WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Роль фольклору в професійній підготовці вчителів музики - Реферат

Роль фольклору в професійній підготовці вчителів музики - Реферат

Реферат на тему:

Роль фольклору в професійній підготовці вчителів музики

Як зазначено в "Концепції національного виховання", визначальним є принцип народності виховання, що зумовлює потребу у формуванні насамперед національної свідомості, любові до рідної землі і свого народу [2].

Нині, в час становлення національної свідомості українського народу, великої ваги набуває питання освоєння своєї культурної спадщини. Воно може бути вирішене лише через виховання підростаючого покоління в дусі поваги до своєї мови, традиційної культури і її складової – музичного фольклору.

Звідси, очевидно, постає проблема підготовки майбутніх учителів музики добре володіючими для цього процесу знаннями. Тим більше що шкільною програмою передбачено широке використання музичного фольклору на уроках музики в школі.

Розвиток музичних здібностей є одним з найважливіших чинників музичного виховання особистості. В. Сухомлинський писав, що музичне виховання – це не виховання музиканта, а передусім, – виховання людини [3].

Пошук шляхів ефективного розвитку музичних здібностей школярів спонукає звернутися до досвіду народної педагогіки, до музичного фольклору, який є випробуваним засобом прилучення дітей до прекрасного, увібравши естетичний, моральний, світоглядний досвід багатьох поколінь.

Виховання школярів на основі музичного фольклору стало одним із провідних завдань вчителя музики. Любов до народної музики, пісні –найприродніше і найглибинніше духовне начало людського життя.

Кожна дитина генетично несе у собі початки тієї музичної свідомості, на якій в далекому минулому зросла могутня стихія музичного фольклору.

Опора на фольклор сприяє проникненню учнів до глибин народної творчості, наближенню до сформованих упродовж віків уявлень про сутність людини, її духовність, красу і гармонію довкілля.

"Народна музика, - писав Б. Асаф'єв, - повинна увійти до загальної музичної свідомості як безпосередньо живе, хвилююче і цілісне явище, а не як романтична спадщина, перед якою усі повинні беззаперечно поклонятися".

Фольклор – одне з найцінніших надбань культури кожного народу. Як явище складне і синтетичне, фольклор увібрав у себе елементи різних видів духовної культури.

Музика є складовою частиною народної творчості, тому повноцінне сприймання пісенних жанрів неможливе без її зв'язку з іншими видами фольклору. Слід вивчати фольклор не як сукупність його видів і жанрів, а як саме життя народу від найдавніших часів до сьогодення, як цілісний духовний, матеріальний та практичний світ людини.

В процесі підготовки майбутнього вчителя музики особливу увагу необхідно зосередити на реалізації міжпредметних зв'язків: музики, української літератури, педагогіки, історії України та її культури. Знання студентів, набуті з цих та інших гуманітарних дисциплін, створюють умови для розуміння ними розвитку українського суспільства і відповідно особливостей музичної культури та вплив фольклору на творчість окремих композиторів у різні історичні часи.

Потрібно забезпечити навчальний процес навчально-методичними матеріалами: сучасними розробками, рекомендаціями, збірками та добірками творів, аудіо та відео записами, нотним матеріалом. Набуттю необхідних практичних навичок студентів сприяє залучення їх до роботи в різноманітних фольклорних колективах, які діють в навчальному закладі, а також налагоджена на належному рівні фольклорна пошуково-збирацька практика. І.Франко, вказуючи на потреби наукового погляду на документування фольклору писав, що за цим виринають інші, більш важливі проблеми: це і зв'язок пісні з життям народу і його інтересами, його національною свідомістю та соціальним почуттям, із хронологією народних подій. Записати, належно опрацювати і зберегти фольклорний матеріал свого регіону – це неоціненна послуга українській культурі, своєму народові.

Особливу увагу майбутнім вчителям музики необхідно звернути на вивчення і пропаганду пісенного спадку українського народу. Адже він розкриває перед слухачами правдиву драматичну історію нації, її боротьбу за виживання, неповторну чарівність вітчизняного мистецтва, красу людських почуттів. Народна пісня розцвітає нев'янучим цвітом любові до життя, рідної землі, її природи. В ній висвітлюються найкращі якості людей: працьовитість, доброта, сердечність, розум, вірність, відданість, щирість, правдивість. Поруч з цим в ній засуджуються спотворені взаємини між людьми, подружня невірність, синівська невдячність, лінощі, заздрість, злість, зрада, інші ганебні якості. Видатний український композитор К. Стеценко казав: "На перлах багатої народної української творчості, на її думах та піснях повинні перш за все виховувати себе вчителі української школи; збірники цієї народної творчості повинні бути в них під руками, щоб на їхній вічно прекрасній красі будувати виховання дітей... Дайте в українській народній школі якомога більше місця українській народній пісні" [1].

Щоб досягти вагомих успіхів у музичному вихованні школярів на основі національної художньої культури, педагог сам має бути глибоко переконаним у життєдайній силі народної творчості, любити і насолоджуватися народною музикою, добре розуміти ту специфіку, яка вирізняє народну творчість з-поміж творів професійних композиторів, музики інших народів. Він повинен розуміти, що інтерес сучасної педагогіки до народних джерел – це не ностальгія чи модна ретроспектива, а усвідомлення і шана тих колосальних духовних зусиль сотень попередніх поколінь, які зумовили сьогоднішній рівень культури нашого суспільства.

Література:

  1. Історія української музики в 6-ти томах - Т-2. - К.: Наукова думка, 1989 - с. 144.

  2. Концепція національного виховання // Рідна школа. – 1995. – №6.

  3. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 томах. – К.: Рад. школа, 1976-1977.

Loading...

 
 

Цікаве