WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Свята та народні традиції у навчально - виховному процесі - Реферат

Свята та народні традиції у навчально - виховному процесі - Реферат

- стрічки чи хустинки) потрібно було відкупитись могоричем.
Дівчата теж в'яжуть "колодку", але тільки парубкам, і вже не до ноги, а до лівої руки. Дівоча "колодка" оздоблюється барвистими стрічками та паперовими квітами. Парубки повинні платити дівчатам викуп за "колодку" грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою тощо.
В четвер на цьому тижні господині збираються компаніями й спеціально п'ють та гуляють - "щоб телята водились!" Вони ж і не прядуть на цьому тижні - "щоб масло не гіркло!"
У п'ятницю - частунок тещі. Колись в Україні був звичай двічі на рік частувати тещу - "щоб горло не пересихало". Хто одружився в осінні м'ясниці, той урочисто візтещу до себе в гості на другий день Різдвяних свят - якщо добра, або на третій - якщо зла. Хто ж одружився у різдвяні м'ясниці, той привозив тещу в п'ятницю на масляну. Разом із тещею запрошувалися ще й інші родичі. Частуючи гостей, зять примовляв: "Пийте, люди добрі, по повній чарці, хай у моєї тещі горло не пересихає!" (натяк на сварливість).
Під кінець тижня гуляння затихало. Подекуди в Україні, зокрема на Черкащині, наприкінці масляної спалювали опудало зими - Кострубонька. Великий, розкудланий вітром і від того кострубатий сніп, який ставили взимку на роздоріжжі, урочисто спалювали як уособлення зимових холодів, сніговіїв: щоб не вертались більше.
Головною обрядовою їжею в Україні на масляну є вареники із сиром та сметаною, млинці на маслі або на смальці, млинці - налисники із сиром, запечені у сметані, вареники з картоплею чи капустою із засмажкою на маслі, локшини на молоці. У бідні й неврожайні роки сумно жартували: "Масляна - баламутка, обіцяла сиру й масла, та не хутко".
На цей тиждень припадає багато прикмет. Кажуть: "Яка погода у сиропустну неділю, така й на Великдень буде", "Як сонце сходить рано, то й весна рання буде".
Неділя, якою закінчувалась масляна, називалась ще й "прощеною неділею". Готуючись до посту, люди поспішали очиститись морально, прохаючи одне в одного пробачення за заподіяні кривди: "Прости мене!" - "Бог простить!" У давнину вірили, що страшний суд відбудеться саме в цей недільний вечір.
Богобоязливі люди в сиропусну неділю не виходили хати, горілки не пили, а сиділи вдома й пригадували, чи багато гріхів наробили в цьому році...
На Слобожанщині чоловік не лягав спати разом із дружиною - "щоб вовк поросят не з'їв".
На Черкащині на Масляну не пряли, "бо з прядива сиплеться терміття, тому в сушні (сушених фруктах і родах) будуть погань, черв'яки заводиться".
В день Стрітення, прийшовши із церкви, запалювали "громичну" свічку - "щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерева не побив!" Ці свічки давали також у руки помираючим під час читання відхідної молитви.
Цінувалась також "стрітенська" вода, набрана з-під Стріхи чи освячена в церкві. В народі казали, що на Стрітення зима зустрічається з літом. При зустрічі зима і літо сперечаються між собою - кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше - літо переспорило зиму, а якщо холодніше - зима.
День Олексія
30 березня - день святого Олексія, чоловіка Божого. Залишивши замолоду батьківський дім, св. Олексій став проповідником і праведником, живучи, як жебрак, на паперті. В народі це свято називають "теплого Олекси" й пов'язані з ним повір'я і прикмети, в яких відбився народний досвід спостереження природи.
"На Олекси щука розбиває хвостом кригу", - цей тріск можна почути, прийшовши вранці на берег річки. Може, тому святого Олексія шанують рибалки, сподіваючись за це доброго улову.
Цього дня "ворон дітей купає й випускає на самостійне життя", "крук благословляє дітей - щоб чесно жили"... А як уже дітей купають, отже, тепло весняне встановилось і тому навіть таку ніжну істоту, як бджола, можна на світ Божий випускати. І виносили пасічники із зимівників вулики, хоч ненадовго (як день не дуже сонячний), а при сонці - то на цілий день, і замовляли бджіл на цілий рік: "щоб здорові були, і роїлись, і меди носили, і з пасіки не втікали".
За повір'ям, вівсянка починала співати саме в день "теплого Олекси". Цього дня ворожать; тепла сонячна погода обіцяє на врожай, достаток і мед. Якщо ранок ясний, бджолині рої з вуликів будуть виходити ранками, а як вечір ясний, рої будуть виходити вечорами. Для того, щоб вродила ярова пшениця потрібно на Явдохи Сорок Святих і "теплого Олекси", вийшовши із церкви йти до комори й вибирати найкращі зерна для посіву: "вродить добре і буде чисте, як золото".
Мисливці вважають, що в день "теплого Олекси" ведмеді покидають своє лігво й ідуть шукати поживи. На Чернігівщині, наприклад, серед мисливців побутувала думка, що в цей день переселяються лисиці із старих нір у нові.
Спаси
Головними святковими подіями серпня є Спаси. 14 серпня церква відзначає свято Походження (Ізнесення) дерева животворного хреста, більш відоме серед віруючих як перший, мокрий чи медовий Спас. Слово "Спас" - це скорочена народна вимова слова "спаситель" (рятівник), спасителем же церква іменує Ісуса Христа.
Згідно з джерелами християнських богословів, це свято було встановлене у Візантії 1164 року на честь перемоги імператора Мануїла над іновірцями - мусульманами. В день цієї перемоги перед битвою нібито чудесно заблищала - обновилась - ікона Божої Матері. У святкові богослужіння були введені обряди виносу хреста, ходіння з ним по вулицях та урочистого водосвяття.
Руські князі прагнули надати місцевого характеру цьому явно завізному, без слов'янських коренів святу. Адже вони не гірш од візантійських Імператорів враховували вплив релігійних навіювань на народні маси. І тому володимирський князь Андрій Боголюбський, побивши 14 серпня 1164 року іновірних волзьких болгар, оголосив це "справою Спасової та Богородицької допомоги". Таким чином, богословське трактування свята дістало й руське національне забарвлення.
Увіходженню цього свята в побут селянського населення Русі сприяло те, що воно збігалося з початком важливих сільськогосподарських робіт - сівби озимини: "Перший Спас -перший засів". Перед сівбою освячували насіння, щоб краще родило. По селах святили воду, хресні ходи рушали на ріки, озера, ставки; люди купалися самі й купали худобу - щоб очиститися від Нечистої сили. У церквах
Loading...

 
 

Цікаве