WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Загальнi вiдомостi про загальну середню освiту в Українi - Реферат

Загальнi вiдомостi про загальну середню освiту в Українi - Реферат

Стратегія спрямована на максимальне охоплення загальною середньою освітою всіх громадян України, забезпечення їх рівного доступу до базової та повної загальної середньої освіти, опанування певним обсягом знань, умінь, навичок, необхідних для набуття фахової освіти та (або) працевлаштування, соціалізації в умовах ринкової економіки, самореалізації в суспільстві з високими науково-технічними та культурно-освітніми засадами розвитку.Структура. Випуск учнів здійснюється по закінченні ними 9 та 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів та здобутті відповідно базової та повної загальної середньої освіти. Як правило, вік випускників складав 16-17 років. В умовах 12-річного терміну здобуття загальної середньої освіти молодь одержуватиме загальну середню освіту у 18-річному віці.Базова середня освіта здобувається учнями, як правило, в загальноосвітніх середніх навчальних закладах. Повна загальна середня освіта може здобуватися також у професійно-технічних навчальних закладах разом із здобуттям початкової фахової освіти. Свідоцтво про базову загальну середню освіту та атестат про повну загальну середню освіту державного зразка видається незалежно від форм здобуття освіти, за умови складання державної підсумкової атестації. Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступенів, які мають високі досягнення у навчанні, видається документ про освіту особливого зразка.Статистика. Динаміка випуску із загальноосвітніх навчальних закладів в основному обумовлюється демографічною ситуацією в Україні. Так, кількість випускників 9-х класів денних загальноосвітніх навчальних закладів у 2000 році збільшився, порівняно з 1992, майже на 34 тис. учнів, причому контингент випускників сільських шкіл має тенденцію до щорічного збільшення, в той час як чисельність випускників 9-х класів шкіл міста у 2000 році, у порівнянні з 1999, дещо зменшилась.Динаміку контингенту випускників загальноосвітніми навчальними закладами за ступенями характеризують темпи приросту. Процес падіння виміру контингенту випускників загальноосвітніми навчальними закладами II ступені призупинено у 1995 році, у загальноосвітніх навчальних закладах III ступені у 1994 році. Починаючи з цих років, зафіксовано процес зростання контингентів випускників загальноосвітніх закладів II та III ступенів. Темпи приросту контингенту випускників шкіл II ступеня становлять 12,7 відсотка, III ступеня - 36,3 відсотка.Темпи приросту контингенту випускників 2000 року по відношенню до 1991 року загальноосвітніх навчальних закладів II ступеню становить 3 відсотки, III ступеню - 18,3 відсотка. Стійкою до зростання є тенденція випуску учнів з 11 -х класів загальноосвітніх навчальних закладів, як у міській, так і в сільській місцевостях.Певну частину випускників щороку складали учні, залишені на повторний курс навчання, і такі, що не одержували документа про освіту (видавалась довідка). Так, у 2000 році налічувалось 41 тисяча залишених на повторний курс, майже 5 тис. учнів 9-х класів та 13000 учнів 11-х класів не одержали документа про освіту. Як правило, переважну більшість цих учнів складали міські жителі. І хоча щороку кількість залишених на повторний курс зменшувалась, наслідком другорічництва були значні економічні витрати на повторне навчання, морально-психологічні травми дітей та їх батьків, разом з тим, таким методом боротьби за якість навчання практично ніколи не вдавалося суттєво підвищити рівень знань учнів. З 2001 року у зв'язку з переходом на 12-бальну систему оцінювання досягнень у навчанні учні загальноосвітніх навчальних закладів не залишаються на повторний курс з причин невстигання.Випускники загальноосвітніх навчальних закладів є особливою групою ризику на ринку праці, які не маючи фахової підготовки, неспроможні зайняти певну нішу на ринку праці через свою неконкурентоспроможність. Для цієї категорії осіб продовження навчання в професійно-технічних та вищих навчальних закладах є поки що єдиним робочим місцем, яке сьогодні може надати держава.

Кадрові ресурси

Державна політика у сфері формування та зміцнення кадрового потенціалу загальноосвітніх навчальних закладів спрямована на всебічну фінансову, матеріальну підтримку педагогічних працівників, їх соціальний захист.На початок 2000/01 навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах працювало 546,6 тисяч педагогічних працівників (без сумісників), що на 17,1 тисячу або на 3,0 відсотка менше, ніж 1996/97 навчальному році. За цей період дещо підвищився їх якісний склад за освітньо-кваліфікаційними рівнями педагогічної освіти. Частка педагогічних працівників, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра зросла з 82,5 до 85,0 відсотків.Спостерігаються певні тенденції у формуванні структури вчительських кадрів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів. Має місце скорочення чисельності вчителів початкових класів як в цілому по системі, так в міських та сільських поселеннях. У той же час частка вчителів початкових класів, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра в цілому зросла і становила у 2000/01 навчальному році 68,9 відсотка, в міських поселення - 77,7 відсотка, сільських поселеннях - 60,3 відсотка. Частка вихователів, які не викладають предмети зменшилася до 13,8 тисяч у 2000 році. У початкових класах сільських поселень відповідно до 2,8 тисяч.Позитивні тенденції мають місце у формуванні структури педагогічних працівників 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Збільшилася їх чисельність по системі в цілому, а також в міських та сільських поселеннях. Поліпшилася структура вчительських кадрів денних загальноосвітніх навчальних закладів, які викладають основи наук у 5-11 класах, за рівнем освіти (кваліфікації). На 17,6 тисяч зросла чисельність вчителів цієї категорії з вищою освітою.Певних змін зазнала структура вчительських кадрів за віковим цензом. Зменшилися частки чисельності вчителів, які викладають окремі предмети, віком до ЗО років і становить у структурі 22,7 відсотка, віком 31-40 років - 27,5 відсотка. Без змін залишилася частка чисельності вчителів віком 41-50 років і становить 26,5 відсотка. Дещо зросли частки вчителів віком 51-55 років та понад 55 років і становлять відповідно 11,3 та 12,0 відсотка.Структура педагогічних кадрів за стажем педагогічної роботи включає 9,5 відсотка вчителів зі стажем до 3-х років, 20,0 відсотків - від 3 до 10 років, 32,8 відсотка - від 10 до 20 років, 37,7 відсотка - більше 20 років.

Матеріальні ресурси

За період з 1996 по 2000 рік відбулися певні зміни в технічному оснащенні загальноосвітніх навчальних закладів. Дещо скоротилася кількість загальноосвітніх закладів, що мають з фізики. У той же час збільшилася кількість навчальних закладів, які мають кабінети біології, української мови та літератури, іноземних мов. Спостерігається тенденція до збільшення навчальних закладів, оснащених кабінетами основ інформатики та обчислювальної техніки, але це збільшення відбулося лише в міських поселеннях. У сільській місцевості, навпаки, спостерігається зменшення кількості таких закладів. У міських поселеннях 60,9 відсотка загальноосвітніх навчальних закладів мають кабінети з основ інформатики і обчислювальної техніки, а сільських поселеннях - лише 23,0 відсотка. Одночасно з цим відбувається значне зменшення кількості робочих місць з ЕОМ (на 1842 місця, з них 1491 - у сільських поселеннях.Збільшилася кількість навчальних закладів фізкультурний зал, центральне опалення. У той же час зменшилася кількість закладів, які мають підсобне господарство, медичні кабінети, пришкільні інтернати. Відбулося значне скорочення кількості навчальних закладів, які мають їдальню або буфет, скоротилася кількість в їдальнях і буфетах. При цьому кількість закладів, які мають їдальню або буфет, зменшилося лише у сільській місцевості.Значно погіршився технічний стан навчальних закладів. Майже п'ята частина загальноосвітніх навчальних закладів потребує капітального ремонту і майже п'ять відсотків знаходяться в аварійному стані. При цьому, понад 70 відсотків навчальних закладів, які потребують капітального ремонту або перебувають в аварійному стані знаходяться у сільській місцевості. Слід зазначити, що спостерігається тенденція до скорочення кількості навчальних закладів, які знаходяться в аварійному стані.

Loading...

 
 

Цікаве