WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Періоди навчання мови - Реферат

Періоди навчання мови - Реферат


Реферат на тему:
Періоди навчання мови
Сучасна методика навчання дітей із зниженим слухом визначається у першу чергу кінцевою метою навчання - надати дітям повноцінну освіту, що включає в себе засвоєння змісту всіх учбових предметів загальноосвітньої 10-річної школи для того щоб, на цій базі можливим було продовження навчання у середніх та вищих учбових закладах. Зокрема загального об'єму освіти та відповідного рівня мовленнєвого розвитку на стадіальність процесу навчання впливає і іншій фактор - урахування вікових психофізіологічних можливостей дітей. Одні вимоги до оволодіння мовою і до вироблення мовних навичок доступні лише старшим учням, при певному рівні розвитку довільних процесів, інші посильні та прийняті лише у початковій школі. Третій фактор що впливає на періодизацію навчання - реальні можливості дітей зі зниженим слухом у оволодінні різними формами та видами мовлення. Це сприяє різному сполученню цих форм та видів на кожному етапі навчання, визначає вибір ведучих та початкових форм мовлення з урахуванням ступеню їх складності для засвоєння, сприяння, використання дітьми.
Вказані періоди навчання різняться задачами, змістом, підбором учбових предметів, що складають комплексний предмет - російська або українська мова, головними направленнями роботи з мовного розвитку учнів та методичними шляхами, що використовуються. Головною метою підготовчого періоду навчання є забезпечення у короткі строки засвоєння дітьми мовного матеріалу, що є необхідним для спілкування. Змістом навчання мови є мовний матеріал у вигляді слів та фраз спонукального, питального, розповідного типу, які необхідні для установлення первинного контакту і відображення у мовленні засвоєного досвіду, результатів пізнавальної діяльності.
Найбільшу увагу треба приділяти першому направленню - розвитку мовної здатності. Але не меншого значення мають формування видів мовної діяльності, підведення дітей до розуміння мовних закономірностей, що відображають системне налагодження (упорядкування) мови.
Розвивати мовну здатність - це сприяти формуванню психофізіологічного механізму сприймання, розуміння, відтворення та продукування мовних висловлювань. Діти вчаться наслідувати предметним та мовним прикладам, що подані дорослими.
Цілеспрямований розвиток сприймання проводиться в процесі навчання вимови та розвитку залишкового слуху. Для прискорення розвитку сприймання та відтворення мовного матеріалу використовується дактилологія, яка у випадку навчання дітей, що не мають дошкільної підготовки, є первісною формою мовлення. Навчання їй ведуться паралельно з навчанням усного мовлення.
Оскільки мовна здатність виникає тільки у спілкуванні та розвивається через неї (спілкування), то спілкування у практичній діяльності, у грі, у процесі організації уроку, у різноманітних спостереженнях проходить через усю учбову діяльність дітей на даному етапі навчання. Мовна здатність розвивається у процесі застосування мови, а не тільки її сприйманні. Тому дітей із самого початку вчать промовляти увесь матеріал, незалежно від його фонетичної складності, і відтворювати кожне слово або фразу усно-дактильно. Ведучим сприйманням із самого початку стає слухо-зорове; частина матеріалу розмовної мови, що часто застосовується у знайомих ситуаціях, подається дітям на слух.
Формування видів мовної діяльності - це друге направлення роботи з мовного розвитку дітей на даному етапі навчання. Діти оволодівають навичками дактилювання, слухо-зорового сприймання, говоріння, читання, письма. Головною метою навчання є результат комунікативного акту: виповнення заданої дії (доручення), вираження, звернення, прохання, бажання, питання, розуміння зверненого мовлення. Мотиви мовленнєвої діяльності - ділові, особистісні та власне мовленнєві. Необхідним стає розвиток позитивного ставлення до самого мовлення, прийому необхідно надавати самому процесу накопичення мовленнєвих засобів особового сенсу, супроводжуючи мовленнєве спілкування особливим емоційним відношенням.
Третє направлення роботи з мовленнєвого розвитку - залучення дітей до засвоєння системного характеру мови - має на даному етапі навчання первісну форму. Діти вчаться розрізнювати у реальних умовах спілкування питання то відповіді, доручення та повідомлення про результати виконання, повідомлення стверджувальних та заперечних конструкцій.
Методичні прийоми навчання у підготовчий період відповідають віковими особливостями дітей, об'єму мовленнєвих засобів, які треба опрацювати, спрямуванню роботи з мовленнєвого розвитку. Насамперед це використання ситуацій, що виникають під час уроку, індивідуальних занять, позаурочної роботи з дітьми, виконання режимних моментів, вільної діяльності.
Велику роль відіграють дидактичні ігри та вправи, а у позаурочний час - сюжетно- рольові ігри.
Характеризуючи даний етап навчання, необхідно підкреслити що жодне з направлень роботи, ніяка частина змісту мовленнєвого матеріалу не є приналежністю тільки початкового періоду. Все, що закладається тут, повинне бути відображене у змісті та методиці роботи на наступних етапах, а вміння, сформовані первісне, повинні закласти основи дійсно комунікативної, соціальної поведінки.
В задачу другого періоду навчання входить цілеспрямоване формування діалогічного та монологічного мовлення, розвиток навичок читання та письма.
З трьох направлень роботи з мовленнєвого розвитку, що зазначені вище, ведучим стає формування різних видів мовленнєвої діяльності, основним з яких стає читання та письмо. Однак перший напрямок роботи - розвиток мовної здатності - не втрачає і тут свого значення, хоча проявлення дії цього механізму повинно мати іншу якість.
Діти у віці від 7 до 11 років вже не просто наслідують мовленнєвим діям дорослого, засвоюють готові фрази через відображено-сполучене говоріння та через використання мовленнєвих зразків. Діти спроможні з
Loading...

 
 

Цікаве