WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інтерактивне навчання: організація навчальних діалогів - Реферат

Інтерактивне навчання: організація навчальних діалогів - Реферат

Реферат на тему:

Інтерактивне навчання: організація навчальних діалогів

Найбільший успіх мають ті методи, які в центр уваги ставлять учня.

Динаміка розвитку системи освіти диктує перегляд звичних форм і змісту навчання. Практика показує, що корекція змісту освітніх програм відбувається швидше, ніж змінюються форми організації навчальної діяльності.

Новий зміст, за законами гармонії, веде за собою зміни і у формах навчання. Напевно, цим і пояснюється той факт, що останнім часом педагоги- практики починають опановувати інтерактивне навчання, яке базується на діалогових формах процесу пізнання.

Слід зазначити, що дуже часто нове - це добре забуте старе. Ще в афінський і римській школах підлітків вчили переконувати, вести полеміку, вступати в діалог. Під діалогом розуміли переговори, вільний обмін думками. Вступаючи в полеміку із дорослими, підліток повинен був не тільки володіти правилами риторики, але і навиками спілкування, поєднуючи почуття самоповаги і самоконтролю з вмінням слухати інших, швидко реагувати на оточуючі обставини, знаходити в будь - який ситуації потрібне рішення і т. д. Не кожному вдавалось оволодіти цим мистецтвом на належному рівні. Але таких було б іще менше, якби процес навчання будувався на диктаторстві з боку вчителя [1, с. 160].

Інтерактивність ( або відкритість до спілкування) набирає в наші дні особливого значення. Інтерактивними сьогодні називають спеціальні засоби, що забезпечують безперервну діалогову взаємодію комп'ютера з користувачем. Існують інтерактивні опитування, програми на радіо і телебаченні, що базуються на „живих" бесідах з глядачами та слухачами. До речі, подібні бесіди - діалоги часто демонструють далеко не кращі зразки діалога: ведучі намагаються у розмові більше показати себе, ніж настроїтись на співбесідника, а співбесідник, часто заклопотаний своїм питанням, виявляється не готовим до вільного обміну думками. Отже, вмінню будувати цікавий, конструктивний діалог потрібно вчити. Це входить в коло професійних обов'язків вчителя початкових класів, вчителя - словесника, які в першу чергу мають найкраще підґрунтя для ефективного засвоєння культури діалогу.

При збереженні кінцевої мети і основного змісту навчальної діяльності інтерактивне навчанні міняє звичні форми на діалогові, що базуються на взаєморозумінні та взаємодії. Деякі вчителі задовольняються зовнішнім проявом інтерактивного навчання (вільне спілкування, завищені оцінки...), що спотворює суть інтерактивного навчання. Практика показує, що інтерактивний підхід до навчання не використовується в навчальному процесі ще і тому, що вчителі не знайомі з технологією організації подібних занять.

Спробуємо уточнити деякі питання організації навчального процесу в інтерактивному режимі. В першу чергу звернемо увагу на навчальний простір кабінету. Діалогові форми взаємодій орієнтовані на спілкування обличчям до обличчя, тому традиційну розстановку парт треба порушити! (буквою „О", „С", „К","Т". Це дасть можливість підготувати учнів до нетрадиційних форм навчання. Інший важливий аспект інтерактивного навчання - зміст діалогу. Благодатною нивою для цього є сам зміст навчальних предметів (укр.. мова, читання), де легко можна реалізувати навчально - пізнавальні, комунікативно - розвиваючі функції навчання [5, с. 30].

На інтерактивних уроках розвиток комунікативних умінь і навичок учнів здійснюється як в спілкуванні мікрогрупи, так і в діалозі між групами. Ефективність роботи кожної групи залежить від того, наскільки вдасться реалізувати дві основні функції навчання в діалоговому режимі: вирішення навчальних завдань і вияв підтримки членів групи в ході спільної роботи [4, с. 21]. На традиційному уроці вчитель спрямовує свою роботу, в першу чергу, на вирішення навчальної мети. А при організації інтерактивного навчання вже на етапі формування груп вчитель повинен потурбуватися про емоційний клімат мікрогрунт, бажання і можливість членів групи підтримати один одного. Отож, є велика проблема у створенні груп. Іноді пропонується учням об'єднатись „за бажанням". Але існують мінуси такого об'єднання: формуються групи, не рівні одна одній за силою, тому результати можуть значно відрізнятись (хоча, це варіант для організації диференційованого навчання). Є думка, що сильних дітей не завжди варто прикріпляти до „слабших", їм потрібен партнер рівної сили. Слід також враховувати і зміст завдання для роботи в групі. Вчитель може в кожну групу помістити учня з різко іншими поглядами на проблему, щоб обговорення було „живим" і цікавішим. Зрештою, є багато ігрових способів створення груп [2, с. 24]

Наступний крок і проблема - організація навчальної діяльності в групі. Тільки нестандартна постановка проблеми, формулювання завдання, що вимагає креативного мислення, спонукає учня шукати допомоги у товариша, обмінюватися думками, формуючи спільну думку щодо вирішення завдань групи.

Діалог - це зіткнення різних точок зору. І завдання вчителя - зуміти навчити, не боячись, висловлювати свою думку, але не ображати іншого. Поступово в процесі інтерактивного спілкування виробляються правила, необхідні для ефективної навчальної взаємодії учнів:

- важливо не тільки вміти говорити, але і вміти слухати;

- необхідно говорити зрозуміло, чітко по темі;

- потрібно вміти ставити запитання, що допомагають спілкуванню;

- критикуємо ідеї, а не особистості;

- необхідно навчитись сприймати думку іншого, як свою або знаходити аргументи, щоб відстояти свою думку.

Окремої роботи вимагає підготовка спікерів груп ( головний у групі, хто аналізує і синтезує проблему).

Презентація групових рішень навчального завдання ( одне для всіх груп або кожній групі - інше завдання, але підпорядковане одній меті уроку) відбувається по - різному, за заздалегідь спланованою і поставленою до відома групи формою( запитальник, план, таблиця, „протокол", вільне висловлювання і т. ін.) [3, с. 86].

Особливий етап інтерактивного навчання - рефлексія заняття (осмислення своїх дій). З цією метою вчитель ставить ряд запитань до класу:

- Що допомогло групі виконати завдання?

- Хто відчував дискомфорт і чому?

- Чи завжди має рацію керівник групи?

- Що відчуває той, кому не дають висловитись?

- Що допомагає і заважає спільній роботі?

- Якою має бути допомога вчителя?

- Чого набуваєш у спільній роботі?

В результаті вчитель може почути різні думки:

- на таких уроках підвищується настрій;

- добре, що правильно спрямовує роботу групи вчитель;

- немає монотонного уроку, коли учень лише слухає;

- ми вчимося висловлювати свої думки.

Підведемо підсумки. Чи потрібне інтерактивне навчання в сучасній освіті?

Чи здатна така форма вирішити психолого - педагогічне завдання освіти? Що дає впровадження інтерактивного режиму різним суб'єктам навчального процесу? Судіть самі:

конкретному учневі:

- усвідомлення особистої значущості у спільній діяльності;

- комунікативну готовність до роботи в групі на всіх предметах;

- розвиток особистісної рефлексії;

навчальній мікрогрупі:

- розвиток навиків спілкування і взаємодії в групі;

- прийняття моральних норм і правил спільної діяльності.

цілому класу:

- формування класу як групової єдності;

- систему оцінки процесу і результату спільної діяльності;

- підвищення пізнавальної активності;

- розвиток навичок аналізу і самоаналізу в процесі групової рефлексії.

зв'язку „ клас - вчитель":

- нестандартне ставлення до організації навчального процесу;

- знаходження спільних для обох сторін цілей навчальної роботи;

- багатогранне засвоєння навчального матеріалу;

- формування мотиваційної готовності до між особистісних взаємин не тільки в навчальних, але і в інших ситуаціях.

Звичайно, хотілося б, щоб діалогові форми навчання застосовувались широким колом вчителів і на різних предметах.

Але закладати основи такого навчання потрібно вже у початкових класах.

Окремих напрацювань з цієї проблеми є багато, але все різномаїття технологічних прийомів ще не складається в систему інтерактивного навчання. Тому теоретикам і практикам педагогіки ще належить відпрацювати систему методів, етапи і форми взаємодії суб'єктів в освітньому процесі.

Література :

  1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології.- Київ, 2004.- 351.

  2. Помету О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - Київ, 2005.- 189.

  3. Стребна О.В., Сошенко А.О. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. - Харків, 2005. - 173.

  4. Щоголєва Л.О. Діалогове навчання. - Луцьк, 2005. - 190.

  5. Ярош О.Ф. Сучасний урок у початковій школі.// Бібліотека журналу "Початкове навчання та виховання". - Харків, 2004. - 233.

Loading...

 
 

Цікаве