WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості ціннісної сфери художньо обдарованих студентів - Реферат

Особливості ціннісної сфери художньо обдарованих студентів - Реферат

Аналіз даних дозволяє виокремити такі цінності-лідери та аутсайдери. Спільні (загальні) для всіх груп цінності-лідери (що входять до числа перших п'яти термінальних і п'яти інструментальних цінностей) – здоров'я, друзі, відповідальність (3 цінності); для жіночих підгруп – 3 загальні + любов, чесність, доброта, життєрадісність (7); для чоловічих підгруп – 3 загальні + свобода, тверда воля (5); для жіночої і чоловічої підгруп ОГ (художньо обдарованих студентів) – 3 загальні + любов, творчість, свобода, чесність, життєрадісність, доброта, відповідальність (10); для жіночої і чоловічої підгруп КГ – загальні + цікава робота (4).

Спільні (загальні) для всіх груп цінності-аутсайдери (що входять до числа останніх п'яти термінальних і п'яти інструментальних цінностей) – розваги, суспільне визнання, щастя інших, непримиренність до недоліків (5); для жіночих підгруп – загальні + раціоналізм, ефективність у справах (7); для чоловічих підгруп – загальні + терпимість (6); для жіночої і чоловічої підгруп ОГ – загальні + матеріально забезпечене життя, раціоналізм, терпимість, упевненість у собі (10); для жіночої і чоловічої підгруп КГ – загальні + високі життєві запити, краса природи та мистецтва, широта поглядів (9). Отже, найбільше спільного як щодо цінностей-лідерів, так і цінностей-аутсайдерів виявилось у жіночій та чоловічій підгрупах ОГ.

Найбільші відмінності між жінками та чоловіками КГ в показниках термінальних цінностей-лідерів: 1) кохання, 2) щасливого сімейного життя, 3) життєвої мудрості, 4) свободи (1, 2 – вища значущість для жінок; 3, 4 – для чоловіків); в показниках інструментальних цінностей-лідерів: 1) доброти, 2) терпимості, 3) чесності, 4) твердої волі, 5) самоконтролю, (1–3 – вища значущість для жінок; 4, 5 – для чоловіків); у показниках термінальних цінностей-аутсайдерів – відмінності незначні, у показниках інструментальних цінностей аутсайдерів виражені відмінності: терпимість, акуратність менш значущі для чоловіків; раціоналізм менш значущий для жінок.

Відмінності між жінками та чоловіками ОГ щодо цінностей-лідерів у цілому незначні, крім цінності життєрадісності (більш значущі для чоловіків); а в показниках цінностей аутсайдерів – відмінності виявились щодо цінності вихованості (менш значущі для чоловіків).

Отже, ці дані показують, що відмінності в цінностях чоловіків та жінок КГ більші, ніж у цінностях чоловіків та жінок ОГ, для яких високу значущість, незалежно від статі, мають термінальні цінності кохання, творчості, свободи, інструментальні – чесності, відповідальності, життєрадісності, доброти.

Методику "альтернативний вибір" ми розробили для визначення відносної значущості – 6 цінностей (милосердя, творчість, незалежність, обов'язок, могутність, внутрішній спокій), які, на наш погляд, є ключовими для низки ціннісних систем (напр., милосердя для християнської системи цінностей). Ситуація альтернативного вибору моделює життєві ситуації, коли людина мусить вибирати між привабливими для неї цінностями, заради однієї жертвувати іншою: наприклад, милосердям заради незалежності або навпаки. Респонденту треба було вибрати одну з альтернатив, які пропонувались попарно: 1) обов'язок або незалежність, 2) милосердя або творчість і т. д.

Дані вивчення цінностей студентів методом альтернативного вибору показали, що цінність творчості вища для чоловіків та жінок ОГ, порівняно з КГ; цінність милосердя більш значуща для жінок КГ та ОГ і чоловіків ОГ порівняно з чоловіками КГ; цінність незалежності більш значуща для жінок та чоловіків ОГ і чоловіків КГ, порівняно з жінками КГ; цінність обов'язку вища для КГ, порівняно з ОГ; цінність внутрішнього спокою висока в усіх групах; цінність могутності вища в чоловіків, порівняно з жінками, а в одностатевих групах – вища в КГ, ніж у ОГ.

Методику "моральнісні судження" розроблено з метою дослідження моральнісних суджень, тісно пов'язаних з системою цінностей людини. Студентам пропонувалось подумати й аргументовано відповісти на такі питання: "В якій ситуації, заради чого (або в жодному разі) Ви вважаєте морально виправданим: 1) крадіжку, 2) тілесні покарання, 3) вбивство, 4) наклеп, 5) брехню, 6) застосування тортур, 7) самогубство, 8) публічну страту? Аргументуйте, чому".

Дослідження показало, що моральнісні судження жінок, як ОГ, так і КГ, характеризуються вираженою гуманністю, милосердністю (тобто гуманне ставлення поширюється не лише на "своїх", а й на "чужих", порушників закону тощо); але жінки ОГ менш залежні в своїх судженнях від морально-релігійних авторитетів (наприклад, християнських заповідей) і вони більш рішуче допускають у своїх судженнях порушення певних моральних норм ("не вкради", "не вбий") заради більш важливих, на їх погляд, цінностей (самозахист, спасіння життя близьких людей тощо). Чоловіки КГ виявляють меншу гуманність у своїх судженнях, у низці випадків за межі милосердного (гуманного) ставлення виносяться порушники закону; тобто вважається морально допустимим застосовувати щодо них тілесні покарання, тортури і т.п. "в інтересах правосуддя". У деяких випадках вважаються припустимими порушення моральних норм не заради гуманних цінностей (спасіння життя людини тощо), а заради "соціальної доцільності", закону, тобто тих чи інших групоцентричних цінностей. В окремих випадках на І рівень значущості виходять відверто егоцентричні цінності (стверджується моральна допустимість та виправданість порушення норм заради власних цілей). Такі вияви моральнісного релятивізму, а також немилосердного "законництва" менш поширені в судженнях чоловіків ОГ, які за рівнем гуманності наближаються до жіночих суджень.

Як типові можна навести такі приклади моральнісних суджень жінок: К.Л. (КГ) уважає морально припустимою брехню як "святу" у випадках невиліковної хвороби, щоб не травмувати хворого; інші дії вважає морально невиправдовуваними; І.Д. (ОГ) уважає морально припустимим з метою спасіння життя брехню, крадіжку, вбивство з метою самозахисту, захисту дітей; самогубство – у безвихідному стані, в ситуації сильних душевних страждань, невиліковної хвороби. Інші дії вважає морально неприйнятними: наклеп викликає в неї моральну відразу; тілесні покарання, застосування тортур, публічна страта, на її думку, посилюють жорстокість у суспільстві.

У чоловіків частіше бувають такі судження: І.О. (КГ) вважає морально припустимими тортури в інтересах правосуддя, щоб виявити важливу інформацію; смертну кару – у випадках важких злочинів та з метою застрашення потенційних злочинців; брехню, наклеп, крадіжки, убивство – з метою рятування життя, самозахисту; самогубство засуджує принципово, оскільки це вибір слабких людей; Я.К. (ОГ) вважає морально припустимим з метою спасіння життя брехню, крадіжку в ситуації голоду, рятування людського життя; убивство – захист родини, самозахист; убивство-страту кривавого тирана, коли його не можна усунути від влади та ізолювати; заради безпеки та спасіння життя людей; публічну страту, застосування тортур та тілесних покарань уважає "середньовіччям", які не можуть бути морально виправданими, так само, як і наклеп.

Отже, за результатами дослідження можна зробити такі висновки:

1. Значущі спільні цінності чоловіків та жінок ОГ та КГ – здоров'я, наявність добрих та вірних друзів, відповідальність.

2. Значні відмінності виявилися в цінностях чоловіків і жінок КГ. Для жінок, порівняно з чоловіками, більш значущими є цінності любові, щасливого сімейного життя, чесності, доброти, акуратності й терпимості; для чоловіків відносно більш значущі цінності життєвої мудрості, свободи, матеріально забезпеченого життя, твердої волі, сміливості в обстоюванні своєї позиції. При альтернативному виборі чоловіки частіше обирають незалежність, а жінки – милосердя.

Чоловіки в своїх моральнісних судженнях, у порівнянні з жінками, проявляють менше милосердя, їх позиція частіше буває групоцентричною або соціоцентричною (за межі гуманного відношення виводяться порушники закону, вороги). Жінки в своїх судженнях більш схильні до універсального загальнолюдського милосердя, але частіше виявляють залежність від морально-релігійних авторитетів, нерішучість у питаннях, пов'язаних з порушенням моральних норм.

3. У цінностях художньо обдарованих чоловіків і жінок (ОГ) набагато більше спільного, а відмінності менш виражені: чоловіки більше, ніж жінки, цінують життєрадісність і менше – вихованість.

4. Для жінок ОГ більше, ніж для жінок КГ, значать цінності творчості, свободи, краси природи й мистецтва, доброти, життєрадісності, високих життєвих запитів і менше – цінності здоров'я, щасливого сімейного життя, акуратності, чесності, терпимості, в них більше виражена орієнтація на буттєві цінності, при альтернативному виборі вони частіше обирають творчість, а в їх моральнісних судженнях частіше виявляється самостійність, непідпорядкованість морально-релігійним авторитетам.

5. Для чоловіків ОГ більше, ніж для чоловіків КГ, значать цінності творчості, любові, краси природи й мистецтва, життєрадісності, доброти, високих життєвих запитів і менше – цінності матеріально забезпеченого життя, здоров'я, розваг, вихованості й самоконтролю, в них більше виражена орієнтація на буттєві цінності, при альтернативному виборі вони частіше обирають творчість і милосердя, а в їх моральнісних судженнях більше виявляється універсальна гуманність.

6. Загалом у художньо обдарованих осіб (ОГ) порівняно з ровесниками більше виражено значущість буттєвих цінностей; більша спільність у ціннісних орієнтаціях чоловіків та жінок, зокрема, незалежно від статі, для них важливими є цінності творчості, кохання, свободи, милосердя, доброти, чесності, життєрадісності, відповідальності.

Згідно з нашим підходом, у характеристиці особистісних цінностей важливо враховувати 2 виміри – індивідуалізації та універсалізації. З цих позицій, проведене дослідження свідчить про відносно високий рівень ціннісного розвитку художньо обдарованих осіб, при цьому особистісні цінності художньо обдарованих жінок, порівняно з ровесницями, більш індивідуалізовані; а цінності художньо обдарованих чоловіків, порівняно з ровесниками, більш універсалізовані.

ЛІТЕРАТУРА

1. Василюк Ф.Е. Психология переживания. – М., 1984. – 120 c.

2. Вышеславский Б.П. Этика преображенного эроса. – М., 1994. – 240 c.

3. Леонтьев Д.А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерной реконструкции // Вопросы философии. – 1996. – №4. – С.15-26.

4. Морен Е. Втрачена парадигма: природа людини. – К., 1995. – 68 c.

5. Юнг К.Г. Структура души // Предмет и метод психологии: антология. – М., 2005. – С.187-208.

Loading...

 
 

Цікаве