WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Викладання безпеки життєдіяльності в економіці - Реферат

Викладання безпеки життєдіяльності в економіці - Реферат

Реферат на тему:

Викладання безпеки життєдіяльності в економіці

Одним з шляхів вирішення проблем безпеки життєдіяльності людини є формування нового мислення, що спрямоване на зміну підходів щодо визначення мети, шляхів і методів розвитку цивілізації як необхідного чинника виживання людства. Освіта та виховання у сфері безпеки життєдіяльності мають забезпечити формування цілісного знання і мислення, необхідних для прийняття обгрунтованих рішень на рівні людини, сім'ї, суспільства, держави.

Як зазначено у доповіді В.Шинкарука "Основні напрями модернізації структури вищої освіти України", вища освіта є фундаментом людського розвитку і прогресу суспільства, виступає гарантом індивідуального розвитку, сприяє формуванню інтелектуального, духовного та виробничого потенціалу суспільства. Розвиток держави, структурні перетворення повинні гармонійно поєднуватися з модернізацією освіти для того, щоб задовольнити потреби й прагнення людей, особливо молоді, встановити нову систему суспільних цінностей у сфері діяльності як в громадському, так і приватному секторах.

Адаптованість системи освіти та професійної підготовки до динамічних змін кон'юнктури попиту та пропозиції на світових ринках праці, підготовка робочої сили, професійно-кваліфікаційні параметри якої відповідають потребам соціально-економічного розвитку суспільства, виступають як визначальні чинники росту конкурентоспроможності людських ресурсів.

В Україні ж традиційно 85% керівників промисловості та сфери державного управління мають інженерну освіту, 13% - економічну і лише 2% - гуманітарну. За прогнозами фахівців, такий стан залишатиметься ще довго. У США ж серед керівників - лише 2% фахівців технічного профілю, інші - економісти, психологи, юристи і професійно підготовлені менеджери.

Між суспільними потребами і професійною освітою склалися певні суперечності: існуюча система підготовки кадрів не забезпечуючи належної кількості професійних керівників, а у змісті фахової освіти інженерів, які становлять більшість керівників, не передбачено кваліфікованої економічної підготовки тощо. Найважливішою характерною рисою майбутнього економіста є володіння логікою пошуку ефективних рішень, вмотивована оцінка пріоритетів, розгляд варіантів, що випливають з конкретної ситуації.

В сучасній ситуації покращення підготовки майбутніх економістів у вирішенні цих проблем мало б відбуватись за рахунок підвищення ефективності викладання дисциплін "Безпека життедіяльності", "Основи охорони праці" тощо, тим більше що для цих дисциплін, як і для економічних характерні подібні загальнотеоретичні підходи. В економічній літературі відомі численні спроби сформулювати теоретичні визначення поняття ризику. Найбільш послідовним серед них є твердження, згідно з яким ризик у своїй першооснові є невизначеністю.

Стан невизначеності можливий у кожній суспільно-економічній ситуації, якщо наперед не можна виявити причинно-наслідкового зв'язку між основними елементами процесу господарської діяльності чи суспільного буття. Поняття ризику, на противагу поняттю невизначеності, має практичне застосування, а тому його зміст потребує об'єктивного визначення. Отже, потрібний перехід від суб'єктивно сприйманої непевності, випадковості до об'єктивного поняття ризику, що на ній базується. Єдиний спосіб такого переходу - оцінити непевність (випадковість) кількісними методами.

Сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятого (допустимого) ризику, яка полягає у прагненні створити таку безпеку, яку сприймає суспільство, виходячи із сучасного рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки. Базуючись на витратному механізмі, який дає змогу розподілити витрати на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами, він поєднує технічні, екологічні, соціальні і політичні аспекти і є компромісом між рівнем безпеки і можливостями її досягнення.

В Україні прийнята Загальнодержавна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 року, де в черговий раз наголошується, що 73% нещасних випадків і аварій на виробництві сталися з організаційних причин і лише 14% та 13% відповідно з технічних та психофізіологічних. Майже 27 відсотків виробничників працюють в умовах, що не відповідають санітарним і гігієнічним правилам та нормам за рівнями чи концентраціями небезпечних і шкідливих виробничих факторів. У 2005 році зареєстровано майже 6 тис. випадків професійних захворювань. Близько 1,8 млрд. гривень щороку витрачається на відшкодування збитків, медичну, професійну та соціальну реабілітацію потерпілих від нещасних випадків на виробництві та осіб, які страждають на професійні захворювання. Понад 1,3 млрд. гривень витрачається суб'єктами господарювання на оплату пільг і компенсації працівникам за роботу у важких та шкідливих умовах, що суттєво позначається на собівартості та конкурентоспроможності продукції.

Затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.02 № 330 освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра КНЕУ застаріла і відповідала скасованій програмі з БЖД, яка була затверджена наказом № 182/200 у 1995 році, а затверджена наказом МОН України від 08.11.02 № 642 програма КНТЕУ повністю співпадає з програмою, затвердженою МОН України у 1998 році.

Наказом МОН України від 07.06.06 № 444 для напряму 050 1-"Економіка і підприємництво" було об'єднано три курси: "Охорона праці", "Безпека життєдіяльності" та "Цивільна оборона" на модульному принципі під єдиною назвою БЖД. Викликає великий сумнів така послідовність вивчення модулів, за умови, що безпека життєдіяльності є базовою дисципліною при вивченні охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони та інших дисциплін. Ця тенденція до об'єднання трьох дисциплін пов'язана із звичайним скороченням навчального навантаження.

Таким чином, одночасно діє три стандарти освіти, a навчальним закладам необхідно вирішувати, який із них виконувати.

Loading...

 
 

Цікаве