WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування мовленнєво-комунікативних умінь студентів в умовах педагогічного коледжу - Реферат

Формування мовленнєво-комунікативних умінь студентів в умовах педагогічного коледжу - Реферат

Реферат на тему:

Формування мовленнєво-комунікативних умінь студентів в умовах педагогічного коледжу

Розбудова незалежності України, розвиток української мови як державної потребують нових підходів до підготовки вчителя початкових класів. Особливе місце в цій підготовці займає курс сучасної української літературної мови. Його важливість визначається тим, що українська мова - одна з провідних дисциплін у початковій школі. Вона не тільки предмет, а й засіб навчання основ усіх наук. Від ступеня володіння мовними та мовленнєвими навичками залежить загальний розвиток молодших школярів, формування їхнього світогляду.

Досліджуючи мовлення студентів-першокурсників не лише на заняттях з української мови та літератури (викладання всіх навчальних дисциплін україномовне), викладачі коледжу мають змогу визначити типові мовленнєві помилки. Особливо поширеною помилкою є неправильний наголос, тим паче в словах, пов'язаних з предметом навчання та формулюванні завдань, як-от: заняття, вмова, укрїнський, нвий, заптання, вразно, чтання та інші.

Щодо вживання літературного наголосу на заняттях з української мови викладачі коледжу пропонують додаткові (тренувальні) вправи, безпосередньо пов'язані з майбутньою професією.

Серед лексичних помилок і недоліків поширеними є:

- тавтологія - невиправдане повторення тих самих або однокореневих слів, що є виявом мовленнєвої неуважності або слабкої вимогливості до вибору слова: зі святковим світом, зробити роботу, дружу і товаришую з друзями;

- порушення лексичної сполучуваності слів: день відчинених дверей, мова йдеться, жадність до збагачення;

- вживання слів у невластивому для контексту значенні: грати значення, велика кількість мужності і сили, по усіх усюдах лине пісня;

- багатослів'я, вживання зайвих слів: у березні місяця, вільна вакансія;

- вживання зайвих слів у повсякденному спілкуванні (під час педагогічної практики: вчитель - учні): „Хто мені скаже?", „Про що нам свідчать?"

Важливими в роботі над підвищенням культури мовлення студентів, майбутніх учителів початкових класів, є вправи:

- відредагувати речення, усунути невиправдані повтори та вживання зайвих слів;

- виправити в наведених реченнях порушення лексичної сполучуваності слів;

- знайти і виправити помилки, що стосуються вживання слів у невластивому для контексту значенні;

- знайти й усунути лексичні помилки у поданих реченнях.

Формування мовленнєвих умінь студентів здійснюється у процесі виконання системи навчально-тренувальних вправ і творчих завдань. Ефективним засобом удосконалення мовного спілкування є спеціальна система комунікативних вправ (ситуативних завдань творчого характеру), які формують комплекс умінь і навичок, необхідних у продуктивній мовленнєвій діяльності майбутнього вчителя. Під системою комунікативних вправ розуміють: творчий диктант; творчий переказ; складання висловлювань різного характеру; ситуативні вправи на основі реальної чи уявної мовленнєвої ситуації.

Система мовленнєво-комунікативних вправ дає змогу студентам оволодіти відповідними вміннями у процесі вивчення складних речень, зокрема правильно будувати (усно й письмово) синтаксичні конструкції і зв'язні висловлювання відповідно до комунікативного завдання, а також доцільно використовувати їх у мовленні з урахуванням ситуації спілкування (діалог: студент - студент, студент - вчитель (на практиці), студент - практикант - учень, студент - практикант - батьки; монолог: пояснення нового матеріалу учням початкових класів, ведення батьківських зборів тощо). Будь-яке висловлювання має бути дохідливим, ясним, зрозумілим для слухачів. У професії вчителя культура мовлення відіграє чи не першочергове значення, адже полягає вона в його нормативності, дохідливості й естетичності.

Літературна норма ґрунтується на внутрішніх законах мови і на традиції. Дохідливість мовлення досягається точністю вираження думки, почуттів за допомогою точно дібраних слів і конструкцій речень, правильним поділом висловлювань на смислові частини, відповідною розстановкою логічних наголосів.

Естетичність мовлення полягає в реалізації законів милозвучності мови, дотриманні оптимального темпу і звучності мовлення. Велике значення при цьому має використання лексичних і синтаксичних синонімічних засобів, що дає змогу уникнути одноманітності, а також міміка, жести, поза.

Вироблення мовленнєвих навичок - тривалий процес. Загальноосвітня школа закладає лише основи мовленнєвого розвитку, а його вдосконалення продовжується протягом усього життя. Тож цілком закономірно, що молодь, закінчивши школу, визначивши рівень і оцінивши якість власного мовлення, обирає заняття за здібностями. Адже тільки досконало володіючи мовленням, громадянин нової держави буде спроможний виконувати покладені на нього суспільством функції.

Література:

  1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів: Світ, 1990

  2. Дика Н. Поняття культури мовлення учнів // Дивослово. - 2002. - № 2

  3. Матвієнко А. Найдоступніший спосіб підвищення мовної культури // Дивослово. - 2004. - № 8

  4. Омельчук С. Формування мовленнєво-комунікативних умінь на синтаксичній основі // Дивослово. 2004. - № 8

  5. Ющук І. Мова як засіб спілкування // Д. 2004. - № 8.

Loading...

 
 

Цікаве