WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення синтаксису української мови - Реферат

Формування дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення синтаксису української мови - Реферат

формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення української мови. При цьому ми враховували, що дослідницькі вміння є системним утворенням, в якому можна виділити такі визначальні складові: взаємозв'язок конвергентного й дивергентного мислення як здатності індивіда до аналітико-синтетичної діяльності, зокрема операцій класифікації та узагальнення, а також те, що формування названих умінь буде значно ефективнішим в умовах діяльнісного підходу до змісту і методів вивчення української мови, врахування індивідуального інтересу учнів до дослідницької діяльності та володіння практичними навичками.
Основними компонентами розробленої системи є:
1. Виконання завдань, які вирішуються за допомогою методу спостереження та прийомів мислительної діяльності (аналізу, синтезу, зіставлення, виділення головного, знаходження і пояснення причинно-наслідкових зв'язків, узагальнення та систематизаці, класифікації).
2. Виконання завдань на застосування гіпотези (висунення та доказ).
3. Виконання завдань на проведення лінгвістичного експерименту.
4. Виконання навчально-дослідницьких завдань та створення колективних дослідницьких проектів.
Сутність спостереження полягає в тому, що учні під керуванням учителя спостерігають той чи іншиймовний матеріал і приходять до відповідних висновків, до усвідомлення виучуваних правил. Спостереження за мовою звичайно супроводяться поясненнями вчителя, короткою бесідою, записами, унаочненням тих чи інших мовних фактів. Як зазначає Є.М. Дмитровський, поєднання методу спостереження з іншими методами навчання має особливе значення, оскільки проведення роботи з учнями виключно методом мовних спостережень забирає багато часу. Разом з тим, проведення спостережень вимагає від учнів певної підготовки, тому доцільно користуватися цим методом у 8-9 класах; у 5-7 класах варто обмежитися тільки елементами спостережень над мовою [2].
За допомогою самостійних спостережень інколи можна опрацьовувати всю тему. Зокрема, методом спостережень доцільно опрацьовувати такі теми, які учням певною мірою знайомі, а спостереження над ними служать для міцного закріплення їх або для розширення відомостей про знайомі поняття. До таких тем віднесемо, наприклад, "Підмет і способи його вираження" "Простий присудок і способи його вираження", "Безособові речення", "Другорядні члени речення".
Для організації спостереження у процесі вивчення синтаксису в учнів 8-9 класів є достатньо опорних знань та вмінь. Наприклад, під час вивчення теми "Види присудків та способи їх вираження" можлива постановка перед учнями пошукового завдання "Знайти, чим різняться присудки таких речень: 1. Листя жовтіло. 2. Листя стало жовтіти. 3. Листя стало жовтим." Звичайно, залежно від стилю роботи, до якого звикли учні, їм потрібна буде допомога в організації пошуку.
Учні можуть з'ясувати, що присудки мають подібні лексичні та граматичні значення (в усіх випадках мова йде про однакову зміну кольору листя, в усіх випадках ознака предмета подана як така, що існувала насправді й віднесена до минулого часу), але відрізняються відтінками цих значень. Пошукове завдання звужується: необхідно знайти, як відтінки значення присудків даних речень пов'язані зі способом вираження лексичного і граматичного значень присудка в кожному випадку.
Завершити роботу дозволяють наступні проблемні запитання: "На які дві групи можна розділити присудки даних речень і за якою ознакою? Які присудки можна назвати простими, а які складеними й чому?"; "Чим різняться присудки другої групи (складені присудки)? Який із них можна назвати дієслівним, а який - іменним? Чому?" (У випадку ускладнення можна конкретизувати запитання, наприклад, "Якою частиною мови є слово, що виражає лексичне значення присудка?").
Отже, процес роботи над темою розрахований на засвоєння учнями низки ключових положень: присудок має лексичне й граматичне значення; залежно від способу вираження цих значень присудки поділяються на прості та складені; якщо лексичне значення присудка виражене формою одного слова, а граматичне - формою іншого слова, це складений присудок. Складений присудок є дієслівним, якщо його лексичне значення виражене неозначеною формою дієслова, в інших випадках складений присудок є іменним. Якщо учні засвоять ці положення, вони не матимуть необхідності заучувати способи вираження присудків різних видів.
"У процесі спостереження посилюється активність учнів, розгортається їхня пізнавальна активність, що забезпечує ґрунт для формування в них дослідницьких навичок, розвиток їхньої самостійності й високий рівень пізнавальної активності" [9, 59].
Завдання на лінгвістичне експериментування передбачають виконання таких дій, як зміна форми слова, словосполучення, перебудова мовної конструкції (вилучення з неї одних елементів і включення інших), конструювання із простих елементів складних і навпаки. У процесі цих дій учні легше пізнають приховані від них аспекти мовних об'єктів. Оволодівши лінгвістичним експериментуванням, учні засвоюють важливий інструмент пізнавальної діяльності. Наприклад, під час вивчення теми "Словосполучення" можемо запропонувати учням таке завдання: "Замініть подані словосполучення "іменник+іменник" словосполученням "прикметник+іменник". Визначте засоби граматичного зв'язку. Чи змінилося щось у значенні? Самостійно зробіть висновок про синонімічність словосполучень.
Допитливість дітей, краса людини, могутність знань, кімната для читання, багатство землі".
Вправи на застосування гіпотези передбачають висунення гіпотези та її доведення (доказ чи спростування). У філософському словнику зазначено, що гіпотеза - це "спосіб пізнавальної діяльності, побудови достовірного, проблематичного знання, яке формується як одне з можливих рішень проблеми" [10, 103]. Висловлення гіпотези можливе дедуктивним виведенням із уже відомих і доведених теорій, ідей і принципів; дедуктивним перенесенням принципів, теорій, законів на нові факти і явища; на основі даних спостережень або експерименту.
Ядро системи функціонування навчально-дослідницької діяльності складають дослідницькі завдання. У психолого-педагогічній науці немає єдиного підходу щодо визначення дефініції "навчально-дослідницькі завдання". Поряд із даним терміном широко застосовуються такі, як "навчально-дослідницька задача", "проблемна задача", "проблемне запитання" тощо. М.І.
Loading...

 
 

Цікаве