WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації шкільної освіти в США в контексті постмодернізму - Реферат

Особливості організації шкільної освіти в США в контексті постмодернізму - Реферат

Реферат на тему:

Особливості організації шкільної освіти в США в контексті постмодернізму

Кінець ХХ століття зіштовхнувся з інтелектуальною революцією під загальною назвою - постмодернізм. Постмодернізм - це не набір догм або істин, а абсолютно новий шлях збагачення та оновлення світогляду і світовідчуття суспільства та кожної окремої людини. Його не так легко зрозуміти. Постмодерністське мислення оточує нас навкруги і вважає гуманітарні науки найголовнішим джерелом розвитку своєї теоретичної бази. Так як гуманітарні науки несуть на собі відбиток постмодерністської філософії та мають пряме відношення до сфери освіти, то доцільно говорити про зміни, які відбуваються в ній, про формування нової постмодерністської педагогічної технології. Ж.-Ф.Ліотар доводив, що "комп`ютеризоване суспільство потребує нової постмодерністської педагогічної технології" [1,1], яка наголошує на тому, що не існує єдиного способу навчання, а також вказує на необхідність змінити свої звичні уявлення про навчання та роль вчителя в ньому.

Для того, щоб переконатися в тому, що постмодерністська педагогічна технологія це не міф, а реальність доцільно було би звернутися до досвіду американських педагогів-постмодерністів. Найвідомішими серед них є Деніс Глінка (Denis Hlynka), Ендрю Іман (Andrew Yeaman), Джон Баланд (John Belland), Барбара Мартін (Barbara Martin), Брент Уілсон (Brent G.Wilson), Клайв Бек (Clive Beck), Сандра Керка (Sandra Kerka) та інші. В своїх роботах вони пишуть про поширення впливу постмодерністського мислення на педагогічну технологію, характеризують її та звертають увагу на зміну взаємовідношень між вчителями та учнями в процесі навчання.

Постмодерністській технології, на якій акцентується постмодернізм, притаманні наступні риси: 1) віра в плюралізм - не існує єдиного правильного способу навчання, так як не існує єдиного правильного шляху спілкування; 2) акцент на критику більше, ніж на оцінку, яка необхідна для перевірки правильності нововведень та виявлення недоліків нарівні з надбаннями; 3) напрямок на постійне переосмислення та деконструкцію цінностей, методів, форм та технік.

Постмодерністське мислення стало основним напрямком нової американської педагогічної технології. Її не можливо більше сприймати як нейтральну, або таку, яка веде до неминучого прогресу. Вона впливає на процес навчання, освітні програми, планування та людей, які зайняті в сфері освіти.

Проблема формування нових взаємовідносин між вчителями та учнями в "постмодерністському класі" розглядається американськими педагогами як одна із складових постмодерністської педагогічної технології. Вони, зокрема, звертають увагу на те, що необхідно змінити своє уявлення про роль вчителя (навчати, опікувати та контролювати) в навчально-виховному процесі. Джей Лемке вважає, що "ми не зрозуміємо ролі навчання...до тих пір, поки не поставимо під сумнів два постмодерністських міфи про те, що навчати є першопричиною навчання; навчати це без сумніву робити "добро" для учнів та суспільства. Ці дві постмодерністські помилки ведуть до переоцінки ролі вчителя та знехтування того факту, що навчання може стати руйнівним (деструктивним) для особистості" [2,1].

Американські педагоги-постмодерністи вважають, що для того. щоб скласти та запровадити нову систему навчання та взаємовідносин між учнями та вчителями, корті приведуть до формування якісно нових способів поведінки, важливо звернути увагу на вирішення наступних важливих проблем:

1. Необхідно відкинути думку про те, що найважливіші знання учні отримують в класі під час уроку. Пріоритетне місце займає життєвий досвід кожного окремого учня, а шкільні знання розцінюються як один з його елементів.

2. Необхідно переглянути та переоцінити продукт навчання. Педагоги більш зосереджуються на звичайному навчанні, котре базується на загальних традиційних програмах, які не відображують змін, що відбуваються у реальному житті суспільства. Педагоги більш зацікавлені результатом навчання, а саме тим, яким знаннями та на якому рівні володіють їх учні. Тому постмодерністи пропонують змінити акценти в освітньому процесі, здійснити перехід від парадигми "Що вони знають" (What they know) до парадигми "Що вони собою представляють" (Who they are).

3. Необхідно звернути увагу і на "темну сторону" навчання (teaching), на його руйнівну силу та ефект обмежування. Вчителі тяжіють до ідеології меліоризму, розглядаючи процес навчання як можливість та необхідність прогресу для особистості та суспільства. Шкільні програми та шкільна політика перешкоджають проникненню цінностей та реалій сучасного життя в процес навчання, тим самим обмежують життєвий досвід учнів та породжують їх абсолютну непристосованість до суспільного життя. На думку пост модерністів, освітянам необхідно зрозуміти, що те, що сприймається зараз як небезпечне для суспільства є елементом цього суспільства, який з часом можливо встановить новий порядок та перетвориться в неминучу дійсність [3,4].

Постмодерністська ситуація, яка склалася в кінці ХХ століття, спровокувала зміни у всіх сферах суспільного життя та людської діяльності, в тому числі і в освітній сфері. Стало очевидним, що педагогічна технологія потребувала часткової реконструкції в світлі ідей постмодерністської філософії. Саме в оновленому вигляді вона могла зробити можливим формування альтернативних освітніх моделей та альтернативного стилю навчання.

Література:

1. Denis Hlynka and Andrew R.J.Yeaman. Postmodern Education Technology. http://www.eric.digest./Postmodern Educational Technology.htm

2. Jay L.Lemker. Qualitative classroom research. What in the world happens in classrooms? Notes for an International Seminar. Mexico City 2002.

3. Brent G.Wilson. The Postmodern Paradigm. http://www.cudenver.edu/~bwilson.

Loading...

 
 

Цікаве