WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Фактори, що впливають на формування навичок аудіювання - Реферат

Фактори, що впливають на формування навичок аудіювання - Реферат

Реферат на тему:

Фактори, що впливають на формування навичок аудіювання

Аудіювання – це здатність чітко розуміти мову інших. Важливою психологічною особливістю аудіювання є його одноразовість, неповторність у природних умовах спілкування. Тому вченими виділяються репродуктивне і продуктивне аудіювання.

Важливо, щоб студенти усвідомлювали, що аудіювання – це один із шляхів пізнання навколишнього світу, слухати усну інформацію – означає не лише сприймати певні звуки, слова, а й розуміти почуте, з метою відповідного реагування на нього: виконувати певні дії, дізнатись про щось нове, одержати естетичну насолоду, реагувати певним чином на запитання, прохання тощо.

Аудіювання - це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно сприймає усне мовлення й аналізує його ( смислова обробка інформації), концентруючи на ньому свою увагу, досить швидко реагує на зміст висловлювання при мінімальному контролі за його мовною формою, має треновану короткочасну і розвинену довготривалу пам'ять, здатна результативно працювати у визначених часових межах. Звичайно, смислове сприйняття мовлення залежить і від того, наскільки мовець зрозуміло, ясно висловлюється, від темпу, сили звучання мовлення, від уміння виділяти головне, встановлювати контакт з аудиторією, перебудовуватися на ходу та з іншого боку, значною мірою успішність смислового сприйняття усного мовлення залежить від підготовленості слухачів до сприйняття, від того, якими опорними знаннями вони володіють, як вони вміють слухати тощо, а також від того, який текст їм доводиться сприймати.

При навчанні розуміння на слух не треба впадати в крайнощі: занадто дотримуватись теорії щодо цієї проблеми, не зважаючи на можливість її застосування до практичного навчання іноземній мові або підходити занадто практично: відкривати підручник, пояснювати слова, включати магнітофон, задавати питання і відповідати на них. Для учителя важливо усвідомлювати роль аудіювання , чому для студентів так складно сприймати мову на слух і як можна цього навчити. Проблема полягає у зменшенні розриву між теоретичними і практичними підходами до аудіювання. До аудіювання входять такі елементи як граматика, запис слів, манера розмовляти, фонетичні особливості вимови [1, 86-87]. Здібний слухач має всі ці елементи сприймати як одне ціле. Вілліс [2,134] виділив ряд мікронавичок сприйняття мовлення на слух :

• Передбачення про що може іти мова;

• Здогадування про значення незнайомих слів та фраз;

• Використання знань про предмет обговорення;

• Визначення знайомих позицій; узгодження з незнайомою інформацією;

• Зберігання незнайомої інформації (занотовуючи, конспектуючи);

• Розпізнання вставних слів ( well, oh ,another thing is, now, finally );

• Розпізнання зв'язуючи мовних засобів ( such as, which, займенники слово-зв'язки );

• Розуміння різних зразків інтонацій ; використання наголосу, що дає ключ до значення та соціального оточення;

• Розуміння необов'язкової інформації ( ставлення автора мовлення або його сприйняття проблеми).

У чому полягає проблема аудіювання?

Труднощі сприйняття мови на слух полягають у самому тексті висловлювання; особі, що говорить, особі, що слухає і фізичному оточенні.

Текст і його зміст.

Багато студентів вважають, що зрозуміти написаний текст набагато легше, ніж розуміти запис на диску, тому що текст можна перечитати кілька раз, поки він не стане зрозумілим, тоді як, слухаючи текст, ви чуєте слова лише один раз, воно більше не повторюється. Матеріал для прослуховування може братися з будь-якої сфери. Він може включати сленгові слова, приказки, прислів'я, нові назви та ситуації, що незнайомі студентам. До того ж, при спонтанному спілкуванні теми можуть змінюватися щомиті. Зміст як правило не дуже організований: у багатьох випадках слухачі не можуть передбачити, про що буде говоритися, чи це радіо новини, чи питання під час співбесіди, чи розмова на повсякденні теми. Радіомовлення або запис на диск не можна слухати з меншою швидкістю. Навіть при розмові неможливо просити співрозмовника повторювати щось безліч разів.

Лінгвістичні особливості

Випадки, коли слово закінчується на приголосну або –r, а наступне починається з голосної " your irony" , "an orange", явище елізії - всі ці явища заважають студентам розрізняти окремі слова у мовному потоці, бо їм звично бачити ці слова написаними як окремі мовні одиниці.

При спонтанному мовленні співрозмовники можуть використовувати неправильні граматичні структури, особливо, коли нервують або схвильовані. Вони можуть опускати елементи речень або навпаки – бути занадто багатослівними.

Співрозмовник.

Під час звичайної розмови або якоїсь непідготовленої лекції чи промови ми, зазвичай, говоримо набагато більше, ніж це потрібно, щоб просто повідомити інформацію. Багатослівна манера висловлювання може мати форму повторів, повернення до початку, перефразування, самокоректування, уточнення, тавтології або такі безглузді посилання як "mean you know". Таке багатослів'я може як допомагати так і шкодити розумінню – все залежить від рівня знань співрозмовника. Якщо для початківців це може бути ускладненням, то для більш обізнаних з'являється час і можливість більше "в'їхати в тему" і пристосуватися до манери того, хто говорить. Студенти звикають до акценту свого вчителя і їм складніше зрозуміти носіїв мови. Звичайно, легше зрозуміти зв'язний текст розповідного характеру, ніж діалогічне мовлення зі своїми емоційними вигуками, реакцією на висловлювання, вставними словами та репліками.

Слухач

При вивченні іноземної мови студенти недостатньо знайомі з особливостями мови, мовними кліше, порядком слів у реченнях, тому їм важко здогадатися про пропущене слово або фразу. Дефіцит соціокультурних, фактичних та контекстуальних знань іноземної мови веде до перешкоди розуміння, тому що мова закликана виражати культуру, до якої належить. Як правило, більше часу і викладачі і студенти приділяють читанню, граматиці і рідше мають практику аудіювання. І психологічні , і фізичні фактори мають негативний вплив на сприйняття та розуміння матеріалу прослуховування.

Як же вирішити дану проблему? Не всі описані проблеми можна подолати. Певні особливості прослуховуваного матеріалу, манери співрозмовника розмовляти неможливо змінити або полегшити. Чи означає це, що учитель не може нічим допомогти студентам при прослуховуванні ? Учитель має забезпечити студентів відповідним матеріалом для прослуховування, дати їм відповідні знання та інструкції, виробити навички, створити сприятливу атмосферу навчального середовища, щоб допомогти у створенні ефективних підходів до аудіювання.

Література:

  1. Willis I.D. 1995. Theory and methodology : Do we do what we are knowing? Singapore RELC/ Singapore University Press.

  2. Гаращенко Р.А. Мовчанок Н.А. Слухай та говори англійською про економіку: посібник з аудіювання для викладачів – К.: КНЕУ 2003.

Loading...

 
 

Цікаве