WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Основні завдання британського шкільного лідерства - Реферат

Основні завдання британського шкільного лідерства - Реферат

Реферат на тему:

Основні завдання британського шкільного лідерства

На думку дослідника Ю. Бека, "однією із політичних відповідей на процес глобалізації є ... формування та розвиток освіти і суспільства знань; подовження, а не скорочення термінів навчання; послаблення її спеціалізації. Це не тільки мета забезпечення принципу "гнучкості" чи "навчання впродовж усього життя", але й формування соціальної компетентності особистості, розвиток здатності до роботи в команді, вирішення конфліктів, розуміння інших культур, інтегрованого мислення ..." [1]. Отже серед основних завдань шкільного лідерства - оновлення академічних програм загальноосвітньої школи згідно потреб суспільства та тенденцій міжнародного освітнього простору.

Міжнародний інститут освітнього планування ЮНЕСКО (The International Institute for Educational Planning of UNESCO) опублікував звіт про розподіл ресурсів у галузі освіти згідно потреб. Визначається необхідність зміщення акцентів та усвідомлення освіти "не як окремого сектора суспільства, а як культури, що притаманна кожному сектору" [2, с. 187]. Іншими словами, фінансування розвитку загальної освіти необхідно розглядати як інвестування у людський капітал, а відтак й у розвиток суспільства загалом.

Традиційні підходи до здіснення освітнього менеджменту доповнюються елементами управління знаннями. Цю тезу підтверджують науковці У. Буковіц та Р. Вільямс: "управління знаннями є процесом, за допомогою якого школа досягає найвищого рівня навчання учнів на основі власного інтелектуального капіталу" [3, с. 2]. Управління знаннями - це, на нашу думку, розвиток інтелектуального потенціалу персоналу загальноосвітньої школи, що ґрунтується на використанні систематичного, неперервного та цілеспрямованого підходів. Він розпочинається з етапу визначення наявних знань та прогалин, а також знань, які необхідно освоїти, відображає інноваційний професіоналізм та охоплює такі функціональні завдання, як планування, організування, управління та контролювання.

Початку ХХІ століття характерні численні реформи освіти, які не оминули й освітній менеджмент. Наприклад у Великобританії, однією із новацій є залучення приватних організацій до співпраці з навчальними закладами та надання їм різноманітних послуг. У 2000 році Міністр освіти Е. Морріс висловила таку думку: "якщо ми говоримо про новий спосіб управління школою, а приватний сектор виявляє бажання долучитися до цього процесу (мова йде про відсутність прибутковості), ми повинні стати відкритими". Необхідно зауважити, що міністр чітко вирізняє такі поняття як "прибуток" та "оплата послуг". На думку Е. Морріс, люди повинні отримувати заробітну плату за виконану роботу [6].

Налагодження співпраці між загальноосвітньою школою та іншими організаціями є особливо важливою проблемою. Повноцінна загальноосвітня школа повинна забезпечувати своїх вихованців не тільки навчальними пропозиціями, але й можливістю вирішення інших проблем, що обґрунтовує співпрацю школи з іншими фахівцями: психологи, шкільні консультанти, медичні працівники, соціальні працівники тощо.

Удосконалення загальноосвітньої школи, піднесення освітніх стандартів та результативність навчального процесу залежать від педагогів, які навчають учнів. У міжнародному освітньому просторі особлива увага прикута до проблеми підвищення професіоналізму вчителів загальноосвітніх шкіл, що ґрунтується на проведенні практичних досліджень та аналізі даних про успішність учнів, професійному розвитку упродовж всієї педагогічної діяльності, що має на меті формування фахової компетентності вчителів: академічна, педагогічна, стратегічна, контекстуальна, колегіальна, емоційна, духовна та етична.

Оскільки шкільне лідерство спрямовується, перш за все, на удосконалення загальноосвітньої школи, закономірною є значна увага до розвитку шкільних лідерів, приваблення висококваліфікованих фахівців до роботи в школі, розвитку системи адекватного оцінювання та винагороджування найкращих. У Великобританії прем'єр-міністр Т. Блер, усвідомлюючи роль та значення шкільного лідерства для забезпечення освіти високої якості, виступив із пропозицією створення Національного коледжу з шкільного лідерства, діяльність якого відповідала б міжнародним стандартам.

Науковець К. Хенді наголошує на тому факті, що у сучасному соціумі людині недостатньо вміти аналітично мислити, читати та рахувати. Вона повинна знати різні мови, вміти орієнтуватися у просторі, бути здоровою та загартованою, емоційно та інтуїтивно зрілою, вміти практично застосувати власні знання, а також налагоджувати стосунки з іншими людьми [4]. Дослідник К. Лідбітер вважає, що "академічна програма повинна сприяти розвитку творчих здібностей, вмінь приймати рішення та розвивати командну співпрацю, так само як і формувати навички та вміння читання і лічби" [5].

Академічна програма загальноосвітньої школи та педагогіка це два взаємопов'язані фактори, які здійснюють вплив один на одного та інші явища міжнародного освітнього простору. Науковець К. Діммок вважає, що організація навчального процесу у загальноосвітній школі повинна охоплювати такі елементи, як полікультурність, організаційна культура, лідерство та менеджмент, оцінювання діяльності, людський капітал та фінансові ресурси, організаційні структури, спрямовані на вдумливе навчання учнів та викладання предмета вчителями, академічну програму, головною вимогою якої є результативність, підкріплені інформаційно-комунікаційними технологіями. Отже, серед основних завдань шкільного лідерства - удосконалення організації навчального процесу у загальноосвітній школі.

Новації в інформаційно-комунікаційних технологіях, дають змогу широко використовувати їх у навчальному процесі та забезпечити такий принцип як доступність у часовому та територіальному аспектах. Однак, як зауважує науковець Г. Кіссінгер, "сучасне покоління має могутність (силу і можливість) зануритись у дивовижний об'єм інформації з будь-якої галузі, але не має здатності інтегрувати її у знання з минулого, а відповідно нездатна вдумливо проектувати її у майбутньому" [7, с. 274]. Іншими словами, шкільне лідерство спрямовується на удосконалення процесу учіння, освоєння знань, формування та розвиток навичок і вмінь учнів, їх застосування в майбутньому.

Література:

  1. Beck U. Beyond the nation state.// New Statesman, 6 December, 1999. - P. 25-27.

  2. Bentley T. Learning Beyond the Classroom: Education for a Changing World. London, Demos, 1998. - P. 187.

  3. Bukowitz W., Williams R. The Knowledge Management Fieldbook. London, Financial Times Prentice Hall, 1999. - P. 2.

  4. Handy C. The Hungry Spirit. London, Hutchinson, 1997. - P. 212-213.

  5. Leadbeater C. It's not the economy, stupid.// New Statesman, special supplement on the theme Knowledge is Power!, 27 September, 1999. - P. iv-vi.

  6. Morris E. Private firms welcome to run successful schools, says minister, Times Educational Supplement Internet Service, 22 March, 2000.

  7. Sheridan G. Asian Values Western Dreams. St Leonards, Allen & Unwin, 1999. - P. 274.

Loading...

 
 

Цікаве