучої учбової діяльності і інших причин не виріс при очевидному фізичному рості, а це рівносильно розумовому відставанню. Зрозуміло, що про систему і глибину знань, їх міцність, гнучкість, активність, творчу націленість нема смислу говорити.
3. Учні, що мають мінімальні, а часом просто нульові навчальні здібності і реальні знання, не можуть встигнути з темпом засвоєння навчального матеріалу. На довгій дистанціїї навчального року вони не можуть рівномірно засвоювати весь об'єм учбових знань, і, як спортсмени, розтягуються на дистанції із різними результатами приходять на проміжний фініш - оцінки за чверть. А для багатьох і року мало, щоб подолати учбовий матеріал.
Практика поетапно оцінювання знань учнів
( по чвертях), що не враховує здатності
слабких учнів встигати за темпом їх
засвоєння, суперечить цілям освіти і
виховання. Як наслідок, вона породжує
педагічну безпроинципність, коли незнання і
напвізнання учнів прикриваються
благополучними оцінками, особливо в кінці
навчального року, що приводить до
формування споживацьких настроїв.
4. Доказано, що систематичне покарання деяких учнів двійками не тільки стимулює розвиток неврозів, але не поліпшує ні навчання, ні інтелект сповзання до незнання - ось звичайний результат при повторному курсі науки. Але кожний учень( і навіть здібний) має право на помилку.Головне - допомогти йому вчасно зрозуміти помилку і виправити її. Учень має бути впевненим,що за тимчасовою невдачею послідує не розплата, а допомога вчителя, достатня для "взяття бар'єра".Але для цього вчителю треба відмовитись від недемократичного способу оцінки знань і скористатись правом на ініціативу, на втілення в життя школи нової системи оцінювання знань, можливу недосконалу, але творчо придуманою, гуманною.
Одним з найзагальніших завдань, що вирішує учитель під час навчання фізики, - це формування в учнів цілісних уявлень про фундаментальні фізичні теорії й закони.Для досягнення цієї мети треба, щоб учні набули навичок застосувати здобуті знання для розв'язання конкретних задач, що мають практичне значення.
Розглянемо деякі аспекти оцінювання знань і вмінь учнів на основі застосування задачного підходу при диференційованому навчанні фізики.
Урахування під час оцінювання рівневу диференціацію.
Так, можна дотримуватись таких норм, доведених до учнів:
Для одержання задовільної оцінки учень повинен виконати не менше як 60% (або 70%) усіх завдань. Запропонувати примірну шкалу:
Виконав завдання % Не приступив до розв'язування Виконав
Менше
60% 60-70% 70-90% 90-100%
Оцінка
1
2
3
4
5
2. Такий підхід має обов'язково враховувати рівень складності завдань(рівні А, В, С).Інакше учень, що виконав 90% найпростішого завдання, одержав би оцінку "5", в той же час учень, що виконав лише частину завдання, але
Loading...

 
 

Цікаве