WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості ціннісної сфери художньо обдарованих студентів - Реферат

Особливості ціннісної сфери художньо обдарованих студентів - Реферат

Реферат на тему:

Особливості ціннісної сфери художньо обдарованих студентів

Проблема ціннісного становлення художньо обдарованої особистості є багатоаспектною, включає багато питань, зокрема щодо впливу етнокультурних, гендерних і професійних чинників на цей процес. Система особистісних цінностей художника або його аксіологічне "Я" має складну структуру, в основі якої лежить концепція власної індивідуальності та смислу життя, що визначає спрямованість діяльності художника, його світобачення, завдання та пріоритети творчості. При цьому все, що втягується в поле художньо-образного осмислення світу, суб'єктивізується, тобто зображується в ціннісному вимірі: художник виступає "живою шкалою цінностей". Студентський вік – період інтенсивного самовизначення особистості, зокрема у сфері цінностей. За К.Абульхановою-Славською, починаючи з юнацького віку найважливішою справою особистості є визначення, вибір цінностей і реалізація їх у життєву стратегію, провідну життєву лінію. Цим зумовлюється інтерес до досліджень процесу ціннісного становлення обдарованої особистості в цьому віці, його динаміки та індивідуальних відмінностей. Метоюданої статті є вивчення ціннісної сфери художньо обдарованої особистості.

При загальнопсихологічному підході цінності розглядаються в контексті проблем самосвідомості, самоактуалізації та духовного становлення особистості (К.Абульханова-Славська, І.Бех, Б.Братусь, Ф.Василюк, З.Карпенко, Д.Леонтьєв, О.Леонтьєв, А.Маслоу, С.Рубінштейн, В.Франкл, Е.Фромм, Е.Шпрангер та ін.). Особистісні цінності як особливі смислові утворення мають свою специфіку й етапи розвитку, в ході чого набувають стійкості та відносної автономності щодо початкових умов їх формування. У процесі свого становлення цінності змінюються за своїм змістом, мотиваційним статусом, роллю в житті людини. На нашу думку, ціннісний розвиток особистості передбачає як соціалізацію індивіда (залучення до існуючих у певній культурі цінностей), так і індивідуалізацію (критичне осмислення існуючих цінностей, формування власної ієрархії цінностей) і універсалізацію (вихід за межі цінностей певної культури, наближення до загальнолюдських універсалій).

Індивідуалізація полягає в русі від цінностей навіяних, наслідуваних, запозичених до внутрішньо детермінованих та індивідуалізованих. Ця лінія в еволюції цінностей пов'язана з розвитком самоусвідомлення та волі. Особистість на певному етапі розвитку стверджує свою свободу, автономію, формуючи власну систему цінностей. У негативній свободі, яка виражає можливість свавілля, ще немає свободи позитивної, але позитивна свобода (свобода прийнятого рішення) містить у собі та зберігає негативну: в прийнятому рішенні зберігається вся сила альтернативи, всі відкинуті можливості, оскільки здійснив вибір тільки той, хто пройшов крізь альтернативу, хто мав перед собою всі ці можливості (міг зрадити – та не зрадив, міг втекти – та не втік). Творчість життя полягає в розв'язуванні конфліктів цінностей; людина завжди стоїть перед альтернативою протилежних рішень. Але "альтернатива" має сенс лише як звертання до свободи, до автономії особистості [2].

Універсалізація – це рух від нарцисично-егоцентричних цінностей через різні форми групоцентричних (малих та широких угрупувань) до універсальних цінностей. Розвиток у цьому напрямку залежить від здатності до глибоких переживань. Згідно з концепцією Ф.Василюка, спершу цінності виявляються лише як емоційні наслідки їх порушення або утвердження в поведінці (почуття провини або морального задоволення). Пізніше вони набувають форму "знаних" мотивів, потім смислоутворюючих і, нарешті, мотивів, одночасно смислоутворюючих та реально діючих. На нашу думку, перетворення "знаної" цінності на реально діючу відбувається завдяки відкриттю каналу, що з'єднує цінність як зміст свідомості із відповідною їй внутрішньою глибиною переживань. Здатність інтегрувати та виражати найглибші прошарки внутрішньої реальності є важливою характеристикою людини, можливо, мірою її "просвітленості" або мудрості. Свідомість такої особистості повною мірою здійснює функцію "творчої трансформації світу внутрішнього у зовнішнє" [5, с.208]. Власне, зв'язок із трансіндивідуальною глибиною є джерелом потужної енергії для універсальних гуманістичних цінностей, а внутрішньо сплощена структура особистості виявляється в перевазі ситуативних та егоцентричних мотивацій, які дістають енергію саме в неглибоких прошарках психіки.

Формування цінностей має віковий та гендерний аспекти. Дитина освоює цінності значущих дорослих і переважно наслідує їх. Підліток ревізує та деконструює освоєні в дитинстві цінності, але часто некритично наслідує цінності своєї референтної групи, авторитетних ровесників та старших приятелів-наставників. Юнак на основі освоєних цінностей та досвіду деконструкції намагається побудувати власну систему цінностей. Ціннісна система дорослої людини випробовується життєвою практикою, утверджується або переглядається, еволюціонує або деградує.

Що стосується гендерного аспекту, то в так званих "традиційних суспільствах" саме статево специфічні обряди ініціації сприяли формуванню відмінних цінностей чоловіків та жінок. Обряди ініціації хлопчиків стимулювали деконструкцію цінностей дитячого й жіночого світу та сприйняття цінностей дорослих чоловіків. Обряди ініціації дівчат стимулювали самоототожнення із жіночою репродуктивною роллю, відповідно обмежуючи та спрямовуючи їх ціннісне самовизначення.

На думку сучасного французького філософа Е.Морена, кожна дитина чоловічої статі формується шляхом проходження спочатку через жіночу культуру (у взаєминах з матір'ю), потім – через молодіжну, і зрештою – через чоловічу дорослу культуру. Отже, системою через дитинство і юність забезпечується відтворення соціокультурної моделі – повне для чоловіка й неповне для жінки, яка залишається підпорядкованою культурним обмеженням. Досягаючи дорослого віку, чоловік "витісняє" прожиті ним етапи жіночої і молодіжної культури, проте це витіснення не обов'язково має бути повним і постійним. Тому, починаючи, мабуть, від самої появи людського суспільства, а в сучасних еволюційно розвинутих суспільствах і поготів, ми все більше помічаємо виявлення жіночих та юнацьких рис. На думку Е.Морена, людина гуманізується за рахунок розвитку в чоловікові генетичної та культурної жіночності, так само як і за рахунок розвитку юнацьких рис, які проявляються в його дорослому житті. Зрозуміло, що ця гуманізація в наші дні далека від завершення [4, с.64].

Певні аналоги ініціацій існують і в сучасному суспільстві. Хоча з розширенням сфери індивідуальної свободи ці процеси стають менш жорсткими, проте на формування ціннісної сфери юних людей упливають гендерні стереотипи, тиск соціальних очікувань, інформаційний тиск тощо. Відомо, що людина багато чого засвоює на несвідомому рівні, але вже й тоді виявляються значні індивідуальні відмінності. А в процесі свідомого вибору зростає свобода людини: одні норми мислення, поведінки вона приймає, щодо інших виявляє стійкість, не піддаючись тискові соціальних очікувань (факти з біографії видатних людей демонструють нам таку стійкість). У свою чергу, некритична конформна орієнтація на норми та цінності соціального оточення, зокрема жорсткі гендерні схеми, гальмує розвиток особистості.

Теоретичний аналіз ціннісного аспекту психології художньо обдарованої особистості торкається широкого кола питань. У нашому емпіричному дослідженні ми зосередили увагу лише на одному з них, а саме: особливостях ціннісної сфери художньо обдарованих осіб у порівнянні з ровесниками. Також увагу було приділено гендерному аспекту. Досліджувались студенти київських ВНЗ (Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Національного технічного університету "КПІ"). Причому групи досліджуваних формувалися не за належністю до певного факультету, а за виявом образотворчої обдарованості, що оцінювалось експертами. Основну групу (ОГ) склали художньо обдаровані студенти – згідно з експертними оцінками, а контрольну групу (КГ) – студенти, що не виявили особливих художніх схильностей і здібностей. Використовувалися шкала цінностей методики САМОАО (Е.Шострем), методика М.Рокича, розроблені нами методики "Альтернативний вибір" та "Моральнісні судження". Дані, отримані в дослідженні, порівнювалися в чотирьох підгрупах: жінки ОГ, чоловіки ОГ, жінки КГ, чоловіки КГ.

Шкала цінностей методики САМОАО виявляє значущість буттєвих цінностей (істини, добра, краси, цілісності, унікальності, гри, творчості та ін., що сприяють гармонійному буттю). За цією шкалою значущість буттєвих цінностей вища в студентів ОГ, порівняно з КГ, і у жінок, порівняно з чоловіками (жінки КГ – 0,54, жінки ОГ – 0,78, чоловіки ОГ – 0,7, чоловіки КГ – 0,52).

Методика М.Рокича пропонувалася в стандартному варіанті, окрім однієї зміни – інструментальна цінність "чуйність" була подана як "доброта (чуйність)", оскільки дуже значуща для нашої культури цінність доброти у М.Рокича не представлена.

Отримані дані показали, що на перший план (перші 5 місць) у жінок КГ виходять такі термінальні цінності (цінності-цілі) – здоров'я, кохання, наявність добрих та вірних друзів, щасливе сімейне життя, цікава робота; у жінок ОГ – кохання, наявність хороших та вірних друзів, творчість, здоров'я, свобода; у чоловіків ОГ – кохання, творчість, наявність хороших та вірних друзів, свобода, здоров'я; у чоловіків КГ – здоров'я, наявність добрих та вірних друзів, цікава робота, життєва мудрість, свобода; і такі інструментальні цінності: у жінок КГ – чесність, доброта, життєрадісність, терпимість, відповідальність; у жінок ОГ – чесність, доброта, життєрадісність, відповідальність, освіченість; у чоловіків ОГ – життєрадісність, тверда воля, чесність, доброта, відповідальність; у чоловіків КГ – відповідальність, незалежність, тверда воля, самоконтроль, вихованість.

Неважливими цінностями (останні п'ять місць) для жінок КГ виявились такі термінальні та інструментальні цінності – розваги, громадське визнання, краса природи та мистецтва, творчість, щастя інших та непримиренність до недоліків, ефективність у справах, високі запити, широта поглядів, раціоналізм; для чоловіків КГ – щастя інших, громадське визнання, краса природи та мистецтва, розваги, творчість та непримиренність до вад, високі запити, терпимість, акуратність, широта поглядів; для жінок ОГ – розваги, громадське визнання, щастя інших, матеріально забезпечене життя, впевненість у собі та непримиренність до вад, раціоналізм, акуратність, терпимість, ефективність у справах; для чоловіків ОГ – розваги, громадське визнання, щастя інших, матеріально забезпечене життя, впевненість у собі та непримиренність до вад, ефективність у справах, терпимість, раціоналізм, вихованість.

Loading...

 
 

Цікаве