WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Свята та народні традиції у навчально - виховному процесі - Реферат

Свята та народні традиції у навчально - виховному процесі - Реферат


Реферат на тему:
Свята та народні традиції у навчально - виховному процесі
Сьогоднішня тема - надзвичайно цікава, тому що в народних звичаях, святах, традиціях ми черпаємо матеріал для виховання в наших дітей інтересу до рідного краю, поваги й любові до тієї країни, у якій ми живемо.
Свят у нас дуже багато - і тих, які позначені в календарі, і тих, які народ відзначає незважаючи ні на що.
І відразу хочеться запропонувати вам назвати ті свята, які ви знаєте.
(робота з колективом ):
1. Дорослі називають відомі їм свята, а ведучі позначають їх відповідними символами-фішками.
2. Згрупуйте ці свята за якою-небудь ознакою (порам року або категоріям свят - державні, народні, професійні, міжнародні).
Природно, що всі названі свята знаходять висвітлення в нашій роботі - це й тематичні бесіди, і планування занять з образотворчої діяльності.
Нашою метою сьогодні було систематизувати знання про свята, показати, як можна пояснити дітям такі непрості теми, як державні символи або навчання орієнтуванню в календарі, навчання часовим поняттям. Сподіваємося, що ті заняття, котрі ви сьогодні побачили, допоможуть вам в проведенні своїх занять, тому що показані заняття були різними - і просте робоче, і оздоблене традиційно святковими елементами.
Виконане вами завдання на групування свят по певних ознаках, на нашу думку, повинне стати нагадуванням про те, що розглядання теми свят у розрізі сезонних змін дуже природно.
Чергування пір року - незмінне явище природи. Народна традиція святкування в Україні тісно пов'язана з циклом важливих господарських справ. Основою життя староукраїнського суспільства були польові роботи. Цілі покоління досвідчених і не дуже землеробів нагромадили унікальні знання про властивості природи, що відображені в численних магічних діях, народних прикметах, обрядах і способах святкування. Господарська діяльність мала календарну періодичність, можна навіть сказати, що людина відчувала ритми життя рослин і тварин.
Важливо зауважити, що до впровадження християнства на Русі вже існувала багата і своєрідна культура, був "реєстр" свят. Відбулося накладання церковних традицій та народних, їх досить - таки органічне та своєрідне злиття. Релігійний календар свят протягом століть співіснував із народним календарем, а тому й відбулося своєрідне злиття двох дуже різних систем. Можна навіть сказати, що християнські свята "пристосувалися" до більш давніх, а тому й більш міцних язичницьких свят.
Що ще можна сказати? Що за часом проведення народні та церковні свята поділяються на рухомі й нерухомі. До речі, національні (державні) свята - усі нерухомі.. Нерухомі свята кожного року святкуються в один і той самий день, тобто дата завжди та сама. Натомість числа рухомих свят можуть мінятися щороку.
Із плином часу нащадки забувають традиції своїх пращурів. Але ж існує давня легенда (і її варіанти є у більшості народів світу), згідно з якою суспільство буде покарано Богом, якщо забуде свою історію та звичаї предків. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства починають якоюсь мірою відроджуватися деякі народні святкові звичаї.
На початку нашої зустрічі ми вже казали про те, що в наших планах , звичайно, є місце для святкових тем, але вашої увазі ми хотіли б запропонувати розширити коло тих свят, котрі є вже традиційними в нашій роботі.
Звичайно, ці свята теж повинні бути пов'язані із сезонною обрядовістю. Таким чином, ми пропонуємо наступні свята.
Осінні національні свята ми пропонуємо доповнити святом Покрови.
Зимова обрядовість починається зі свята Андрія - 13 грудня , потім 19 грудня - День Св. Миколая, новорічні свята, різдвяні свята і інші. Дуже цікавим є свято Масляної. Це - рухоме свято, воно залежить від того, коли відзначається Великдень, але це дуже веселе, насичене різними подіями свято, котре буде дуже цікавим для наших дітей.
Весняні свята ми пропонуємо поповнити святом Олекси, тому що дуже багато прикмет пов'язано з цім періодом, і все це може знайти відображення у роботі з дітьми та їх батьками.
Літню обрядовість ми пропонуємо доповнити святами Спаси., тому ще головні святкові події серпня, і за всім цім діти можуть спостерігати безпосередньо.
Інформація про ці свята буде запропонована вам у спеціально підготовлених папках матеріалів нашого круглого столу, і сподіваємося, що ця інформація буде корисною, цікавою, і що ви скористуєтеся цім у своєї роботі.
Масляна
Масляна (сирний тиждень, Масниця, Пущення або Сиропуст) - це останній тиждень перед Великим постом, - колись велике язичницьке свято проводів зими. І весь отой святковий розгул і гармидер - пісні й танці, катання на конях, частування варениками і круглими, мов сонце, млинцями, - мав на меті одне: наполохати, прогнати зиму.
Масляна складається із трьох частин: зустріч у понеділок, кульмінаційна точка або "перелом" у "широкий" четвер і "прощальна неділя".
Заміжні жінки увесь цей тиждень святкують "колодку". "А вже ниньки не неділя, а вже нині колодія, а вже нині колодка, бо горілка солодка", - виспівували в корчмі вони, святкуючи "колодку". А все починається із того, що, зібравшись у понеділок у корчмі, одна із жінок кладе на стіл невелике, звичайнісіньке поліно. Інші беруть по черзі й сповивають її шматками полотна й знову кладуть на стіл. Це значить, що "колодка" народилася. Сідають за стіл навколо "колодки", п'ють горілку і вітають одна одну із народженням.
Підпивши, жінки розходяться, а "колодка" залишається в шинку до наступного дня. Так гуляють до суботи, бо ж у понеділок - "колодка" "народилась", у вівторок "хрестилась", у середу похрестини, в четвер "колодка" "помирає", у п'ятницю її "хоронять", а в суботу "плачуть". Зрозуміло, ніхто не плакав, а пили й гуляли як при "народженні", так і при "смерті". Підпивши, жінки співають:
Масляна, воротися!
До Великодня простягнися,
Від Великодня до Петра,
А від Петра та до тепла...
Крім цього, в понеділок на масляну заміжні жінки ще ходять по домівках, де є дорослі хлопці або дівчата, й прив'язують матерям "колодку" до ноги за те, що не одружили синів чи не повіддавали заміж дівчат упродовж року. Все це робиться із жартами, сміхом і горілкою. Адже від "колодки" (спочатку справжньої, а пізніше
Loading...

 
 

Цікаве