WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток моральних якостей і почуттів у школярів в світлі ідей В.О. Сухомлинського про роль соціального оточення - Реферат

Розвиток моральних якостей і почуттів у школярів в світлі ідей В.О. Сухомлинського про роль соціального оточення - Реферат

Реферат на тему:

Розвиток моральних якостей і почуттів у школярів в світлі ідей В.О. Сухомлинського про роль соціального оточення

Спадщина В.О. Сухомлинського багатогранна. Особливе місце в цій психолого-педагогічній спадщині посідають думки і ідеї про моральне виховання молодого покоління, виховання в нього любові до своєї Батьківщини, високої ідейності, громадянства, виховання високих моральних якостей особистості, моральних норм поведінки, любові до знань, людей, природи, соціального оточення. В.О. Сухомлинський неодноразово відмічав, що вихованою людиною дитина стає тоді, коли її оточують в соціумі радість, щастя, життєрадісне сприймання, соціальне оточення, яке сприяє розвитку культури почуттів, здатності бачити людину, що знаходиться поряд, приймає близько до серця її радість і смуток, тривоги і збентеження, вміє почувати, як велику біду, що може її спіткати, самотність. Серце дитини повинно бути відкрите радостям і смуткам інших людей, побачити себе з боку, очима інши людей. "Той, хто в дитинстві на особистому моральному досвіді відчув високе щастя буття, вклав частину своєї душі в іншу людину стає чесним наодинці сам на сам і це мабуть є найважливіша якість, що робить людину вихованою", - як відмічав В.О. Сухомлинський.

Проблема морального виховання є актуальною і сьогодні, особливо в період становлення української самостійності, соборності, незалежності. В епоху новітніх технологій навчання, комп'ютеризації навчання якось на другий план відходить проблема морального розвитку людини, ще в дошкільному і шкільному віці відмічають психологи і педагоги підвищення у школярів рівня тривожності, невротичності, ворожості, агресивності в стосунках один з одним тощо.

Так, в Екклесіаста Соломона в Біблії вказано, що "...худо все, що робиться під сонцем, серця синів людських виповнені зла, божевілля в серцях їх, в житті їх, в дні їх життя. Ось чому веселись. Світ виповнений жадоби, пихатості, непорозуміння, байдужості. Але не засмучуйся, їж з веселістю, пий в радості, бо Бог благоволить до справ твоїх".

Ось дві точки зору, які існували в соціальному оточенні і які існують і мабуть будуть існувати.

Як же поставити так справу виховання дитини, щоб уникнути в цьому жорсткому світі жорстокості, байдужості, зла і агресивності, ворожості і виховати дитину в любові, гуманності, милосерді до ближнього, як прищепити гуманні, моральні якості особистості, як уникнути лукавості, нещирості, двоєдушності в вихованні дитини, якщо повсякденно дитина стикається з цими негативними явищами в соціальному оточенні, в міжособистісних стосунках.

В своєму дослідженні нами розроблена соціальна модель морального виховання школяра, яка була основана на припущенні про те, що важливим в моральному розвитку школяра є взаємодія суб'єктів міжособистісного спілкування дорослих і учнів. Спрямованість діяльності кожного з них має різну мотивацію. Так, дорослі (батьки, вчителі) забезпечують розвиток зовнішньої мотивації вчинків, поведінки школяра. А учень в процесі навчання, міжособистісної взаємодії і спілкування повинен розвинути в собі внутрішню особистісну мотивацію моральної поведінки, що допомагає в переведенні зовнішніх впливів дорослих у внутрішні спонуки моральної поведінки, повинен прагнути до самостійного особистісного розвитку і самовдосконалення. Процес навчання школяра стає між дорослими і учнем тим чинником, що сприяє і забезпечує перехід зовнішньої пізнавальної мотивації у внутрішню пізнавальну мотивацію в гармонійному розвитку особистості школяра.

На жаль процес навчання в епоху новітніх технологій не забезпечує інтеріоризацію зовнішніх впливів у внутрішні мотиви поведінки особистості учня. Але є такий вид діяльності, що являється провідним для підлітка і повинен виконувати цю складну функцію взаємодії дорослих і дітей. Про цей вид провідної діяльності майже не згадують чи згадують дуже рідко - це інтимно-особистісне спілкування з дитиною. В зв'язку з акселерацією, швидким розвитком особистості цей вид діяльності, як провідної в підлітковому віці, починає вже проявлятись і в молодшому шкільному віці, а також має бути використаний і в юнацькому віці, тобто необхідно розширити вікові рамки дії цього ефективного виду впливу на становлення моральної поведінки учнів і взагалі гармонійного розвитку особистості учня. Зазначимо, що В.О. Сухомлинський досить широко використовував цей вид діяльності в спілкуванні з учнями своєї школи, особливо, коли проводив довірливі бесіди, подорожі на природі тощо.

Основні завдання нашого дослідження полягали в тому, щоб вивчити особливості розвитку моральних якостей і почуттів у школярів, виявити їх особистісні якості, сприяти через інтимно-особистісне спілкування розвитку моральних якостей. Застосовувались стандартизовані методики по визначенню рівнів тривожності, самооцінки, невротичності, агресивності тощо. Проаналізуємо отримані результати: так, загальний рівень тривожності в поведінці, як показник емоційного стану учня, його переживань становив в різних класах від 59% до 86%, переживання соціального стресу в різних класах становив від 52% до 72%, фрустрація потреби в досягненні успіху від 53% до 76%, страх самовираження особистості від 50% до 70% учнів, страх ситуації перевірки знань на уроці від 50% до 83%, страх не відповідати очікуванням оточуючих людей від 40% до 80%, низький фізіологічний опір стресам виявили від 60% до 80% учнів, проблеми та страхи в стосунках і спілкуванні з батьками і вчителями виявили 50% - 62% учнів. Високий рівень фізичної агресивності виявлено у 52% учнів, середній рівень 36%, низький -12%. Почуття учнів переповнюють емоційна збудженість, нервова напруга, тривожність, то про які моральні почутті може йти мова. Так, в молодших класах виявлено 32% учнів, що проявили риси флегматичного і 20% риси сангвінічного темпераменту, то в середніх і старших класах ці показники становили: риси флегматичного, спокійного темпераменту виявили лише 20 % учнів, 32% риси холеричного і 48% риси сангвінічного. Більша частина учнів схильні до емоційного афекту, збуджені, емоційно бурхливі і неврівноважені, виявляють нервову напругу в стосунках, дисбаланс нервових процесів.

Показники самооцінки становили: в молодших класах неадекватно завищена 48%, в той час як в старших класах лише 16%, адекватна критична самооцінка в молодших класах лише 20%, то в старших класах вже 76%, занижена в молодших класах 32%, в старших класах 8%, що свідчить про зростання самосвідомості, самоконтролю, саморегуляції, прагнення до самовдосконалення, тобто з віком зростає можливість до розвитку усвідомлених моральних почуттів і якостей особистості. Але необхідна психокорекційна робота, в якій головну роль повинно виконати інтимно-особистісне спілкування батьків і вчителів з учнями.

Так, нами особисто були проведені психотренінгові вправи з батьками учнів 5- 7 класів в одній з шкіл м. Слов'янська, на яких з метою зняття нервової напруги, стресу на батьківських зборах застосовувались формули аутотренінгу в стандартній і віршованій формі, проводились бесіди, де розбирались ситуації родинного впливу на дітей в процесі взаємодії і спілкування. Наведемо деякі приклади такого спілкування: початок статевого дозрівання у дітей пов'язаний з бурними емоціями, некерованою поведінкою. Що робити? - визначити з учнем в процесі інтимно-особистісного спілкування мету діяльності, скласти з ним план роботи на день, неділю, слідкувати за виконанням плану, ввечері обговорювати виконання плану, не кричати на дитину, не роздратовуватись, якщо виконано не так.

Все це сприяє розвитку волі, саморегуляції, самоконтролю. Починайте зміну в стосунках з дітьми з себе; якщо учень не зібраний, не акуратний, речі його розкидані, що робити? - кілька вечорів підряд разом з ним прибирайте, бесідуйте, як краще і зручно все розмістити.

Якщо учневі важко сконцентруватись, зосередитись на головному, то разом з ним послухайте музику (краще класичну) для зосередження і заспокоєння, покажіть глибину музичного твору. Частіше гуляйте з дитиною в парку, місті, на природі, таке спілкування дуже згуртовує дітей і батьків. Згадаймо, що певні уроки В.О. Сухомлинський проводив на природі, це сприяло естетичному, моральному переживанню дитини і запам'ятовувалось назавжди. Станьте своїй дитині другом, товаришем, радником, побачте в дитині особистість. Всі дії, контакти з учнями повинні викликати в них радість спілкування, а не страх, тривогу чи стрес. Тільки позитивні емоції, очікування спілкування з дорослими може сприяти розвитку моральних почуттів і якостей особистості. Проводьте вдома з дітьми ігри типу: " Хто більше вирішив кросвордів", придумав анаграм, ребусів, загадок, шарад; не бійтесь, якщо дитина обіграє вас, дайте їй свободу дії, думки, прагнень.

Так знімається напруга в стосунках, агресивність, збудливість, непокірливість, діти починають відчувати себе в родині необхідними, задоволеними.

Наступне наше завдання провести з вчителями такі психотренінги з метою підготовки їх до інтимно-особистісного спілкування з кожним учнем, сприяти розвитку моральних почуттів і якостей у учнів, поліпшити процес міжособистісної взаємодії.

Література:

  1. В.А. Сухомлинский . Сердце отдаю детям.

  2. В.А. Сухомлинский. Как воспитать настоящего человека. Киев., 1975.

Loading...

 
 

Цікаве