WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Українська календарна обрядовість літнього циклу у системі національного виховання сучасної початкової школи - Дипломна робота

Українська календарна обрядовість літнього циклу у системі національного виховання сучасної початкової школи - Дипломна робота

же н ч й к.
Ой, жнися, загоне, жнися,
На мене не дивися,
Бо я женчик маленький,
А в мене серпик тупенький.
2-й женчик.
Ой, жни, дівча, пшениченьку,
Та й не думай собі,
Буде тая пшениченька
На коровай тобі.
2-й женчик.
А як будеш, дівчинонько,
Думати, гадати,
Буде твоя пшениченька
В полі зимувати.
Дівчинка.
Дивувалися ліси,
Де поділися вівси,
Женчики позжинали
Залізними серпами,
Залізними косами,
Біленькими руками.
1-й ж е н ч й к.
Обжинали ми ту ниву,
Як яру, так озиму,
Обжинали пов'язали,
На копички поскладали.
Пісня "Вийшли в поле косарі":
Вийшли в поле косарі
Косить рано на зорі.
Приспів:
Гей, ну-те косарі, бо не рано почали.
Хоч не рано почали,
Та багато утяли.
До обіду покосили,
Гострі коси потупили.
Приспів.
По обіді спочивали,
Гострі коси поклепали.
Приспів.
Увечері холодком
Йшли додому всі рядком
Приспів.
Господар. А хто з вас їв хліб від зайця? В давні часи хлібороб залишав від сніданку, що брав із собою в поле, шматок житнього хліба на гостинець дітям. І говорив дітворі: "Це хліб від зайця".
А тепер і ви покуштуйте чорного хліба з сіллю від зайця та запийте водою. Адже недарма в народі кажуть: "Хліб, сіль та вода - богатирська їда". (Дає всім хліб, сіль і воду. Підходить до господині). А чому ти зажурилась?
Господиня. Згадую про жінок, що виходили на ниву з серпами, жнучи, вони спритно клали сніп за снопом і, працюючи, співали:
Вгору, сонечко, вгору,
Хай я нивоньку дожну.
Ой, лане-ланочку,
Скажи ж мені правдочку,
Чи будемо ми в кінці,
Чи будемо ми в вінці?
Ой, будем, доню, будем,
Лише нивоньку дожнем!
Увечері, коли вже зайде сонце, натомлені тяжкою працею женці йдуть додому і співають:
Ой, заспіваймо, хай дома почують,
Хай нам вечерять готують.
Утомила нас та широкая нива,
Що тепер нам і вечеря не мила.
Ой, не так нива, як високії гори,
Ой, не так гори, як велике жито,
А вже ж нам спину, як кілком перебито.
Коли вже кінчалися жнива, женці залишали трохи недожатих стебел з колосками: "Спасові на бороду", їх обв'язували червоною ниткою і прикрашали живими квітами. "Борода" стояла до кінця жнив.
Пісня "Гей, ставаймо в коло, дівчата":
Гей, ставаймо в коло, дівчата,
Будемо снопа прибирати,
Будемо снопа прибирати,
Квіточками рясно квітчати.
Квіточками рясно квітчати,
Ще й стрічками переплітати,
Щоб увесь народ дивувався:
Який у нас снопок удався. (2 р.)
Височенький, ще й ваговитий,
Кожен колос зерном налитий. (2 р.)
Господня.
Борода наша гарна, пишна.
Сидять ворон на коні,
дивується борода.
Ой, диво мені, вашій бороді.
Ой, паночку наш - Обжинки у нас.
Збирайтеся, збирайтеся,
На свято чим скоріш,
Женчики всю пшеницю, жито пожали,
По колосочку збирали,
У снопи зв'язали
Та й в кілочки складали!
І на нашій нивці сьогодні обжинки.
Хлопчик.
В нашої господині та золота брама,
Мальовані одвірки, зробим сьогодні обжинки!
Дівчинка.
А чия ж це борода червоним шовком обвита?
Хлопчик. А це ж наша борода червоним шовком обвита!
Сидить півень на коні, дивується бороді.
Входить Півень, іде до бороди, роздивляється.
Півень.
Ой, диво мені, ой, тій бороді,
Не велика, не мала,
Не сива, не гніда,
Яку того діда.
А сріблом, золотом улита.
Ось тобі, борода,
Хліб, сіль та вода!
Щоб на той рік ще більш уродила!
Входить Перепілка.
Хлопчик.
Перепілочко мила,
Де будеш ховатись?
Нема жита, ні пшениці
На нашій нивці.
Л і в ч й н к а.
Перепілонько мила,
Де будеш ховатись?
Ми жито, пшеницю пожали,
І в снопи поскладали. -
Перепілка.
Діти мене сховають, які в "Перепілоньку" грають.
Гра "Перепілка".
Дівчинка.
Кінець нивоньці, кінець,
Сплели із жита вінець,
Взяли сніп на пожиток,
Нарядили із нього обжиток.
На потіху дітворі
Поставили у дворі.
Учитель. Коли зав'язують "бороду", то під нею пролазятьхлопці, щоб бути багатими і щасливими. А дівчата качалися біля "бороди", щоб не боліла спина і легко було жати наступного року, і приказували:
Ой, нивко, нивко,
Верни нашу силу,
Ми на тобі жали,
Силоньку положили!
Живо, женчику, живо,
Дожинай ниву,
Будемо плести віночки
З золотої пшенички.
Нарешті дожато останню нивку, снопи пов'язано і складено в полукіпки. Час зрізувати "бороду" і плести обжинковий вінок - символ щедрого врожаю і успішного завершення жнив.
Кінець нивоньці, кінець
Будемо плести вінець.
То з жита, то з барвінку,
На хорошую дівку.
Наші женчики з поля йдуть,
На двір голосок подають.
То не голосок, то женці,
Привели дівчинку у вівці.
Добра була нива,
Сто кіп жита зродила,
Сто кіп і сніпочок,
Мені на віночок.
Танець "Віночок".
Котився віночок по полю,
Просився хазяїну в стодолу:
"Пускайте, хазяїне, в стодолу,
Вже я набувся на полі,
Буйного вітру начувся,
Ранньої роси напився,
Я не довго полежу,
Зараз в поле побіжу".
В нашого господаря
Та золота брама,
Мальовані одвірки.
Зробили господареві обжинки.
Відчиняй, господарю, ворота,
Бо йде твоя робота.
Як ти мене, господарю, збережеш,
То великі урожаї збереш -
Із одного колосочка
Виросте житечка повна бочка.
Пісня "Відчиняй же, господарю":
Відчиняй же, господарю,
ворота, ворота,
бо несемо віночок
з золота, з золота.
Застеляй же, господине,
обруси, обруси.
Ой, щоб наш же віночок
не трусив, не трусив.
Бо ж буде той віночок
трусити, трусити.
То й не буде пшениченька
родити, родити.
Повісимо той віночок на стіну, на стіну,
щоб родила пшениченька
на славу, на славу.
Хлопчик. Кладемо хліб на хліб, старий на новий, щоб не було безхлібниці.
Дівчинка. А тепер за віночок дайте рублика на таночок.
Господар. Дякую за роботу вашу, за те, що співали, що хліб святий вшанували.
А обжинковий вінок повісимо в хаті на стіні й збережемо до осені, щоб цим зерном сіяти озимину.
Женчик.
Довіку, земле, молодій
На радість нам і нашим дітям.
Пахучий хліб - то щедрий дар землі
За труд і розум доблесній людині.
Він - наша гордість, наше майбуття,
Він - наша творчість і мета велика.
Господиня. Запрошуємо всіх за столи. Вас чекає коровай та пиріжки, печиво й тістечка, випечені з борошна нового врожаю.
2-й ж е н ч й к.
Коровай під сонцем ріс:
Пахне сонечком він красним,
І промінням теплим, ясним,
Пахне полем, колосками,
Цей хороший коровай,
В ньому труд і тата й мами,
Що збирали урожай.
Працьовитими руками пахне красень-коровай.
Хто добро в душі плекає,
Хлібом-сіллю привітає
У Локачах кожен Вас!
Хлібом-сіллю привітає
На Волині кожен з нас!
Пісня "Зелене жито"
Loading...

 
 

Цікаве