WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Реалізація ідей болонської декларації у вищій школі: здобутки та проблеми - Реферат

Реалізація ідей болонської декларації у вищій школі: здобутки та проблеми - Реферат

Реферат на тему:

Реалізація ідей болонської декларації у вищій школі: здобутки та проблеми

Модернізація системи вітчизняної освіти є складовою загального процесу соціально-економічного реформування країни. Процес переходу вищої освіти до нових світових стандартів існування має бути здійснений за основними принципами та напрямками розвитку Болонського процесу.

Протягом останніх 10 років МОН України здійснило ряд заходів по створенню нової національно-правової нормативної бази вищої освіти. Державною національною програмою „Освіта. Україна ХХІ століття" передбачалося удосконалення системи вищої освіти, підвищення якості професійної підготовки фахівців. ХХІ ст. висунуло завдання системного оновлення освіти, реалізації комплексних змін не тільки в змісті, а й у формах та методах навчання.

Принципи реалізації ідей Болонського процесу - це багатоукладність та варіативність освіти, що передбачає створення можливості широкого вибору форми освіти, засобів навчання. Виникає та об'єктивно зростає потреба у дедалі більшій індивідуалізації навчального процесу.

Важливим засобом, який формує ці нові риси вищої освіти, є самостійна робота студентів. Привабливість навчальної дисципліни в значній мірі залежить саме від інтересу до самостійної роботи. Можливості різних форм самостійної роботи, їх комплексне застосування дозволяє разом з інтересом до дисципліни підвищити ефективність навчального процесу в цілому. Успішна організація самостійної роботи вимагає ресурсного забезпечення.

В першу чергу - це нові вимоги до викладацьких кадрів. Знання предмета тепер повинно доповнюватись необхідністю отримувати інформацію з бібліотек (звичайних та електронних), наукових сайтів в Інтернеті, вмінням створювати методичне забезпечення дисципліни в електронному варіанті. Студент при виконанні самостійної роботи потребує постійних консультацій викладача, отже, інтелектуальне навантаження на викладача зростає, затрати його часу збільшуються.

Викладач повинен зрозуміти образ мислення своїх студентів, їх інтереси, ставлення до життя і навчання з тим, щоб допомагати і спрямовувати їх самостійну роботу, залучати до активної навчальної діяльності.

Основними формами особистісного навчання з математики в нашому університеті є практичні, індивідуальні заняття, консультації, написання творчих робіт студентами, домашні контрольні роботи, конкурс рефератів, гурткова робота. Практичні заняття за своєю структурою є різноманітними і включають різні прийоми реалізації особистісного навчання: усні опитування, короткі самостійні роботи по перевірці знань теоретичного матеріалу, математичні диктанти, розв'язування задач на дошці і самостійне розв'язання індивідуальних завдань, виданих кожному студенту, робота в малих групах, індивідуальні домашні завдання. Головне завдання практичного заняття - навчити студентів застосовувати теоретичний матеріал до конкретних задач.

В ході впровадження ідей Болонської декларації, зокрема кредитно-модульної системи організації навчального процесу, стало ясно, що введені зміни не просто формальні, але і торкаються багатьох базових принципів системи вищої освіти в Україні.

Здійснено перехід на два рівні вищої освіти: бакалавр (4роки), магістр (1 рік), а також вводиться зовнішня атрибутика: інформаційні пакети спеціальностей, розрахунок навчального навантаження в кредитах, перехід від оцінок за національною шкалою до шкали ЕСТS.

Однією з основних ідей Болонського процесу є ідея демократизації навчального процесу для забезпечення його відкритості для студента. Кафедри зобов'язані забезпечити інформованість студента на початку кожного модуля про те, які види самостійної роботи йому доведеться виконувати в рамках цього модуля, як ця робота буде оцінюватися в балах, якими методичними рекомендаціями або літературою вона забезпечена.

Без сумніву, в Болонській системі багато позитивних перспектив.

Проте практичне впровадження Болонського процесу виявило ряд проблем і негативних наслідків.

1) Недостатність нормативної бази, чітких і конкретних вказівок МОН приводить до того, що в кожному вузі Болонський процес впроваджується з суттєвими відмінностями. При швидких темпах впровадження у вузах не встигають створювати навчальні програми, робочі програми складаються поспіхом, завдання для самостійної роботи і контролю знань розробляються в процесі навчання, що негативно впливає на рівень знань студентів та об'єктивність оцінювання. Програми, написані у відповідності з вимогами Болонського процесу, повинні супроводжуватися відповідним методичним забезпеченням з впровадженням нових інформаційних технологій. Повинен проходити перерозподіл навчального матеріалу курсу між інформаційним банком та підручником. Програми конкретних дисциплін у різних вузах суттєво відрізняються, адже державні стандарти відсутні.

2) Надзвичайно великий об'єм самостійних робіт, які передбачені новою системою освіти, створює проблеми як для викладачів, так і для студентів. Чи може викладач перевірити сотні робіт, якісно їх опрацювати за тиждень-другий, а студент - першокурсник їх підготувати при 30-годинному тижневому аудиторному навантаженні? Навантаження викладача, по-суті, зросло вдвічі, хоча заробітна плата залишилась тією ж. Більше часу викладач витрачає на оформлення журналів, індивідуальних планів студентів, відомостей і т.п., ніж на творчу навчально-методичну і наукову роботу.

3) Студенту-першокурснику, вчорашньому школяреві, надзвичайно психологічно тяжко адаптуватись не тільки до умов вузу, а й до кредитно-модульної системи освіти, раціональної організації самостійної роботи. Позитивні результати можуть бути одержані, коли студент має потрібний рівень умінь та навичок, привчений до організованості, самодисципліни, має силу волі. Типовими ж шкільними недоліками є якраз невміння самостійно працювати з підручником, науковою літературою, аналізувати, узагальнювати, систематизувати, крім того, значна кількість першокурсників мають слабкі знання з шкільного курсу математики. Тому, щоб полегшити студентам перехід на нову систему навчання, було б раціональніше на 1 курсі (хоча би в І семестрі) з основних математичних предметів використовувати традиційні методи викладання, здійснювати самостійну роботу під керівництвом викладача, проводити індивідуальні заняття, щоб до 2 семестру студенти адаптувались до нової форми навчання, розвинули основні навики і уміння самостійної роботи. Потрібно також вже на 1 курсі організувати роботу гуртків, проводити конкурси реферативних і міні-дослідницьких робіт, навчити працювати з підручником, словом, навчити „любити вчитись".

4) Вітчизняні вищі навчальні заклади в процесі приєднання України до Болонського процесу не повинні втратити своїх традицій, колориту, тих унікальних та своєрідних методик викладання, які притаманні та адаптовані саме до сучасних умов життя та навчання пересічних громадян. Необхідно зберегти в першу чергу фундаментальність нашої системи освіти. Самостійна робота за кредитно-модульною системою буде раціональною, ефективною за умови наявності достатньої кількості різноманітної сучасної літератури з дисциплін навчального плану на кафедрах, в бібліотеках (сучасні нормативи, встановлені МОН, вже не проходять). Бібліотека і читальні зали забезпечити студентів-бакалаврів сьогодні не можуть. Ще складніша ситуація з магістратурою. Магістр повинен вчитись за науковими журналами. Університет мусить мати найвпливовіші світові і вітчизняні видання в тих галузях, в яких він готує магістрів. На це потрібні немалі кошти. Чи готова держава, вища школа до розв'язання цієї проблеми? Якщо ж її розв'язання покласти на плечі студентів, то значно зросте плата за навчання, що в наших соціально-економічних умовах теж не на часі. Кожен студент повинен мати своє робоче місце, свій комп'ютер, набір методичного забезпечення дисципліни, що потребує кожного навчального року випуск на кафедрі до 10 нових методичних розробок. Тому потрібно в першу чергу дбати про покращення матеріально-технічної, навчальної бази, гідної винагороди за працю науковців та викладачів та її наближення до європейського рівня.

5) Наявність чітко виділених піддіапазонів при 100-бальній системі оцінки знань можуть привести до педагогічної помилки. Різниця в один бал має ніби зміст похибки, проте цей один бал на межі піддіапазонів може перевести оцінку роботи студента, наприклад з „4" на „3". Ситуація погіршується після конвертації 100-бальної оцінки в чотирибальну, коли студенти, роботи яких оцінені в різницю всього на один бал (з 100!) на межі піддіапазонів, одержують різну оцінку в 4-х бальній системі, а з різницею більше 10 балів у підсумку оцінюються однаково. Думаємо, що потрібно поступово переходити на одну систему оцінювання і не ускладнювати життя ні викладачів, ні студентів.

6) Одним з принципів Болонського процесу є мобільність студентів, причому мобільність не означає, що вони готуються тільки для навчання і роботи за кордоном. Чи може студент, провчившись рік у Волинському університеті, наступного року поїхати до Київського університету, потім до Львівського, повернутися і завершити навчання у нас? Виявляється, що це поки неможливо. Але така мобільність теж закладена в Болонській декларації, нам вона ближча і її потрібно запроваджувати між нашими університетами.

7) Сьогодні біля 80 % випускників вузу - спеціалісти і лише 20 % - це бакалаври і магістри. Тотальний перехід на дворівневу систему „бакалавр-магістр" може привести до професійної незавершеності програм, до зниження рівня фундаментальності та науковості, до зниження якості освіти. А введення бакалаврата з спеціальності означає, по-суті, зміщення цілей і завдань середньої професійної освіти (якої на Заході немає) в систему вищої освіти.

На Всеукраїнському педагогічному форумі в травні 2005 року президент України Віктор Ющенко сказав: „ Ми можемо і повинні стати частиною єдиного Європейського освітнього поля. Україна повинна якнайшвидше виконати свої зобов'язання по підвищенню якості нашої освіти. Це потрібно нашим дітям, яким відкривається унікальний шанс одержати вдома європейську освіту. ... Настав час „економіки знань", в якому інтелектуальні ресурси приносять набагато більший прибуток, ніж природні. Наша велика проблема в тому, що Україна до цього часу не реалізувала цю філософію".

На превеликий жаль, хоча ці стратегічні ідеї в освіті задекларовані ще два роки тому, справа майже не зрушилась з місця. Як сьогодні в світі лідирують країни, які краще інших оволоділи електронними інформаційними технологіями, так в майбутньому їх місце займуть ті, хто досконало оволодіє технологіями формування творчо і критично мислячої Людини.

Чи можуть ці сучасні технології розроблятись без глибокого вивчення математики в школі та вузах? Раніше у нас була непогана освіта в галузі фізико-математичних наук. Ми поділяємо точку зору президента Національного університету „Києво-Могилянська академія" В. Брюховецького, висловлену ним на сторінках газети „Дзеркало тижня" (від 11.ХІ. 2006) стосовно реалізації Болонського процесу у вузах, зокрема проблем математичної освіти: „... Глибина вивчення математики (це я кажу як філолог) різко впала. Сьогодні це колосальна проблема для суспільства. Не в тому, що просто математики не знають, а в тому, що середня і вища освіта школи втратили розуміння того, що математика потрібна не заради математики, а заради тренування й розвитку інтелектуальної спроможності людини".

Loading...

 
 

Цікаве