WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Самостійна робота студентів при навчанні їх іноземної мови професійного спрямування: навчальні стратегії - Реферат

Самостійна робота студентів при навчанні їх іноземної мови професійного спрямування: навчальні стратегії - Реферат

Реферат на тему:

Самостійна робота студентів при навчанні їх іноземної мови професійного спрямування: навчальні стратегії

Одна з найактуальніших проблем сучасної методики навчання іноземних мов спеціального вжитку – орієнтація всього навчального процесу на активну самостійну роботу студентів, створення умов для їхнього самовиразу та саморозвитку, забезпечення відповідного освітнього середовища для формування їхньої особистісної активності (1, с. 151). Особистісна активність є основою активного відношення до знань, систематичності й наполегливості в навчанні, позитивних результатів та успішної безперервної освіти.

Як відомо, особистісна активність у навчанні не належить до природжених якостей особистості. Вона формується в процесі пізнавальної діяльності й характеризується прагненням до пізнання, розумовою напругою й проявом морально-вольових якостей студентів.

В сучасній методиці виділяють три рівні пізнавальної активності. Перший рівень – відтворювальна активність (рецепція та репродукція), яка характеризується прагненням суб'єкта навчання зрозуміти нове явище, доповнити й відтворити знання, опанувати спосіб їх застосування за зразком. Другий рівень – інтерпретуюча активність, репродукція з елементами продукції – характеризується більшою стійкістю вольових зусиль, що проявляються в прагненні студента проникнути в сутність явища, пізнати зв'язки між явищами, самостійно знайти шляхи рішення при утрудненнях. Третій рівень активності – творчий (продукція), на цьому рівні студенти намагаються застосувати знання в новій ситуації, тобто перенести знання й способи діяльності в нові умови. Характерною особливістю третього рівня вважаються широкі й стійкі пізнавальні інтереси, висока процесуальна та професійна мотивація. Педагогічним засобом, який дозволяє включити вказаний механізм в дію, є організація самостійної пошукової діяльності студентів. Цей процес стосовно його змісту та методики потребує дуже пильної уваги з боку викладача й передбачає серед іншого:

• розробку нових методичних підходів й технологій, що дозволяють студентам швидко та ефективно сформувати навчальну компетенцію;

• перегляд змісту навчання щодо його оновлення та перерозподілу матеріалу для самостійного засвоєння й оволодіння під керівництвом викладача;

• розвиток та застосування різноманітних форм самостійної роботи в умовах аудиторної й позааудиторної навчальної діяльності студентів;

• модернізацію й розвиток технологій оптимального використання різних засобів навчання (2, с.63).

Одним з найважливіших напрямків розвитку здатності студента самостійно здійснювати свою навчальну діяльність з оволодіння іноземною мовою є формування у нього оптимальних особистісних стратегій вивчення мови. Вони відображають культуру учіння, особливо культуру роботи над мовою. W.Edmondson та J.House визначають стратегії вивчення мови як предметні та розумові дії, які суб'єкт навчання застосовує з ціллю розширити свою іншомовну компетенцію (3, с.235), й розрізняють три класи стратегій учіння:

1. метакогнітивні стратегії, за допомогою яких суб'єкт навчання планує, готує й контролює свою навчальну діяльність, аналізує власні успіхи;

2. когнітивні стратегії, наприклад, здогадка щодо значень слів із контексту, повторення задля кращого запам'ятовування, наведення прикладів, створення аналогій до вже знайомого знання, заучування напам'ять термінів, ключових понять;

3. соціально-афективні стратегії, за допомогою яких студенти взаємодіють при обміні інформацією, реагуванні на проблему або при проханні щодо пояснень ( 3, с.237).

З огляду на те, що в сучасному суспільстві інформаційний простір зазнає дуже швидких змін, система освіти повинна готувати фахівців, здатних динамічно як обробляти, так і "виробляти" нові за змістом знання. Тому сьогоденний контекст навчання з фаху поряд з розвитком фахових та професійних компетенцій включає також й розвиток компетенцій комунікативних, методичних та соціальних. Ключовими елементами вищеназваних компетенцій є стратегії учіння.

Яскравим прикладом підручника нового покоління з навчання німецької мови професійного спрямування, ядром якого є вищеназваний підхід, є розробка творчого колективу під керівництвом D.Lеvy-Hillerich "Комунікація в сільському господарстві". Метою підручника є розвиток у студентів-аграріїв професійно орієнтованої міжкультурної компетенції як складника діяльнісної компетенції. Автори йдуть до реалізації поставленої мети не тільки через навчання студентів фаху, вмінь, потрібних для роботи у сільськогосподарському виробництві, вокабуляру аграрної сфери, а й через навчання, як студенти можуть методично й успішно вчитися поряд з іншими та у інших (4, с.11). Розглянемо стратегії навчальних дій, застосовані авторами у підручнику з метою рішення важливих для розвитку мовної діяльнісної компетенції завдань.

Самостійне читання текстів:

Використання інтернаціоналізмів, власних назв, числівників, символів, виділень іншим шрифтом та ілюстрацій як "ключиків" до розуміння; опора на фахові знання, на структуру тексту; складання нотаток при читанні; розпізнавання стилів читання; розподіл тексту на сенсоутворюючі частини, відокремлення в них головної та другорядної інформації; звернення до словника лише у випадках, коли контекст не дозволяє здогадатися щодо значення слова.

Аудіювання.

Активізація попередніх знань, висування гіпотези у випадку, коли тема відома; ознайомлення з інформацією завдання до прослуховування; складання нотаток при слуханні, фіксація ключових слів.

Говоріння.

Використання мовленнєвих кліше, симуляція через рольові ігри при діалогічному мовленні; при описах та доповідях використання ряду конекторів "спочатку, потім, після того, пізніше, на завершення, у кінці"; використання нотаток у вигляді тез або ключових слів; використання технологій візуалізації; тематичні презентації за чіткими принципами: вільне говоріння, повідомляти голосно, повільно, зрозуміло, з паузами, правильна статура, зоровий контакт з слухачами.

Письмо.

Використання типових мовленнєвих кліше; складання плану письмового повідомлення.

Розширення вокабуляру.

Систематизування слів за категоріями, опрацювання лексики за принципами гнізд слів, синонімії, антонімії; ідентифікація значення на підставі ілюстрації, символу, дефініції, прикладу; написання нових слів на картках; запам'ятовування слів у коротких контекстах, асоціативно, в іграх; створення лексичних мереж.

Засвоєння граматики.

Формулювання правил через власні висновки на підставі аналізу граматичного явища; переформулювання готових правил своїми словами; заучування дієслів відразу з прийменниками; підкреслення граматичних явищ.

Пошук інформації.

Оволодіння технікою запитань, знання й використання довідників, словників, розмовників, ресурсів Інтернет.

Організація навчання.

Планування виконання завдань, використання кольорових маркерів, застосування піктограм та т.і.

У процесі навчання студентів навчальних стратегій слід звернути увагу на таке:

• з самого початку навчати стратегій послідовно й інтегративно;

• надавати студентам опорні матеріали для використання стратегій навчання ( системні таблиці, довідкові нотатки тощо);

• демонструвати на власному прикладі застосування технологій і стратегій навчання;

• сприяти обміну досвідом між студентами щодо їх власних стратегій навчання (5, с.15).

Стратегії навчання дозволяють студентові не тільки впоратись із конкретним навчальним завданням, але й в подальшому користуватися ними як алгоритмами самостійної роботи, коли студент сам ставить собі відповідні завдання й намагається їх вирішити.

Література:

  1. Коряковцева Н.Ф. Современная методика организации самостоятельной работы изучающих иностранный язык. – М: АРКТИ, 2002. – 176 с.

  2. Иванников Б.Д. Повышение качества самостоятельной работы студентов в условиях перехода // Непрерывное педагогическое образование. – Вып.IV. – Ставрополь: СГУ, 1994. - С.60-65.

  3. Einfhrung in die Sprachlehrforschung / Willis Edmondson; Juliane House. – Tbingen: Franke, 2000. - 369 S.

  4. Levу-Hillerich D. Kommunikation in der Landwirtschaft. – Berlin: Cornelsen Verlag, 2005. - 171 S.

  5. Рамкова Програма з німецької мови для професійного спілкування для вищих навчальних закладів України. – К: Ленвіт, 2006. – 90с.

Loading...

 
 

Цікаве